Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2018 року

Київ

справа №804/5749/17

адміністративне провадження №К/9901/2195/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В.М.,

суддів Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом:

громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2 (далі - Громадська організація)

до Голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Коршуна Анатолія Олександровича про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Громадської організації на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі судді Кононенко З.О. від 17 листопада 2017 року,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2017 року адміністративний позов повернуто з підстав, установлених пунктом 3 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних відносин; далі - КАС України).

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 жовтня 2017 року залишив без руху апеляційну скаргу через невідповідність її вимогам частині шостій статті 187 КАС України - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Надав строк для сплати судового збору протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Ухвалою від 17 листопада 2017 року цей суд повернув апеляційну скаргу Громадської організації на підставі пункту 1 частини третьої статті 108, частини третьої статті 189 КАС України у зв'язку із невиконанням вимог частини шостої статті 187 КАС України в частині долучення до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду скаржник звернувся до суду з касаційною скаргою. У скарзі зазначив, що ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена при неповному з`ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи. Скаржник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу на новий апеляційний розгляд.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити.

На думку суду питання щодо сплати судового збору громадськими організаціями, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, належним чином врегульовані Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ).

Статтею 2 Закону № 3674-VІ визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. При цьому зазначення після слів: «підприємства, установи, організації» словосполучення: «інші юридичні особи» суд трактує таким чином, що підприємства, установи, організації в даному випадку слід розглядати виключно як юридичні особи.

Статтею 4 Закону № 3674-VІ визначено, що ставки судового збору встановлюються за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру (яка подана у цій справі) суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою-підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави суду робити висновок, що Законом № 3674-VІ громадські організації, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, не визначені платниками судового збору, оскільки вони не є ні юридичною ні фізичною особою.

Відповідно, такі організації не зазначені і у статті 5 Закону № 3674-VІ як суб'єкти, які звільнені від сплати судового збору.

Ураховуючи зазначене, Харківський апеляційний адміністративний суд дійшов помилкового висновку про те, що громадська організація, яка здійснює діяльність без створення юридичної особи повинна додавати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору. Тому у цій справі Харківським апеляційним адміністративним допущено невірне тлумачення вимог статті 2 Закону № 3674-VІ та частини шостої статті 187 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Аналіз наведених норм процесуального права дають підстави вважати, що Харківським апеляційним адміністративним судом допущено порушення норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому ухвалу цього суду від 17 листопада 2017 року слід скасувати, а справу передати до цього суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу громадської організації «Дніпропетровський незалежний правозахисний центр» в інтересах члена своєї організації ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року у справі № 804/5749/17 скасувати.

Справу направити до Харківського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду