Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2018 року

Київ

справа №813/445/15

адміністративне провадження №К/9901/9301/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуГородоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській областіна постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 (суддя: Братичак У.В.) та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 (колегія суддів у складі: З.М. Матковська, В.С. Затолочний, В.М.Каралюс)у справі №813/445/15 (876/10735/15) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Провімі» доГородоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Провімі» звернулось до суду із адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 28.08.2014 №0000492201, від 28.08.2014 №0000502201, від 28.08.2014 №0000542201 форми «П».

Позов мотивований тим, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується усією необхідною первинною документацією. Також, при проведенні перевірки відповідачем порушено принцип індивідуальної відповідальності, оскільки при оцінці дій позивача були взяті до уваги акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 28.08.2014 №0000492201, від 28.08.2014 №0000502201, від 28.08.2014 року №0000542201 форми «П».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки реальність господарських операцій, проведених позивачем з контрагентами, підтверджується первинними документами.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з'ясовані неповно.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

19.12.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргілл Енімал Нутрішн» надійшло клопотання про заміну найменування позивача у справі з ТОВ «Провімі» на ТОВ «Каргілл Енімал Нутрішн».

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Провімі» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт перевірки № 348/22-01/32730400 від 12.08.2014 року ,яким встановлені наступні порушення:

пп. 138.1.1 п.138.1 п.138.2 п.138.4, п.138.8, п.п138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Провімі» завищено від`ємне значення об'єкта оподаткування за 2013 рік в сумі 3173839 грн., в результаті порушень описаних в п.п.3.1.2 п.3.1 розд.3 акту перевірки;

пп.14.1.181, пп. 14.1.91 п.14.1 ст14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість в сумі (код рядка 25 декл.) в сумі 416764 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (код рядка в 19 декл.) всього в сумі 115035 грн.;

п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання розрахунку збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 2013 рік та розрахунку екологічного податку за ІV квартал 2013 р.;

п.106.2 ст.160 Податкового кодексу України, а саме: платником не сплачено 10 % з суми доходу нерезидента, який виплачено у вигляді відсотків Provimi Polska z Ograniczona Odpowiedzialnoscia (Польща) по договору позики від 29.04.2011 №1/2011 в загальній сумі 82082,89 польських злотих (204166,65 грн.);

п.3.1 п.7.39 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 (із змінами та доповненнями), а саме: встановлено відсутність платіжних документів, які підтверджують сплату підприємством готівкових коштів у розмірі 26452,08 грн.;

п.п.170.9.1 п.170.9 ст. 170 Податкового Кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 4668,01 грн.

На підставі висновків акта перевірки №348/22-01/32730400 від 12.08.2014 податковим органом, окрім інших, прийняті також податкові повідомлення-рішення від 28.08.2014:

№0000492201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, на загальну суму 625146 грн., в т.ч. 416764 грн. основного платежу та 208382 грн. штрафних фінансових санкцій;

№0000502201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 29974,00 грн.;

№0000542201 форми «П», яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, на загальну суму 3173839,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій позивача з ПП Приват Агро на підставі договору поставки № 28/02-02 від 28.02.2012, з ПП АФ «Приват Агро» на підставі договору поставки №03/12-02 від 03.12.2012, з ПП СФГ «Нікопольське» на підставі договору поставки №11/06-03 від 11.06.2013, з ТОВ «Дойче Агро Компані» на підставі договору про надання послуг №19/11-02 від 19.11.2013, предметом якого є поставка товару, з ТОВ «Біофід груп» на підставі договору поставки №5-5 від 24.12.2012, з ТОВ «Західелком» на підставі договору поставки №11/06-03 від 11.06.2013, з ТОВ «ПРО Маркетинг» на підставі договорів про надання послуг від 11.06.2012 №ТS 11/06-12-01та від 01.02.2013 №01/02-13-01, предметом яких є надання спеціалістів для виконання функцій по супроводу господарської діяльності ТОВ «Провімі», з ТОВ «Євро Лізинг» на підставі договору оперативного лізингу №1388 від 03.08.2011, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, картками рахунку, звітами про рух сировини, ваговими квитанціями, посвідченнями якості, ветеринарними свідоцтвами, рапортами контролю сировини, виписками банку, журналами реєстрації робочого часу, журналами реєстрації інструктажів з питань охорони праці, особової картками обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв, деталізаціями наданих послуг до актів, картками обліку відпрацьованого часу.

При укладенні договорів сторонами досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Відповідно до приписів підпункту «а» пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 135.2 статті 135 та пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що як доходи, так і витрати, визначаються на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм попередні судові інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судами були досліджені всі первинні документи та встановлено дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту та складу витрат на підставі податкових накладних виданих контрагентами, які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Поруч з цим, судами правильно взято до уваги, що в обґрунтування донарахування податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість та на прибуток відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на матеріалах перевірок контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Між тим, суд касаційної інстанції, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргілл Енімал Нутрішн» про заміну найменування позивача у справі з ТОВ «Провімі» на ТОВ «Каргілл Енімал Нутрішн», не вбачає підстав для його задоволення, оскільки до клопотання не додані належні докази на підтвердження правонаступництва.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Каргілл Енімал Нутрішн» про заміну найменування позивача у справі.

2. Касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 - без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду