Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №524/253/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2019 року

Київ

справа №524/253/17

адміністративне провадження №К/9901/15665/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Мартинюк Н. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції

на постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 21.03.2017 (головуючий суддя - Ю. В. Рибалка)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 (головуючий суддя - Т. С. Перцова, судді - С. П. Жигилій, С. В. Дюкарєва)

у справі № 524/253/17

за позовом ОСОБА_1

до Поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції Чечеля Максима Васильовича,

Департаменту патрульної поліції

про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції Чечеля М. В., Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії АР № 812348 по справі про адміністративне правопорушення від 04.01.2017.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 04.01.2017 поліцейським роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції Чечель М. В. винесено постанову серії АР № 812348 про накладення адміністративного стягнення відносно нього за порушення пункту
16.6 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено штраф в сумі 425 грн 00 коп. Вважає вищевказану постанову по справі про адміністративне правопорушення незаконною та такою, що порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Постановою Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 21.03.2017 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову від 04.01.2017 серії АР № 812348, винесену поліцейським роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції Чечель М. В. у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накладено стягнення у виді штрафу 425 грн 00 коп.

4. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було дотримано передбаченої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також з відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з огляду на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Так, за висновком суду першої інстанції, факт вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху не підтверджений належними та допустимими доказами.

5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2017 рішення суду першої інстанції змінено з підстав та мотивів задоволення позову. В іншій частині рішення - залишено без змін.

6. При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що факт вчинення ОСОБА_1 порушення пункту 16.6 правил дорожнього руху не підтверджено належними та допустимими доказами. При цьому, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, на які вказував суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, місце не мали.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Департамент патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції просить рішення скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

8. В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складена відповідачем у відповідності до вимог статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення із відображенням всіх необхідних відомостей. Відповідно, на думку скаржника, колегія суддів апеляційного суду прийшла до помилкового висновку, що відеозапис з нагрудної відеокамери інспектора патрульної поліції та з відеореєстратора є неналежним доказом у справі.

Позиція інших учасників справи

9. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції.

11. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні без повідомлення учасників справи.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

12.04.01.2017 о 15 год 35 хв ОСОБА_1 рухався на автомобілі "Mersedes Benz Vito" д. н. з. НОМЕР_1 на перехресті вул. Київська та вул. В. Пугачова в місті Кременчуці. По вул. Київській ОСОБА_1. був зупинений поліцейським роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції Чечель М. В.

13. Поліцейським роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції Чечель М. В винесено постанову серії АР № 812348 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн 00 коп.

14. Як зазначено у вказаній постанові, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "Mersedes Benz Vito" д. н. з. НОМЕР_1 у місті Кременчуці на регульованому перехресті вулиць В. Пугачова та Київської, повертаючи ліворуч, не дав дорогу автомобілям, які рухались в зустрічному напрямку прямо, чим порушив пункт 16.6 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

15. Частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

16. Відповідно до пункту 16.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

17. Згідно зі статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

18. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

19. Згідно із пунктом 5 розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом № 1395 (далі - Інструкція № 1395) постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

22. Судами встановлено, що на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачами надано до матеріалів справи диск з записом з відеореєстратора поліцейського автомобіля та диск з відеозаписом камери поліцейського.

23. Разом з тим, додатком 5 до Інструкції № 1395 передбачено зазначення у постанові про адміністративне правопорушення доказів вчинення правопорушення (пункт 8 - "До постанови додаються..").

24. Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що надані відповідачами до суду диск із записом відеореєстратора патрульного автомобіля та диск з нагрудної камери поліцейського не зазначені в пункті 8 оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим остання не може бути визнана такою, що складена у відповідності до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції № 1395.

25. Крім того, статтею 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, зокрема, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

26. При цьому, судом апеляційної інстанції з дослідженого відеозапису з відеореєстратора патрульної машини, зазначено, що неможливо впевнено стверджувати та відповідно чітко встановити, що саме автомобіль "Merсedes Benz Vito" д. н. з. НОМЕР_1, належний позивачу, є автомобілем, поворот якого зафіксовано на відеореєстратор патрульної машини.

27. Враховуючи наведене, відсутні підстави для висновку стверджувати про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

28. Судами встановлено, що інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 порушення пункту 16.6 правил дорожнього руху відповідачами не надано.

29. Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

30. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що відповідачем, на якого в силу частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається обов'язок доказування, доведено правомірність прийнятої постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

31. Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції не підтвердилися під час перегляду справи касаційним судом.

32. Суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

33. За змістом пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

34. Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

35. Відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

36. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 327, 341, 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в особі Управління патрульної поліції у місті Кременчуці Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.

2. Постанову Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 21.03.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від
11.05.2017 у справі № 524/253/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

Ж. М. Мельник-Томенко А. В. Жук

Н. М. Мартинюк,

Судді Верховного Суду