ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року

Київ

справа №819/519/16

адміністративне провадження №К/9901/21115/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року (суддя Подлісна І. М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (судді: Коваль Р. Й., Гуляка В. В., Судова-Хом`юк Н. М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Тернопільської області, третя особа - Генеральна прокуратура України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом та просив визнати протиправними дії посадових осіб прокуратури області щодо позбавлення його грошових виплат, непроведення службової перевірки, скасування незаконного наказу та зобов`язання виплатити недоотримані кошти.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом виконувача обов`язків прокурора Тернопільської області № 287-к від 23 вересня 2015 року, за квітень 2015 року зменшено позивачу розмір премії на 25 відсотків від 80 відсотків середньовизначеного розміру за несвоєчасне або неналежне виконання службових обов`язків, порушення трудової дисципліни. Підставою для позбавлення та невиплати премії став рапорт начальника управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області Стадника В. О. від 08 квітня 2015 року про подання Генеральній прокуратурі України інформації № 04/3-37 вих. 15 від 07 квітня 2015 року про злочин з недостовірними даними.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що надіслання недостовірної інформації до Генеральної прокуратури України стало можливими внаслідок неналежного виконання обов`язків начальником відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 Начальником управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області, за погодженням із заступником прокурора області підготовлено рапорт на ім`я виконувача обов`язків прокурора області пропозицією про часткове позбавлення преміальних виплат ОСОБА_1 за квітень 2015 року в розмірі 50%. Факт підготовки рапорту про зменшення розміру премії доведено до відома ОСОБА_1 . Відповідно до Положення про преміювання працівників органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 20 березня 2006 року № 623 ц (далі - Положення) наказом виконувача обов`язків прокурора області №287-к від 23 квітня 2015 року «Про видачу премії працівникам органів прокуратури» начальнику відділу приймання опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків за квітень 2015 рою зменшено розмір премії на 25%.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

На переконання скаржника, згідно закону підставою для позбавлення працівника прокуратури преміальних виплат або виплата її у меншому розмірі є не лише бажання керівника на свій розсуд установлювати, скасовувати чи знімати премії на підставі рапорта начальника структурного підрозділу, а вона пов`язується з певними обставини, визначеними чинними нормативними актами, а саме, реально несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни або притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Скаржник зазначає, що ухвалюючи оскаржуванні рішення, суди першої та апеляційної інстанцій помилково тлумачить закон як право керівника державної установи на безпідставне позбавлення підлеглого працівника грошових виплат за роботу, яке носить суто приватний та дискреційний характер. Судами залишено поза увагою, що закон наділяє керівника також обов`язками нараховувати і виплачувати заробітну плату працівникам за сумлінне виконання службових обов`язків, завдань і доручень та діяти в рамках закону, що визначається у положенні про преміювання.

Скаржник заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.

Позиція інших учасників справи.

Від відповідача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Відповідач заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Тернопільської області, третя особа - Генеральна прокуратура України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.

На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, касаційне провадження №К/9901/21115/18 (адміністративна справа №819/519/16) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: судді - доповідача - Шарапа В. М., суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року № 638/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 грудня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

14 вересня 1999 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу в органи прокуратури Тернопільської області, що підтверджується наказом прокурора Тернопільської області №480-к від 14 вересня 1999 року.

02 квітня 2015 року позивач переведений на посаду начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області.

Наказом виконувача обов`язків прокурора області №287-к від 23 квітня 2015 року «Про видачу премії працівникам органів прокуратури» начальнику відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків зменшено розмір премії на 25% за квітень 2015 року.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що ним не складалась, не підписувалась та не скеровувалась до Генеральної прокуратури України інформація від 07 квітня 2015 року, яка містила недостовірні дані.

Водночас встановлено, що начальником відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 07 квітня 2015 року за №04/3-37вих-15 підписано та скеровано на ім`я начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Генеральної прокуратури України Степанова С. Р. листа, в якому містилися недостовірні дані.

Зокрема, у вказаній інформації зазначено, що ряд кримінальних правопорушень за фактом вимагання невстановленими особами 28 березня 2015 року грошових коштів в сумі 7 400 гривень у громадянина Сербії, досудове розслідування у яких здійснюється слідчим управлінням УМВС України в Тернопільській області, вчинено учасниками злочинної групи з ознаками організованості із корумпованими та міжрегіональними зв`язками.

У зв`язку з цим, заступником прокурора області 08 квітня 2015 року за №21/1-97 вих-15 на ім`я начальника відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового розслідування Генеральної прокуратури України надіслано листа зі спростуванням вищезазначеної недостовірної інформації.

За наслідками розгляду рапорту, наказом виконувача обов`язків прокурора області №287-к від 23 квітня 2015 року «Про видачу премії працівникам органів прокуратури» начальнику відділу приймання опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 за неналежне виконання службових обов`язків за квітень 2015 рою зменшено розмір премії на 25%.

Не погоджуючись з позбавленням премії на 25 %, позивач звернувся в суд з позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 49 Закону України № 1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на момент видання спірного наказу), заробітна плата прокурорів і слідчих прокуратури складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов`язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів. Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно підпункту другого пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (зі змінами та доповненнями) керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також з нагоди державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання.

Наказом Генерального прокурора України від 20 березня 2006 року № 623ц затверджено Положення про преміювання працівників органів прокуратури України.

Згідно із пунктом 3 цього Положення розмір премії визначається відповідно до об`єктивної оцінки роботи працівника та його особистого вкладу в загальні результати роботи у відсотках до місячної заробітної плати працівника без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

Пунктом 4 Положення передбачено, що за несвоєчасне або неналежне виконання службових обов`язків, порушення трудової дисципліни премія виплачується у меншому розмірі або не виплачується.

Розділом II Положення встановлено загальні критерії оцінки роботи всіх категорій працівників органів прокуратури, до яких віднесено сумлінне виконання службових обов`язків, завдань і доручень керівників прокуратури, неухильне дотримання трудової та службової дисципліни.

Відповідно до пункту 2 розділу III Положення про преміювання працівників органів прокуратури України, у разі неналежного виконання працівниками службових обов`язків, що спричиняє невиплату премії або виплату у меншому розмірі, керівники структурних підрозділів прокуратур областей складають мотивований рапорт, у якому зазначають відсоток, на який зменшується премія. Рішення про невиплату премії або виплату у меншому розмірі узгоджується з відповідними заступниками прокурорів областей, доводиться до відома працівників і до 18 числа кожного місяця передаються до кадрових підрозділів.

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.

Відповідно до матеріалів справи, заступником прокурора Тернопільської області направлено лист від 08 квітня 2015 року за №21/1-97 вих-15 на ім`я начальника відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового розслідування Генеральної прокуратури України. У вказаному листі заступник прокурора Тернопільської області просив не брати до уваги інформацію, яка надана начальником відділу приймання опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 від 07 квітня 2015 року за №04/3-37 вих.15.

За встановлених судами обставин справи, з наданої відповідачем до суду копії листа, який направлено

Порушення стали можливими через неналежне виконання своїх службових обов`язків начальником відділу приймання опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області ОСОБА_1 . Судами встановлено, що факт підготовки рапорту про зменшення розміру премії доведено до відома ОСОБА_1 .

Враховуючи наявність листа від 08 квітня 2016 року та дискреційних повноважень у керівника регіональної прокуратури на самостійне встановлення розміру премії, з урахуванням наявних зауважень на роботу позивача, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що підстав для визнання протиправним та скасування наказу № 287-к від 23 вересня 2015 року в частині, що стосується позивача, а відтак і підстав для зобов`язання відповідача доплатити позивачу неотриману премію 25 % за квітень 2015 року.

Колегія суддів зазначає, судами попередніх інстанцій зроблений правильний висновок, що преміювання працівників прокуратури є правом керівника органу прокуратури, яке він реалізовує на власний розсуд з врахуванням особистого вкладу працівника в загальні результати роботи та в межах затвердженого фонду оплати праці.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі №808/497/17 (провадження №К/9901/24176/18).

Наведені доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій, визначених статтями 49, 73, 77, 79, 82 КАС України, розгляду справи суд не приймає до уваги, як такі, що не утримують в собі процесуально-правових підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення для задоволення позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги .

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов