Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.04.2018 року у справі №823/33/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року

Київ

справа №823/33/15

адміністративне провадження №К/9901/8082/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Приватного підприємства «Кратос-Гранд»

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 (головуючий суддя - Каліновська А.В.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді - Шурко О.І., Степанюк А.Г.)

у справі 823/33/15

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Кратос-Гранд»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

12 січня 2015 року Приватне підприємство «Кратос-Гранд» (далі - ПП «Кратос-Гранд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - ДПІ), в якому просило:

- визнати протиправними дії ДПІ щодо проведення зустрічної звірки ПП «Кратос-Гранд», результати якої оформлено довідкою від 23.12.2014 №423/23-01-22-04/39015627;

- визнати протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Кратос-Гранд» в інформаційних базах даних ДФС на підставі довідки від 23.12.2014 №423/23-01-22-04/39015627;

- зобов'язати ДПІ відновити в інформаційних базах даних ДФС показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Кратос-Гранд» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі довідки від 23.12.2014 №423/23-01-22-04/39015627.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті вчинення ДПІ протиправних дій щодо проведення зустрічної звірки відносно ПП «Кратос-Гранд» сформована недостовірна інформація, викладена у довідці від 23.12.2014 №423/23-01-22-04/39015627, внесення якої до інформаційних баз даних ДФС може призвести до погіршення його ділової репутації. Також позивач зазначив, що внесення змін контролюючим органом до інформаційних баз даних ДФС без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників суб'єктом господарювання самостійно шляхом подання декларацій (уточнюючих розрахунків) порушує права та інтереси останнього.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 09.02.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015, у задоволенні позову ПП «Кратос-Гранд» відмовив.

Судові рішення мотивовано тим, що ДПІ при проведенні зустрічної звірки, прийнятті довідки та внесенні інформації до інформаційних баз даних ДФС діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством. Крім того, здійснення вказаних дій є компетенцією контролюючого органу, не створює правових наслідків та не порушує прав позивача.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю. При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач послався на доводи, викладені в позові.

Відповідач не надав відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

24.01.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ, відповідно до вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), направила ПП «Кратос-Гранд» запит від 21.11.2014 №38215/23-01-15/0214 про надання інформації.

На вказаний запит позивач листом від 04.12.2014 №13 надав контролюючому органу запитувану інформацію.

У подальшому посадовими особами ДПІ проведена зустрічна звірка ПП «Кратос-Гранд» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та з контрагентами-покупцями за жовтень 2014 року, за результатами якої відповідач 23.12.2014 склав довідку №423/23-01-22-04/39015627.

Згідно з висновками, викладеними у довідці, станом на дату проведення зустрічної звірки документально не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПП «Кратос-Гранд» і контрагентами-постачальниками: ПП «Медагроекспорт», ПП «Кастл Лайт» на загальну суму 3024162,00 грн., у тому числі ПДВ 504027,00 грн., а також з контрагентами-покупцями на загальну суму 3026262,00 грн., у тому числі ПДВ 504377,00 грн., їх вид, обсяг, кількість та розрахунки за період жовтень 2014 року.

На підставі зазначених висновків відповідач здійснив коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту в АІС «Податковий блок».

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями ПК України.

У пункті 61.1 статті 61 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За правилами пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок контролюючими органами розроблені Методичні рекомендації, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 №236.

У пункті 2.1 зазначених Методичних рекомендацій визначено, що для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно з підпунктом 2.3.6 пункту 2.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок при відборі для проведення зустрічних звірок (крім здійснення перевірок достовірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість) особливу увагу слід звернути на таких суб'єктів господарювання, з якими платником податків вчинено правочини, стосовно яких виникли сумніви щодо реальності їх вчинення, та/або наявні факти, що свідчать про їх недійсність.

Таким чином, зустрічна звірка є окремим самостійним заходом з податкового контролю, який здійснюється з метою одержання податкової інформації, зокрема, щодо платників податків, з приводу яких виникли обґрунтовані підозри щодо документування безтоварних операцій.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що складена за результатами проведеної зустрічної звірки довідка є відображенням дій працівників контролюючих органів та не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Статтею 74 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронних баз даних змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань за наслідками проведення зустрічної звірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою і використовується контролюючими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 03, 10 та 17 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 2479а15 та 2944а15 відповідно).

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права; у них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правових наслідків є правильними, натомість доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Кратос-Гранд» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова