Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2018 року

Київ

справа №815/3672/16

адміністративне провадження №К/9901/16120/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Стрелець Т.Г., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до прокуратури Одеської області про визнання дій протиправними та стягнення невиплаченої заробітної плати,

УСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до прокуратури Одеської області про визнання дій протиправними та стягнення невиплаченої заробітної плати.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2017 року апеляційна скарга ОСОБА_2, внаслідок неповажності підстав пропуску строку для подачі апеляційної скарги, залишена без руху.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції.

Прокуратура Одеської області подала заперечення на касаційну в яких, посилаючись на обґрунтованість рішення апеляційного суду та правильне застосування ним норм процесуального права, просила у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Переглянувши судове рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова суду першої інстанції ухвалена 9 грудня 2016 року в порядку письмового провадження. Копію вказаної постанови, як зазначив позивач, отримано ним 23 грудня 2016 року. Отже, строк звернення з апеляційною скаргою закінчився 3 січня 2017 року (з урахуванням того, що 2 січня вихідний день).

Проте, апеляційна скарга складена позивачем 10 січня 2017 року та лише 13 січня 2017 року надійшла до суду, тобто, з пропуском строку звернення з апеляційною скаргою, передбаченого статтею 186 КАС України.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивачем зазначено, що в період після отримання спірного рішення, як він сам, так і вся його родина захворіли на грип, що унеможливило своєчасність подання апеляційної скарги.

Однак, на підтвердження вказаних доводів поважності пропуску строку позивачем не було надано жодного доказу, зокрема, медичних довідок, фіскальних чеків на придбання ліків, тощо.

З огляду на вказані обставини, суд апеляційної інстанції ухвалою від 20 січня 2017 року залишив апеляційну скаргу без руху.

На виконання вказаної ухвали, позивачем подано довідку Комунальної установи «Одеська міська станція швидкої медичної допомоги» від 22 лютого 2017 року №96/019 про те, що 30 грудня 2016 року за адресою місця проживання позивача викликалась швидка допомога для надання медичної допомоги дитині - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

При цьому, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зауважив, що вказані обставини не доводять поважність пропуску строку та не можуть бути підставою для поновлення останнього, оскільки не пояснюють причин пропуску строку за весь період з 23 грудня 2016 року по 10 січня 2017 року.

Крім того, будь-яких доказів про хворобу всієї родини, як про це зазначав позивач в апеляційній скарзі, ним не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 189 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

В касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що має трьох дітей, які в період з 14 по 21 грудня 2016 року хворіли грипом і лікувалися вдома. Жінка позивача теж хворіла грипом (без зазначення періоду), а тому склалася ситуація, в якій він доглядав дітей.

Суд критично ставиться до таких доводів позивача, оскільки вони не підтверджені будь-якими належними та допустимим доказами.

Враховуючи зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець