Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.10.2018 року у справі №826/4357/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2019 року

Київ

справа №826/4357/18

адміністративне провадження №К/9901/62297/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року, ухвалене в складі головуючого судді Каракашьяна С. К., та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Троян Н. М., суддів Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати дії Секретаріату Кабінету Міністрів України та його посадових осіб неправомірними;

- зобов'язати Секретаріат Кабінету Міністрів України відізвати його звернення з Міністерства соціальної політики України, як направлене туди помилково та направити звернення на розгляд Прем'єр-міністру України;

- прийняти окрему ухвалу про притягнення до відповідальності головного спеціаліста Управління з питань роботи зі зверненнями громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України Сущик Л. В.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав про те, що він звернувся до Прем'єр-міністра України Гройсмана В. Б. із зверненням, яке необґрунтовано направлено на розгляд Міністерству соціальної політики України.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року - без змін.

5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що враховуючи питання, які були порушені у зверненні ОСОБА_1, Секретаріат Кабінету Міністрів України правомірно передав це звернення за належністю відповідно до вимог частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №393/96-ВР) на розгляд Міністерству соціальної політики України.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення цими судами норм права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними і необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник указує на те, що оскаржувані судові рішення є такими, що не відповідають вимогам Конституції України, статтею 40 якої йому гарантовано право на звернення до будь-якої посадової особи будь-якого органу державної влади та Прем'єр-міністр України Гройсман В. Б. був зобов'язаний розглянути його звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. На думку ОСОБА_1, посадові особи Секретаріату Кабінету Міністрів України неправильно визначили характер звернення, що призвело до безпідставного його направлення для розгляду до Міністерства соціальної політики України, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою.

IV. Позиція інших учасників справи

8. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07 червня 2019 року касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О. В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О. Р., Уханенку С. А., яку ухвалою від 28 серпня 2019 року прийнято до провадження.

11. Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 19 грудня 2019 року.

VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. ОСОБА_1 звернувся до Прем'єр-міністра України Гройсмана В. Б. із листом від 15 лютого 2018 року, в якому порушив питання щодо соціального захисту осіб, звільнених з військової служби та реформи з пенсійного забезпечення військових пенсіонерів.

13. Зазначений лист уповноваженою особою відповідача отримано 19 лютого 2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

14. Згідно з реєстраційно-контрольною карткою №41-М-000522/23 лист позивача зареєстровано та визначено зміст звернення: автор - військовий пенсіонер.

Вимагає зупинити введення у дію нового законодавства по осучасненню пенсій для військовослужбовців.

15. Вказаний лист відповідно до частини третьої статті 7 Закону №393/96-ВР був надісланий для розгляду Міністерству соціальної політики України, про що повідомлено заявника.

16. Департамент державної соціальної політики Міністерства соціальної політики України розглянув звернення ОСОБА_1 та листом від 12 березня 2018 року №1002/0/112-18/202 повідомив позивача про пільги та гарантії, які надаються відповідній категорії населення.

17. Уважаючи порушеними свої права з боку відповідача та з метою їх відновлення ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

18. Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

20. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

22. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон №393/96-ВР. частини 3 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

23. Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

24. За приписами частини третьої статті 7 Закону №393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

25. Відповідно до частин першої, третьої статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

26. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (частина перша статті 20 Закону №393/96-ВР).

27. У силу частин 1 , 2 статті 47 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27 лютого 2014 року №794-VII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ~law13~) Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України та діяльність Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства. Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, проектів актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України.

28. Секретаріат Кабінету Міністрів України є юридичною особою і діє на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, що затверджується Кабінетом Міністрів України (~law16~).

29. Згідно з підпунктом 33 пункту 17 Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 року №850, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) структурні підрозділи Секретаріату Кабінету Міністрів України відповідно до основних завдань, визначених цим Положенням, та з питань, що належать до їх компетенції: організовують та здійснюють в установленому порядку розгляд звернень громадян, адресованих Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністру України, Першому віце-прем'єр-міністру України, віце-прем'єр-міністрам України, Міністру Кабінету Міністрів України та міністру, який не очолює міністерство.

30. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального діалогу, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, зокрема забезпечення їх психологічної реабілітації, санаторно-курортного лікування, технічними та іншими засобами реабілітації, житлом, надання освітніх послуг, організації поховання, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, та учасників антитерористичної операції, у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

31. Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань: розробляє та вносить в установленому порядку пропозиції щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, робочого часу та часу відпочинку, умов оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу відповідно до закону; проводить моніторинг стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту сімей та дітей, інвалідів, людей похилого віку, дітей війни, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ветеранів праці, ветеранів військової служби, жертв нацистських переслідувань та політичних репресій, учасників антитерористичної операції (підпункти 17,40 пункту 4 вказаного Положення).

VІІІ. Позиція Верховного Суду

32. Суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що чинним законодавством закріплений прямий обов'язок органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб, керівників та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян надати належну та обґрунтовану відповідь на звернення громадян у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

33. Водночас законодавством передбачено й інший обов'язок, встановлений частиною третьою статті 7 Закону №393/96-ВР, відповідно до якої, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із листом від 15 лютого 2018 року до Прем'єр-міністра України, в якому порушив питання щодо соціального захисту осіб, звільнених з військової служби та реформи з пенсійного забезпечення військових пенсіонерів.

35. Верховний Суд уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки враховуючи питання, які були порушені в його зверненні, Секретаріат Кабінету Міністрів України правомірно відповідно до вимог частини третьої статті 7 Закону №393/96-ВР переслав це звернення на розгляд Міністерству соціальної політики України.

36. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на те, що з урахуванням встановлених обставин справи, підстави для постановлення окремої ухвали, про що просив позивач, відсутні.

37. Доводи, викладені у касаційній скарзі, наведених висновків судів попередніх інстанцій та встановлених ними обставин не спростовують.

38. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

39. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

IХ. Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року в справі №826/4357/18 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко