Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

Київ

справа №810/1301/17

адміністративне провадження №К/9901/3343/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2017 (суддя - Панченко Н.Д.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 (головуючий суддя - Бабенко К.А., судді - Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.) у справі № 810/1301/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Білоцерківська ОДПІ) від 03.10.2016 № 0005864001.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходили з того, що податковим органом всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Білоцерківська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки позивача діяв в межах повноважень, передбачених Податковим кодексом України, за наслідками якої встановлено факт зберігання алкогольного напою маркованого недійсною (не встановленого зразка) маркою акцизного податку, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, господарської одиниці - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт 08.09.2016 №1057/10-36-40/НОМЕР_2.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено факт зберігання пляшки винного аперитивного напою десертного білого «Токадо айва», 0,7 л, 11%, виробництва ПАТ «Коблево» по ціні 42,00 грн., дата виготовлення - 27.03.2015, термін придатності - 12 місяців, маркована маркою акцизного податку 14ААБТ006564 03/15 2,506 грн. попереднього зразка.

Оскільки термін придатності вказаного алкогольного напою на момент перевірки сплинув, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що виразилось у зберіганні алкогольного напою, маркованого недійсною (не встановленого зразка) маркою акцизного податку.

На підставі названого акта перевірки, Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2016 №0005864001, згідно з яким відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством; у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із пунктом 226.5 статті 226 Податкового кодексу України, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 24 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.

Пунктом 15 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 встановлено, що вина шампанські, ігристі та тихі, вермути, коньяки України і бренді, в яких після закінчення гарантійних строків зберігання не з'явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.

За приписами статті 5 Закону України «Про виноград та виноградне вино» гарантійні терміни зберігання вин шампанських, ігристих та тихих, коньяків України, які встановлено чинними стандартами та нормативною документацією, є мінімальними термінами, протягом яких виробник несе відповідальність за невідповідність показників якості продукції нормативним вимогам, і не є термінами придатності виноробної продукції до споживання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на зберіганні у магазині позивача знаходилась пляшка винного аперитивного напою десертного білого «Токадо айва», 0,7 л, 11%, виробництва ПАТ «Коблево» по ціні 42,00 грн., маркована маркою акцизного податку 14ААБТ006564 03/15 2,506 грн. попереднього зразка.

Відповідно до етикетки зазначеної пляшки винного напою, датою виробництва є 27.03.2015, гарантійний термін зберігання становить 12 місяців, тобто гарантійний термін зберігання сплинув 27.03.2016. У той же час, етикетка вказаного винного напою містить застереження, відповідно до якого напій, у якому після закінчення гарантійних строків зберігання не з'явилося помутніння чи видимого осаду, придатний для подальшого зберігання та реалізації.

Відповідачем під час перевірки не встановлено та в акті перевірки не зафіксовано, що у зазначеному вині з'явилось помутніння та видимий осад.

Крім того, під час вирішення даного спору судом першої інстанції встановлено, що оглянута в судовому засіданні пляшка винного аперитивного напою десертного білого «Токадо айва», 0,7 л, 11%, виробництва ПАТ «Коблево», дата виготовлення - 27.03.2015, маркована маркою акцизного податку 14ААБТ006564 03/15 2,506 грн. жодних ознак помутніння чи осаду не містила.

За наведених обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідачем всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а відтак про задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду