ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

Київ

справа №819/1383/17

адміністративне провадження №К/9901/23646/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (головуючий суддя:Качмар В.Я., судді: Гідна О.М., Ніколін В.В.)

у справі № 819/1383/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5»

до Головного управління ДФС у Тернопільській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» (далі - позивач, ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2017 № 0002861201 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 4044,00 грн. та на 1011,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 19.07.2017 № 0017961201 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 3023,00 грн. та на 1511,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 25.04.2017 № 0002861201 та від 19.07.2017 № 0017961201.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду з підстав порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст. 61.1 ст. 61, ст. 62, пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), та залишити в силі постанову суду першої інстанції. У своїй касаційній скарзі відповідач вказує, що ним було правомірно виключено зі складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, які не містять такого реквізиту як код УКТ ЗЕД, а подальше внесення відповідних виправлень до цих накладних надає позивачу право включити такі суми у періоді. в якому такі виправлення були здійснені.

У поданому до суду відзиві на касаційну скаргу, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача суми грошового зобов`язання з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в актах камеральної перевірки від 27.03.2017 № 894/19-00-12-01/07/38926278 та від 24.04.2017 № 1515/19-00-12-01/07/38926278. Згідно з цими висновками позивачем порушені норми пунктів 198.2, 198.6 ст. 198, пункту 201.1 ст. 201 ПК: завищений податковий кредит за січень. лютий 2017 року на 4044,00 грн. та 3023,30 грн. відповідно, у зв'язку з включенням до його складу сум ПДВ за податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак без зазначення кодів УКТ ЗЕД, у результаті чого занижено ПДВ за січень. лютий 2017 року на 4044,00 грн. та 3023,30 грн. відповідно.

За наслідками перевірок відповідачем стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.04.2017 № 0002861201 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 4044,00 грн. та на 1011,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та від 19.07.2017 № 0017961201 про збільшення суми грошового зобов'язання із ПДВ на 3023,00 грн. та на 1511,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як встановлено у судовому процесі, позивачем було включено до складу податкового кредиту за січень, лютий 2017 року суми ПДВ на 4044,00 грн. та на 3023,30 грн. відповідно за податковими накладними, в яких були відсутні такий реквізит як код УКТ ЗЕД. Вказані недоліки, за висновком контролюючого органу. позбавляють позивача права на формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними.

Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 ст. 201 ПК на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацами 23, 24 та 25 пункту 201.10 ст. 201 ПК у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Застосовуючи вказані правові норми, апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, за встановлення у судовому процесі реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать додані до матеріалів справи квитанції, відсутність квитанцій про неприйняття податкових накладних, правильно оцінив ці обставини як такі, що свідчать про наявність у позивача підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними, а отже і про неправомірність збільшення позивачу сум грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями. Відсутність у таких податкових накладних такого реквізиту коду УКТ ЗЕД за обставин реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом було правильно оцінено як наслідок неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов'язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов'язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 ст. 201 при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Такий висновок апеляційного суду був зроблений із дотриманням норм частини 3 ст. 2 КАС України (у редакції. чинній на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення), згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Посилання відповідача у касаційній скарзі на норми абзацу 23 пункту 201.10 ст. 201 ПК не впливає на правильність вищевказаних висновків апеляційного суду, так як у вказаному пункті передбачено право платника податків на звернення до контролюючого органу із скаргою, а не обов'язок. При цьому, ці норми не пов'язують право платника податків на формування податкового кредиту із реалізацією таким платником свого права на подання відповідної скарги.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко