ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2019 року

Київ

справа №803/1450/17

адміністративне провадження №К/9901/54295/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Калашнікової О.В.,

суддів - Білак М.В., Губської О.А.

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 803/1450/17

за позовом Малого приватного підприємства «Берізка» до Нововолинського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 54916031

за касаційною скаргою Малого приватного підприємства «Берізка» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (прийняту одноособово: суддя Денисюк Р.С.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Ільчишин Н.В., суддів: Пліша М.А.,

Макарика В.Я.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2018 року Мале приватне підприємство «Берізка» (надалі також - МПП «Берізка», позивач) звернулося до суду з позовом до Нововолинського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (надалі - відповідач), в якому просило скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17 жовтня 2017 року № 54916031.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення судів мотивовані тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 17 жовтня 2017 року № 54916031 винесена відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. 25 червня 2018 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга МПП «Берізка».

5. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

6. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою МПП «Берізка» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

7. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):

7.1. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення.

7.2. Скаржник просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 17 жовтня 2017 року № 54916031, оскільки основним боржником за споживчим кредитним договором № 11104249000 від 22 грудня 2006 року є ОСОБА_1 , а МПП «Берізка» виступало лише майновим поручителем. Крім того, ОСОБА_1 самостійно виплачено суму кредитної заборгованості, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості, виданої майновому поручителю МПП «Берізка».

7.3. Крім того скаржник зазначає, що підстави для стягнення виконавчого збору з МПП «Берізка» відсутні, оскільки державним виконавцем стягнення заборгованості з МПП «Берізка» не здійснювалась.

8. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Господарським судом Волинської області 17 лютого 2012 року видано наказ № 5004/1469-11-1 про стягнення з МПП «Берізка» на користь ПАТ «УкрСиббанк» 499993,34 грн. основного боргу, 353453,07 грн. несплачених процентів за користування кредитними коштами, 9508,87 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 22332,79 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами та 8852,88 грн. витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10. Заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Гальчик С.М. 14 травня 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 32566659, та надано боржнику строк для добровільного виконання виконавчого документа до 21 травня 2012 року.

11. 07 серпня 2012 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Гальчик С.М., у межах виконавчого провадження № 32566659, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на частину нежитлового приміщення колишнього магазину « 1001 дрібниця », загальною площею 264,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: Волинська область, пр. Дружби, 15 , що належить боржнику МПП «Берізка».

12. У межах виконавчого провадження № 32566659 19 березня 2014 року винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої замінено у виконавчому проваджені стягувача - ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кей-Колект».

13. 12 травня 2015 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Назарук І.В. винесено постанову № 32566659 про арешт коштів боржника, згідно з якою накладено арешт на кошти, що містяться або будуть надходити на поточні, карткові та депозитні рахунки у ПАТ «УкрСиббанк», що належать боржнику МПП «Берізка».

14. У зв`язку з невиконанням в добровільному порядку рішення суду у встановлений строк, 13 жовтня 2017 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 32566659, якою стягнуто з МПП «Берізка» виконавчий збір в розмірі 10% від суми пред`явленої до стягнення, а саме 89437,70 грн.

15. 13 жовтня 2017 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Овчинніковою Ю.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 32566659 без подальшого виконання на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

16. Разом з тим, пунктом 3 цієї ж постанови виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

17. 17 жовтня 2017 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нововолинського міського управління юстиції Овчинніковою Ю.А. винесено постанову № 54916031 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 89437,70 грн.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

19. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

20. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

21. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на момент відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

23. Згідно з частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

24. Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

25. Згідно з частиною другої статті 74 цього Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

26. Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» (з наступними змінами та доповненнями) виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

27. Частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

28. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом (частина друга статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

29. Відповідно до частини п`ятої цієї статті виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

30. Згідно з частиною сьомою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

31. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина дев`ята статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

32. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

33. Частиною третьої статті 40 цього Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

34. Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

35. Згідно із пунктом 8 розділу ІІІ (Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження) Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону, про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом. Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

37. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

38. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

39. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій в результаті проведення виконавчих дій у межах виконавчого провадження №32566659 відповідачем винесено постанову від 13 жовтня 2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу та виведення в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. На цій підставі 17 жовтня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54916031 про стягнення із МПП «Берізка» 89437,70 грн. виконавчого збору.

40. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо того, що постанова від 17 жовтня 2017 року № 54916031 про відкриття виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору винесена з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

41. Доводи скаржника, щодо того, що основним боржником за споживчим кредитним договором № 11104249000 від 22 грудня 2006 року є ОСОБА_1 , а МПП «Берізка» виступало лише майновим поручителем не приймаються судом до уваги, оскільки за наказом Господарського суду Волинської області № 5004/1469-11-1 від 17 лютого 2012 року боржником зазначено МПП «Берізка».

42. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень норм процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

43. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VI. Судові витрати

44. З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

45. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Берізка» - залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у справі №803/1450/17- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

О. А. Губська

Судді Верховного Суду