Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.04.2018 року у справі №813/7288/14

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2018 року

Київ

справа №813/7288/14

адміністративне провадження №К/9901/1296/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г., суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 813/7288/14

за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Сумській області, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій і скасування приписів, наказу і протоколу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Сумській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 (прийняту в складі колегії суддів: головуючого - Кузьмича С. М., суддів: Довгої О. І., Улицького В. З.), у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2014 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Сумській області, Міністерства юстиції України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

визнати протиправними дій відповідача щодо проведення позапланових виїзних перевірок з 28.07.2014 до 30.07.2014, з 18.09.2014 до 22.09.2014, з 21.08.2014 до 16.10.2014.

визнати протиправним та скасувати припис від 02.10.2014 №24;

визнати протиправними дії щодо внесення до акту позапланової невиїзної перевірки від 01.10.2014 за № 49 недостовірних відомостей про порушення: пункту 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників за № 58 від 29 липня 1993 року, частини 6 статті 3-1, частини 3 статті 98 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

визнати протиправним та скасувати розпорядження про усунення порушень від 02.10.2014 року №14;

припис про недопущення повторних порушень від 08.08.2014 №19;

визнати протиправними дії щодо внесення до акту позапланової невиїзної перевірки від 08.08.2014 № 40 недостовірних відомостей про порушення частини 6 статті 17 та частини 6 статті 3-1 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

визнати протиправними дії щодо внесення до акту позапланової невиїзної перевірки від 27.10.2014 № 57 недостовірних відомостей про порушення частини 5 статті 124 Конституція України, частин 6, 7 статті 3-1, абзацу 3 частини 1 статті 25 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

скасувати наказ Міністерства юстиції України № 264/7 від 04.12.2014 та протокол рішення дисциплінарної комісії від 20.11.2014 про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання № 276 від 05.11.2014 внесеного на підставі листа-пропозиції Головного управління юстиції у Сумській області від 28.10.2014 № 10626/08-13 за результатами позапланової невиїзної перевірки.

2. В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що в довідках та актах перевірки зазначено недостовірну інформацію, а тому дії по складенню таких документів є протиправними. Також позивач зазначала, що нею вживались всі необхідні та передбачені законодавством заходи для видачі трудової книжки працівнику ПАТ "НВК "Полярон" та для відновлення платоспроможності боржника. При цьому також зазначала, що вона не могла видати довідки щодо заборгованості зі заробітної плати та вжити заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості оскільки їй не було передано документації попередником. Щодо погодження ліквідної маси, вважає, що таке погодження має відбутись протягом року з моменту прийняття постанови про банкрутство, який ще не минув.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Львівський окружний адміністративний суд постановою від 16.04.2015 позов задовольнив частково.

Визнав протиправними та скасував прийняті Головним управлінням юстиції у Сумській області приписи від 08.08.2014 за №19 та від 02.10.2014 року за № 24 та розпорядження від 02.10.2014 за № 14.

Визнав протиправними та скасував прийнятий Міністерством юстиції України наказ за № 264/7 від 04.12.2014 та рішення дисциплінарної комісії, відображене у протоколі за № 22/11/14 від 20.11.2014 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на арбітражного керуючого ОСОБА_1

В іншій частині в задоволенні позову відмовив.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що комітет кредиторів не схвалює план санації, а тому позивач не може нести відповідальність за діяння інших учасників провадження про банкрутство.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.09.2015 апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Сумській області залишив без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2015 у справі № 813/7288/14 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції відповідають обставинам справи. Судом першої інстанції не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Додатково суд апеляційної інстанції послався на рішення Господарського суду Львівської області від 16.06.2014 у справі №21/93, яким встановлено обставини, які не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечення

5. У жовтні 2015 року представник за довіреністю Головного управління юстиції у Сумській області - Дудка К.В. звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, яку в січні 2018 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, відповідач просить скасувати рішення апеляційного суду, прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (Головне управління юстиції у Сумській області)

6. Мотиви касаційної скарги зводяться до того, що всі порушення, встановлені у актах та приписах, підтверджуються матеріалами справи.

Так, скаржник звертає увагу суду на арбітражний керуючий ОСОБА_1 під час виконання своїх повноважень керуючого не вжила всіх можливих заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, в тому числі не подала на затвердження до господарського суду схваленого зборами кредиторів та погодженого з органом, уповноваженим управляти майном плану санації зазначеного товариства; не вжила заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржниками цього ж товариства; не забезпечила збереження трудової книжки ОСОБА_4 у відділі кадрів ПАТ НВК «Полярон»; не погодила перелік ліквідаційної маси ПАТ НВК «Полярон» з Фондом державного майна України.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. За результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого складено акт від 08.08.2014 за № 40 та прийнято припис про недопущення повторних порушень від 08.08.2014 за № 19.

У цьому приписі зазначено, що арбітражний керуючий порушила частину шосту статті 17 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції від 30.06.1999, оскільки під час виконання повноважень керуючого санацією ПАТ НВК «Полярон» по справі №21/93(10) не вжила всіх можливих заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, в тому числі не подала на затвердження до господарського суду схваленого зборами кредиторів та погодженого з органом, уповноваженим управляти майном плану санації зазначеного товариства; не вжила заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржниками цього ж товариства.

Окрім того у приписі від 08.08.2014 за № 19 зазначено, що в порушення частини шостої статті 3-1 цього Закону арбітражний керуючий не забезпечила видачі працівникам довідок щодо заборгованості зі заробітної плати для захисту своїх прав в суді.

8. За результатами наступної позапланової виїзної перевірки діяльності арбітражних керуючих Головним управлінням у Сумській області складено акт від 01.10.2014 за № 49 та прийнято припис про недопущення повторних порушень від 02.10.2014 за № 24 і розпорядження про усунення порушень від 02.10.2014 за № 14.

У приписі зазначено, що під час перевірки було виявлено порушення пункту 7.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та частину шосту статті 3-1 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, не забезпечила збереження трудової книжки ОСОБА_4 у відділі кадрів ПАТ НВК «Полярон».

9. У розпорядженні зазначено, що виявлено порушення:

пункту 4.2 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та частини шостої статті 3-1 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, а саме, не видала трудову книжку ОСОБА_4;

частини третьої статті 98 та частини дванадцятої статті 96 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції від 22.12.2011 року, а саме не погодила перелік ліквідаційної маси ПАТ НВК «Полярон» з Фондом державного майна України.

10. За результатами розгляду подання за № 276 від 05.11.2014, на підставі листа Головного управління юстиції у Сумській області від 28.10.2014 за №10626/08-13 на арбітражного керуючого ОСОБА_1 рішенням дисциплінарної комісії та наказом Міністерства юстиції України за № 264/7 від 04.12.2014 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

У поданні зазначено, що ОСОБА_1 допущено грубе порушення законодавства під час виконання нею повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ВАТ «Облпаливо».

Суть даних порушень розкрито у акті від 27.10.2014 за № 57 та у листі від 28.10.2014 за № 10626/08-13, які полягали у тому, що майно, включене до інвентаризаційного опису неможливо ідентифікувати, крім того, зазначений опис не містить транспортних засобів, які згодом були реалізовані, а кошти, від їх продажу не зараховані на основний рахунок боржника.

11. Вважаючи прийняті Головним управлінням юстиції у Сумській області приписи від 08.08.2014 за № 19 та від 02.10.2014 року за № 24, розпорядження від 02.10.2014 за № 14 та прийнятий Міністерством юстиції України наказ за № 264/7 від 04.12.2014 та рішення дисциплінарної комісії протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

12.1 Стаття 37. Постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури

У випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

12.2. Стаття 96. Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків

Плани санації, мирові угоди та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, підлягають погодженню з органом, уповноваженим управляти державним майном. У разі відсутності такого погодження план санації та мирова угода затвердженню господарським судом не підлягають, а включене до переліку ліквідаційної маси майно банкрута не може бути реалізованим.

13. Інструкція "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58

13.1 Пункт 4.2. Видача трудової книжки у разі звільнення

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

13.2. Пункт 7.1 Облік трудових книжок

На підприємстві ведеться така документація щодо обліку бланків трудових книжок і заповнених трудових книжок:

а) книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 № 277;

б) Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 № 277;

До книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них вносяться усі операції, пов'язані з одержанням і витраченням бланків трудових книжок і вкладишів до них із зазначенням серії та номера кожного бланку. Книга ведеться бухгалтерією підприємства.

Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює оформлення прийняття і звільнення працівників. У цій книзі реєструються всі трудові книжки, що прийняті від працівників при влаштуванні на роботу, а також трудові книжки і вкладиші до них із записом серії і номера, що видані працівникам знову.

У разі одержання трудової книжки у зв'язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку.

Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них і книга обліку руху трудових книжок мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені підписом керівника підприємства і печаткою.

14. Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 № 1284/5

14.1. Пункт 7.1. Накладення на арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень за результатами заходів контролю

Підставами для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є:

встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей;

вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому;

невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю;

відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки;

грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута);

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Щодо доводів касаційної скарги

16. Що стосується суті порушення про не вжиття всіх можливих заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, в тому числі не подання на затвердження до господарського суду схваленого зборами кредиторів та погодженого з органом, уповноваженим управляти майном плану санації зазначеного товариства, колегія суддів зазначає таке.

У відповідності до положень частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Господарського суду Львівської області від 16.06.2014 у справі №21/93 (10) встановлено обставини за яких відновлення платоспроможності боржника ПАТ НВК «Полярон» є неможливим.

У згаданій постанові зазначено, що інвестора протягом двох років процедури санації не погоджено, а сама санація підприємства з врахуванням економічних показників є неможливою.

Також зі змісту наведеної постанови суди встановили, що саме комітет кредиторів не схвалює план санації, а тому позивач не може нести відповідальність за діяння інших учасників провадження про банкрутство.

Крім того строки щодо схвалення плану санації минули до призначення позивача керуючим санації ПАТ НВК «Полярон», що також зазначено судом у наведеній постанові.

Таким чином наведене вказує, що відповідач не врахував при прийнятті припису обставин встановлених судом, що є порушенням конституційного принципу обов'язковості судових рішень (ч. 5 ст. 124 Конституцій України).

17. Щодо порушень про не вжиття заходів стосовно стягнення дебіторської заборгованості перед боржниками цього ж товариства та не забезпечення видачі працівникам довідок щодо заборгованості зі заробітної плати для захисту своїх прав в суді.

Приймаючи рішення по справі в частині позовних вимог щодо порушень про не вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржниками цього ж товариства та не забезпечення видачі працівникам довідок щодо заборгованості зі заробітної плати для захисту своїх прав в суді, суди обох інстанцій обґрунтовано виходили з того, що документація передана позивачу від попереднього арбітражного керуючого не була достатньою для вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості перед боржниками товариства та забезпечення видачі працівникам довідок щодо заборгованості зі заробітної плати.

Крім того судами встановлено, що позивач вживала передбачених законодавством заходів для отримання усієї наявної фінансово-господарської документації ПАТ "НВК "Полярон" від попереднього арбітражного керуючого, а за відсутності такої не може вчиняти деякі юридично-значимі дії.

Колегія суддів повторюється, що відповідно до частини другої статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

18. В частині позовних вимог про не забезпечення збереження трудової книжки ОСОБА_4 у відділі кадрів ПАТ НВК "Полярон" та невидачі її слід вказати таке.

Відповідно до пункту 7.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58, на підприємстві ведеться така документація щодо обліку бланків трудових книжок і заповнених трудових книжок:

а) книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року №277;

б) Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року №277;

До книги обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них вносяться усі операції, пов'язані з одержанням і витраченням бланків трудових книжок і вкладишів до них із зазначенням серії та номера кожного бланку. Книга ведеться бухгалтерією підприємства.

Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведеться відділом кадрів або іншим підрозділом підприємства, який здійснює оформлення прийняття і звільнення працівників. У цій книзі реєструються всі трудові книжки, що прийняті від працівників при влаштуванні на роботу, а також трудові книжки і вкладиші до них із записом серії і номера, що видані працівникам знову.

У разі одержання трудової книжки у зв'язку із звільненням працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку.

Книга обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них і книга обліку руху трудових книжок мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені підписом керівника підприємства і печаткою.

З урахуванням наведеного апеляційна інстанція дійшла правильного висновку про відсутність порушень законодавства позивачем шляхом незбереження трудової книжки ОСОБА_4, оскільки матеріалами справи підтверджується, що останній відмовився отримати трудову книжку при звільненні, а позивачем, у відповідності до пункту 4.2 згаданої Інструкції від 29.07.1993 № 58, вживались передбачені законом заходи, які мали на меті видати трудову книжку, що підтверджується наявним в матеріалах справи конвертом з відміткою поштового відділення від 15.05.2015.

19. Щодо порушення позивачем в частині непогодження переліку ліквідаційної маси ПАТ НВК "Полярон" з Фондом державного майна України, то суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення в цій частині, виходив з того, що висновки Головного управління юстиції у Сумській області про непогодження переліку ліквідаційної маси з Фондом державного майна України в акті від 01.10.2014 № 49 є передчасними.

Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Частиною 12 статті 96 цього ж Закону передбачено, що плани санації, мирові угоди та переліки ліквідаційних мас та зміни і доповнення до них у справах про банкрутство державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, підлягають погодженню з органом, уповноваженим управляти державним майном. У разі відсутності такого погодження план санації та мирова угода затвердженню господарським судом не підлягають, а включене до переліку ліквідаційної маси майно банкрута не може бути реалізованим.

Відтак колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки 16.06.2014 ухвалою Господарського суду Львівської області у справі за № 21/93(10) ПАТ НВК "Полярон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, строк якої, згідно положень частини першої статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", становить 12 місяців. Водночас відповідач прийняв оскаржене рішення 01.10.2014, до спливу такого строку.

20. Що стосується наказу Міністерства юстиції України за № 264/7 від 04.12.2014, яким накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Відповідно до пункту 7.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5 підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Відповідно до оскарженого наказу майно, включене до інвентаризаційного опису неможливо ідентифікувати, крім того, зазначений опис не містить транспортних засобів, які згодом були реалізовані, а кошти, від їх продажу не зараховані на основний рахунок боржника.

Водночас судами встановлено, що довідкою від 08.04.2015 №51200-05/120 підтверджується передача коштів на рахунок боржника від реалізації транспортних засобів.

21. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність в діях позивача грубих порушень достатніх для застосування обраного дисциплінарного стягнення.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходив з того, що всі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції в касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Сумській області - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 у справі № 813/7288/14- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Т.Г. Стрелець

О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх,

Судді Верховного Суду