Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.01.2018 року у справі №804/5974/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

17 квітня 2018 року

справа №804/5974/16

адміністративне провадження №К/9901/5223/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С. С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2017 року у складі колегії суддів Чумака С. Ю., Гімона М. М., Шальєвої В. А. у справі №804/5974/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових рішень-повідомлень та податкової вимоги,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), з урахуванням доповнень, про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 червня 2014 року № 1693-15, від 12 травня 2015 року № 177-15 та від 23 червня 2016 року № 19464-1303, якими визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб відповідно за 2014 рік, 2015 рік, 2016 рік, а також скасування податкової вимоги від 1 вересня 2014 року № 4231-25, якою визначено суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 31 серпня 2014 року у розмірі 21 150 грн 98 коп., з мотивів їх безпідставності.

20 липня 2017 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено, з мотивів доведеності податковим органом правомірності спірних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.

9 листопада 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу податкового органу від 1 вересня 2014 року № 4231-25. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позов в частині, суд апеляційної інстанції виходив із протиправності податкової вимоги, оскільки податкове зобов'язання на момент формування та направлення вимоги було неузгодженим, внаслідок неналежного вручення позивачу спірного податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2014 року № 1693-15.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковим органом доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень та наявності у позивача обов'язку щодо сплати орендної плати за землю на підставі підпунктів 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

30 листопада 2017 року відповідачем до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу.

4 грудня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу залишено без руху на надано тридцятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання цієї ухвали (суддя Веденяпін О. А.).

28 грудня 2017 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

29 грудня 2017 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги прийнято до провадження.

16 січня 2018 року податковим органом усунуто недоліки касаційної скарги.

18 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 804/5974/16.

30 січня 2018 року справа № 804/5974/16 надійшла до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме пунктів 288.1, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, статей 71, 72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновок експерта, яким доводиться факт неналежного вручення платнику податків спірного податкового-повідомлення рішення від 12 червня 2014 року № 1693-15 є неналежним доказом, відтак податкове зобов'язання з податку на землю є погодженим, що зумовлює правомірність податкової вимоги .

Відзив позивача на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

ОСОБА_1 знаходиться на обліку у відповідача як платник орендної плати за землю.

16 жовтня 2007 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 25 липня 2007 року № 95/17 та відповідно до договору оренди ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку площею 0,2964 га за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована у Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_1, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 243085,72 грн. Строк дії договору - 15 років.

12 червня 2014 року податковим органом згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 286.5 статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення № 1693-15, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" у сумі 21 151 грн 41 коп.

1 вересня 2014 року податковим органом сформовано податкову вимогу на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими зобов'язаннями станом на 31 серпня 2014 року у сумі 21 150 грн 98 коп.

12 травня 2015 року податковим органом згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 286.5 статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення № 177-15, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" у сумі 34 875 грн 40 коп.

23 червня 2016 року податковим органом згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 286.5 статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення № 19484-1303, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" у сумі 51 430 грн 75 коп.

Узгодженість податковим органом доводиться на підставі того, що в матеріалах справи наявні поштові повідомлення із підписом особи.

Позивач спростовує факт узгодженості на підставі того, що матеріали справи містять висновок експерта № 3324-17 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 42016042630000097, яким встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1, розміщені в рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень із наступними штрих кодами: 4908200395464; 4908702694104; 4908702308760 та 4908200418502 в лівому нижньому куті рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення в графі «Розписка в одержанні *» - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Касаційна скарга податкового органу підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині, суд апеляційної інстанції висновувався на тому, що податкова вимога може бути надіслана платнику податків тільки за умови узгодженості податкового зобов'язання.

Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до приписів статті 59 Податкового кодексу України формування податкової вимоги можливо лише за умови існування безспірної погодженої суми податкового боргу. Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Факт належного вручення податковим органом податкового повідомлення-рішення від 12 червня 2014 року № 1693-15 є недоведеним, відтак, податкове зобов'язання за таким податковим повідомленням-рішенням не є узгодженим, що виключає можливість подальшого формування податкової вимоги зі сплати податкового боргу.

За змістом статті 59 Податкового кодексу України у податковій вимозі обов'язково зазначають суму податкового боргу, яка не можу бути відмінною від тієї, що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, зобов'язання за яким узгоджено.

Виходячи з положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при цьому обов'язок доказування правомірності своїх дій в силу статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) покладено на податкові органи.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року у справі №804/5974/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Васильєва

С.С.Пасічник