Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2018 року

м. Київ

справа №295/5806/17

провадження №К/9901/30114/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 18.07.2017 (головуючий суддя Перекупка І.Г.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Капустинського М.М., суддів Моніча Б.С., Охрімчука І.Г.) у справі №295/5806/17 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив

а) визнати протиправним рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області від 29.12.2016 №146 та від 21.10.2016 №115 в частині відмови у підтвердженні стажу роботи за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на посаді електрозварника з обов'язками водія з 05.10.1987 по 22.03.1996 у Хмелегосподарстві ім. К. Маркса, з 22.03.1996 по 14.02.2000 у КСП «Жадьківське» та з 14.02.2000 по 06.07.2005 у ТОВ «Зоря Полісся»:

б) зобов'язати відповідача зарахувати вказаний період роботи до пільгового стражу та перерахувати пенсію.

2. Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 18.07.2017 позов задоволено повністю:

- визнано протиправними і скасовано Рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років від 21.10.2016 №115 та Рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років від 29.12.2016 №146 про відмову в призначення ОСОБА_3 пенсії за віком по списку №2 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (12 років 6 місяців);

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_3 пільгову пенсію за віком по Списку № 2 відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 26.09.2016.

3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 скасовано постанову Богунського районного суду м. Житомира 18.07.2017 в частині зарахування пільгового стажу, починаючи з 21.08.1992, та в частині зобов'язання призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію. Прийняти у зазначеній частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.09.2016 позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

6. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 27.10.2016 №10251/02 повідомлено позивача, що Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років від 21.10.2016 №115 ОСОБА_3 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (12 років 6 місяців)

7. 29.12.2016 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

8. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.01.2017 №126/02 повідомлено позивача, що Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років від 29.12.2016 №146 ОСОБА_3 повторно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (12 років 6 місяців).

9. Вважаючи зазначені дії та рішення відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що періоди роботи позивача на роботах з шкідливими умовами праці з 05.10.1987 по 22.03.1996 року у Хмелегосподарстві ім. К. Маркса, з 22.03.1996 по 14.02.2000 у КСП «Жадьківське» та з 14.02.2000 по 06.07.2005 у ТОВ «Зоря Полісся» підтверджуються документально та показами свідків. Щодо не проведення атестації робочих місць на зазначених підприємствах, суд першої інстанції зазначив, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком з моменту звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії.

11. Скасовуючи рішення суд першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про той факт, що стаж позивача за період з 05.10.1987 по 20.08.1992 повинен бути зарахованим відповідачем до пільгового стажу ОСОБА_3

12. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки у відповідача не було інформації про проведення на зазначених вище підприємствах атестації робочих місць, то і підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів його роботи з 21.08.1992 у Пенсійного органу також не було. В обґрунтування власної позиції суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що наявні в матеріалах справи документи не підтверджують висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача час його роботи у за період з 05.10.1987 по 20.08.1992, а тому суд дійшли безпідставного висновку про задоволення позову.

14. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального та матеріального права. Просив суду залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

17. Чоловікам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01.04.2024 пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 01.04.2016 по 31.03.2017 - не менше 26 років у чоловіків.

18. За змістом касаційної скарги заявник просить Суд скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3.

19. У той же час, як вже зазначено вище, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 скасовано постанову Богунського районного суду м. Житомира 18.07.2017 в частині зарахування пільгового стажу, починаючи з 21.08.1992, та в частині зобов'язання призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію. Прийнято у зазначеній частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

20. Тобто, фактично судом апеляційної інстанції наголошено на необхідність відповідачу зарахувати до пільгового стажу позивача час його роботи з 05.10.1987 по 20.08.1992. При цьому, в частині зобов'язання відповідача призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_3 пенсію - судом апеляційної інстанції відмовлено.

21. Позивач своїм правом на касаційну оскарження зазначеного рішення суду апеляційної інстанції не скористався.

22. Таким чином, з урахуванням вимог ст. 341 КАС України, предметом перегляду Верховним Судом в даному випадку є правомірність/протиправність не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача час його роботи з 05.10.1987 по 20.08.1992.

23. Судом першої інстанції в судовому засіданні в якості свідків було допитано громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які працювали разом з позивачем в Хмелерадгоспі ім. К. Маркса (у тому числі, у спірний період).

24. Свідки пояснили, що ОСОБА_3 дійсно працював на вказаному підприємстві у спірний період повний робочий день та виконував роботу електрозварника. Оскільки підприємство мало споруди в декількох селах, то на позивача було покладено обов'язок водія, що б він мав змогу за необхідності виїжджати безпосередньо на місце поломки для проведення зварювальних робіт.

25. Також, суди встановили, що трудовою книжкою позивача підтверджується його робота на посаді електрозварника та газоелектрозварювальника (з 05.10.1987 покладено обовязки водія автомашини ГАЗ-52 техобслуговування) у спірний період в Хмелерадгоспі ім. К. Маркса.

26. Суди обґрунтовано зазначили, що покладання на позивача зазначених додаткових обов'язків, не свідчить про те, що він не виконував своїх основних обов'язків електрозварювальника і те, чи він як водій їхав до місця виконання робіт, чи підвозила б його до місця роботи будь-яка інша особа, як водій, правового значення не мають.

27. Покликання заявника касаційної скарги на той факт, що оскільки позивач у спірний період виконував суміжні роботи (працював водієм), то зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу роботи позивача є «юридично необґрунтованим», колегія суддів до уваги не приймає, оскільки заявник не наводить норм матеріального права, які порушили суди попередніх інстанцій, встановивши наявність підстав для зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу позивача.

28. Жодних інших аргументів, які б доводили порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

29. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

30. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

31. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

32. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

33. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

34. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі №295/5806/17- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб