ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2018 року

м. Київ

справа №597/173/16-а

адміністративне провадження №К/9901/13890/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області на постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 01.04.2016р. (суддя - Дудяк С.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016р. (судді - Довга О.І., Ліщинський А.М., Запотічний І.І.) у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У лютому 2016р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив визнати незаконними дії та розпорядження управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області щодо відмови в перерахунку його пенсії у розмірі 90% суми заробітної плати та зобов'язати провести перерахунок пенсії в розмірі 90% від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Тернопільської області від 19.01.2016р. №№ 2, 3 з 22.08.2015р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що раніше призначена йому пенсія підлягає перерахунку, у зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.

Постановою Заліщицького районного суду Тернопільської області від 01.04.2016р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016р., позов задоволено.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 в розмірі 90% суми заробітної плати від розміру його заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Тернопільської області №3 від 19.01.2016р.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 в розмірі 90% від розміру його заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Тернопільської області №3 від 19.01.2016р.

З таким рішенням судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-ХІ втратив чинність. Відповідно до ч. 20 ст. 86 чинного Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, яким на сьогоднішній день не визначено умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Крім того, відповідач зазначив, що у позовній заяві позивач посилається на неіснуюче розпорядження управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі щодо перерахунку йому пенсії за вислугу років в розмірі 80% від суми заробітної плати.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач з вересня 2006 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 90% суми його місячної заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", та продовжував перебувати на службі в органах прокуратури.

Відповідно до наказу Генерального прокурора України №15 від 13.01.2016р. ОСОБА_2 звільнено з посади прокурора Гусятинського відділу Чортківської місцевої прокуратури Тернопільської області та з органів прокуратури за власним бажанням з 15.01.2016р.

19.01.2016р. звернувся до управлінні Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області з заявою про перерахунок пенсії.

Листом від 28.01.2016р. №165/02 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку його пенсії з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІ, відповідно до якого з 01.06.2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до спеціальних законів, в тому числі і Закону України «Про прокуратуру». Крім того у вказаному листі відповідач зазначив, що відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, яким на сьогоднішній день такого прядку не визначено.

Позивач не погодившись з відмовою відповідача звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені Законом №3668-VI зміни до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є ч.ч. 13, 18 ст. 50-1 Закону № 1789, які змін у зв'язку із прийняттям Закону №3668-VI не зазнали.

Крім того суди зазначили, що звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається, оскільки це б суперечить положенням ст. 22 Конституції України.

З такими висновками судів попередніх інстаній колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, на час призначення пенсії позивачу (у 2006 році) підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, на час звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії (січень 2016р.) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. № 76-VІІІ, який набув чинності з 01.01.2015 р., до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" внесено зміни. Після внесення змін, частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Крім того, 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.

Згідно частини 20 статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Водночас, Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правого акту прийнято не було. Крім того, зміни, внесені Законом України №76 від 28.12.2014р. до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ та до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697, неконституційними не визнавались і не скасовувались.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Застосування судами до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.12.2013 р. у справі № 21-348а13 та від 06.10.2015р. у справі №21-2432а15 є помилковим, оскільки у вказаних справах вирішувалося питання вибору норми права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, в частині визначення саме розміру пенсії у відсотках, встановленого на момент призначення пенсії, а не питань перерахунку пенсії із застосуванням норм права, які станом на момент звернення позивача за перерахунком пенсії втратили чинність.

Посилання позивача на порушення положень Конституції України у зв'язку зі зміною правового регулювання спірних правовідносин є безпідставними, оскільки Закон №76-VIII, яким, зокрема, статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у новій редакції, та стаття 86 Закону №1697-VII, не визнані неконституційними і підлягали виконанню відповідними суб'єктами.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним і висновки апеляційного суду не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені особи, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області - задовольнити.

Постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області від 01.04.2016р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2016р. - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук