Історія справи
Ухвала КАС ВП від 22.04.2018 року у справі №820/1451/16Ухвала КАС ВП від 22.04.2018 року у справі №820/1451/16

ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2018 року
Київ
справа №820/1451/16
адміністративне провадження №К/9901/93278/18, №К/9901/39279/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційних скарг Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 (суддя Мар'єнко Л.М.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 (судді Бегунц А.О., Старостін В.В., Рєзнікова С.С.)
у справі № 820/1451/16
за позовом Публічного акціонерного товариства «Стома»
до відповідача-1 Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
відповідача-2 Управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова
відповідача-3 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС
відповідача-4 Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області
про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Стома» (далі Товариство) звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України пені за прострочення бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2014 року у сумі 501658 грн., та за період прострочки з 29.09.2015 по 28.01.2016, у сумі 44266,85 грн.
Свої вимоги Товариство обґрунтувало тим, що в судовому порядку підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року у сумі 1126515 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 501658 грн., проте, протягом періоду з 29.09.2015 по 28.01.2016 визначена сума не погашена податковим органом, через що у позивача виникає право на нарахування пені в розмірі 44266 грн. за вказаний період.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017, позов задоволено:
стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління державної казначейської служби України у Комінтернівському районі м. Харкова (далі Казначейство) пеню за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014 року 501658 грн. (період прострочення з 29.09.2015 до 28.01.2016) - в розмірі 44266,85 грн.
Не погодившись з судовими рішеннями Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просили їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржники зазначили, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову неправильно оцінивши залічені до справи докази.
У своїх запереченнях позивач вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а доводи касаційних скарг безпідставними.
Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
16.03.2018 справу, в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.), передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що до 01.01.2016 позивач перебував на обліку як платник податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові ОДПІ, а починаючи з 01.01.2016 знаходиться на обліку в Східній ОДПІ, як платник податків.
СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування Товариством від'ємного значення з ПДВ різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року на рахунки платника у банку та складено довідку від 20.02.2015, у висновках якої зазначено, про відсутність порушень при відображенні ПАТ "Стома" у декларації за листопад 2014 року від'ємного значення з ПДВ у сумі 1 126 515 грн. та бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 501 658 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2015 по справі №820/10340/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2015, підтверджено право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2014 року у сумі 501658 грн., пеню за період прострочки з 09.03.2015 до 28.09.2015 у сумі 99353 грн.
За наслідками розгляду справи судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що внаслідок порушення податковими органами та Казначейством строків бюджетного відшкодування з ПДВ, у відповідності до положень статті 200 ПК України (у відповідній редакції), яка регламентує порядок здійснення бюджетного відшкодування на підставі заяви платника та Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ №39 від 17.01.2011 у Товариства виникло передбачене пунктом 200.23 ст. 200 ПК України право на нараховування та отримання пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Доводи касаційних скарг не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судові рішення, не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційні скарги Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова
І.Я. Олендер