Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №818/1027/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 квітня 2018 року

справа №818/1027/17

адміністративне провадження №К/9901/4125/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року у складі судді Прилипчука О. А. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у складі колегії суддів Старосуда М. І., Лях О. П., Яковенка М. М. у справі № 818/1027/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 квітня 2016 року № 9392-1702, яким визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у сумі 3 652 грн 78 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій при визначенні суми податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб за 2016 рік.

14 грудня 2017 року відповідачем до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу.

27 грудня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

03 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху і надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання цієї ухвали.

23 січня 2018 року відповідачем усунуто недоліки касаційної скарги.

26 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Сумського окружного адміністративного суду справу № 818/1027/17.

06 лютого 2018 року справа № 818/1027/17 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме статей 269, 270, 271, пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України, статей 120, 206 Земельного кодексу України та частини 2 статті 377 Цивільного кодексу України та вимог частини 4 статті 11, частини 3 статті 161 та статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відзиву позивача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлове приміщення загальною площею 105,7 кв. м. у житловому будинку, розташованому за адресою м. Суми вул. Г.Кондратьєва,38.

7 квітня 2016 року податковим органом згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 9392-1702 у відповідності з пунктом 286.5 статті 286 та на підставі пункту 287.5 статті 287, підпункту 288.7 статті 288 розділу ХІІІ Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов'язання за платежем: «Земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 3 652 грн 78 коп.

Для розрахунку платнику податків суми земельного податку податковим органом взято такі показники: загальну площу нежитлових приміщень, що належать позивачу - 105,7 кв. м, нормативно-грошову оцінку за 1 кв. м. - 2556,36 грн., а також ставку податку на 2016 рік (у % до грошової оцінки) - 1,5.

Листом Управління Держгеокадастру у Сумській області від 23 червня 2017 року позивачу повідомлено, що відомості про встановлення та закріплення меж земельної ділянки прибудинкової території житлового будинку, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 38 в управлінні відсутні. Згідно даних НКС ділянка не сформована, тобто кадастровий номер її не визначений, інформація про площу прибудинкової території відсутня. Згідно "Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів від 25 листопада 2016 року № 489 надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку вищезгаданої земельної ділянки неможливо, так як відсутній кадастровий номер.

Відповідно до пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України визначено строк, протягом якого сплачується податок фізичними особами, а саме 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Порядок обчислення орендної плати за земельну ділянку, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів визначено положеннями підпункту 288.7 статті 288 розділу ХІІІ Податкового кодексу України, які містять відсилочні норми до статей 285 - 287 розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Підставою для нарахування земельного податку, відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, є дані державного земельного кадастру.

Згідно з пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Питання щодо нарахування плати за землю фізичними особами було предметом розгляду Верховним Судом України, який у постанові від 07 липня 2015 року у справі № 826/12388/13-а висловив правову позицію, відповідно до якої власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Фізична особа - власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності податковим органом правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок того, що відповідач всупереч вимогам пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу України, здійснив розрахунок земельного податку, виходячи з загальної площі будинку, а не з площі прибудинкової території з урахування пропорційної частки, яка припадає на належне платнику податків нежитлове приміщення.

Жодних доводів щодо порушень судом апеляційної інстанції норм Податкового кодексу України, на підставі яких прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, або неправильного застосування їх судом, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, податковим органом в касаційній скарзі не наведено.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі № 818/1027/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А.Васильєва

В.П.Юрченко