Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

справа №820/2799/16

касаційне провадження №К/9901/39879/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 (суддя-доповідач Чалий І.С.) у справі № 820/2799/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «Авіас» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС, Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна фірма "Авіас" звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС, Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000174700 від 01.03.2016, №0000184700 від 01.03.2016, №0000374700 від 18.05.2016 та №0000364700 від 18.05.2016; зобов`язання відповідачів відновити суми податкового кредиту та зобов`язань TOB ВТФ «Авіас» в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в інтегрованій картці, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах №27/28-01-47/32560942 від 12.02.2016 року №79/28-01-47/32560942 від 29.04.2016.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 09.11.2016 позовні вимоги задовольнив.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.08.2017 відмовив у відкритті апеляційного провадження на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 у зв`язку з визнанням причин пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними.

Офіс великих платників податків ДФС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга відповідача мотивована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано визнав наведені ним причини пропуску строку апеляційного оскарження неповажними.

Відповідач зазначає, що при зверненні з апеляційною скаргою вдруге останнім виконано всі вимоги до апеляційної скарги, які передбачені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі сплачено судовий збір.

Також вказує на те, що відповідачем вживалися заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а саме було подано доповідну записку від 04.01.2017 про необхідність виділення коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

В той же час, сплата судового збору відбулася лише 26.05.2017, що підтверджується платіжним дорученням №14199 від 17.05.2017, через недостатній рівень фінансування.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

За результатами звернення вперше Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.03.2017 повернув апеляційну скаргу Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 через невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо надання документу про сплату судового збору.

Податковий орган 15.06.2017 повторно подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції із пропуском строку апеляційного оскарження.

Одночасно відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що останній не мав можливості сплатити судовий збір раніше через недостатній рівень фінансування.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.06.2017 визнав підстави, викладені відповідачем в клопотанні про поновлення строку, неповажними, апеляційну скаргу залишив без руху та надав Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС тридцятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Суд апеляційної інстанції, визнаючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, виходив з того, що повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося лише 15.06.2017, утім відповідачем не було надано доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що повернення впершеподаної апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції від 09.11.2016 відбулося 13.03.2017 з причин несплати судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач надіслав клопотання, в якому, зокрема, зазначив, що обставини, які перешкоджали звернутися до суду з апеляційною скаргою не змінилися.

За наслідками вирішення заявленого клопотання Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.08.2017 визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Частина друга статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій судом апеляційної інстанції) покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями суду першої інстанції, можуть скористатись правом їх оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений процесуальним законом строк та у визначеному порядку.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з апеляційною скаргою вдруге, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб`єктом, що реалізує свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №820/2799/16 фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справі у найкоротші строки.

Утім, податковим органом не було надано суду доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору у справі №820/2799/16 з моменту виникнення права на апеляційне оскарження.

Доповідна записка від 04.01.2017 не свідчить про регулярність вчинення активних дій з метою сплати судового збору у справі №820/2799/16.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 у справі №820/2799/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк