Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.04.2018 року у справі №820/1771/17
Ухвала КАС ВП від 22.03.2018 року у справі №820/1771/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року

Київ

справа №820/1771/17

касаційне провадження №К/9901/39581/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ДПІ) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 (суддя - Шляхова О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (головуючий суддя - Бегунц А.О., судді - Рєзнікова С.С., Старостін В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Фінпром.Інвест» (далі - Товариство) до Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до ДПІ, у якому просило зобов'язати відповідача вчинити дії по збільшенню суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 Податкового кодексу України, на суму від'ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту, у розмірі 1675487,00 грн.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалось на те, що виконання ним скасованого рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 шляхом зменшення від'ємного значення ПДВ на суму 1675487,00 грн. у рядку 21.3 декларації з ПДВ за червень 2013 порушило права позивача на застосування підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у серпні 2015 року у частині автоматичного збільшення суми ПДВ, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН відповідно до п. 200-1.3 Податкового кодексу України.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 31.05.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, адміністративний позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідачем не надано належних та обґрунтованих пояснень, які б спростовували твердження позивача про обов'язок податкового органу збільшити Товариству суму ліміту на 1675487,00 грн., на яку підприємство має право зареєструвати податкові накладні.

ДПІ оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 31.10.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що оскільки Товариством уточнюючий розрахунок не подавався, то податковий орган не міг самостійно збільшити залишок від'ємного значення по рядку 24 та врахувати суму у розмірі 1675487,00 грн. у рядку 20.1 декларації за червень 2015 року.

У запереченнях на касаційну скаргу Товариство зазначає, що відповідач вказує на відсутність факту подання позивачем уточнюючого розрахунку для збільшення реєстраційного ліміту, проте не проводить таке збільшення у зв'язку з відсутністю механізму відновлення від'ємного значення ПДВ у звітності за червень та липень 2015 року, що формально дало б змогу застосувати норми підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2106 №1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 «Про визначення дня початку роботи Верховного Суду» днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.04.2018 касаційну скаргу ДПІ прийняв до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 24.04.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2016 була скасована постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013, що фактично підтвердило правомірність відображення Товариством від'ємного значення ПДВ у сумі 1675487,00 грн. у рядку 24 Декларації з ПДВ за період з 01.10.2008 по 31.12.2011.

При цьому, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 року в частині висновків про правомірність податкового повідомлення-рішення від 13.06.2012 №0000121504, яким зменшено від'ємне значення ПДВ на суму 1675487,00 грн., була самостійно виконана Товариством шляхом зменшення від'ємного значення ПДВ на цю суму у рядку 21.3 Декларації з ПДВ за червень 2013 року.

Отже, на дату ухвалення постанови Вищим адміністративним судом України в системі електронного адміністрування ПДВ на особовому рахунку (інтегрованій картці) Товариства враховувалося від'ємне значення ПДВ, зменшене на суму 1675487,00 грн.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України №71-III від 28.12.2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Кодексу.

При цьому, відповідно до п. 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції Закону №643-VIII від 16.07.2015) встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України»Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (пп. 4 зазначеного пункту).

Оскільки при розгляді іншої адміністративної справи було встановлено правомірне включення Товариством до складу від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1675487,00 грн., то наявність цієї суми в декларації за червень 2015 року давала би змогу позивачу зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилами підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Зважаючи на наявність такого права, 17.11.2016 Товариство подало податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2016 року, в якій у рядку 16.3 відобразило суму 1675487,00 грн. та заповнило відповідну таблицю з номером податкового повідомлення-рішення від 13.06.2012 №0000121504, яке було скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України.

Податкова декларація з ПДВ за жовтень 2016 року прийнята ДФС України (реєстраційний №9221005636), проте автоматично в Єдиному реєстрі податкових накладних відновлена сума зарахована не була.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за відповідною формулою.

Отже, зазначеною нормою законодавства передбачена можливість такої реєстрації.

Відтак, зважаючи на обґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій про доведеність факту порушення прав Товариства на застосування підпункту 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в серпні 2015 року у частині автоматичного збільшення суми ПДВ, на яку платник мав право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, визначене пунктом 200-1.3 Податкового кодексу України, задоволення адміністративного позову відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

Таким чином, доводи ДПІ, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків, наведених у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 та ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, оскільки суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права до встановлених у справі правовідносин, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна