Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

Київ

справа №349/1015/17

адміністративне провадження №К/9901/3557/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2017 року (головуючий суддя Могила Р.Г.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року (головуючий суддя Гуляк В.В., судді: Судова-Хомюк Н.М., Коваль Р.Й.) у справі №349/1015/17 за позовом ОСОБА_2 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій органу Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії за віком та зобов'язати призначити таку пенсію, зарахувавши його стаж роботи на посаді маляра-штукатура.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідач неправомірно не зарахував його стаж роботи в кооперативі «Ремонтник» і, як наслідок, дійшов неправомірного висновку про відсутність необхідного стажу для призначення пенсії за віком.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_2 періоду роботи з 28 грудня 1989 року по 30 серпня 1992 року на посаді маляра-штукатура в кооперативі «Ремонтник» при Більшівецькій сільській раді. Зобов'язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1 роботу на посаді маляра-штукатура в кооперативі «Ремонтник» при Більшівецькій сільській раді з 28 грудня 1989 року по 30 серпня 1992 року до страхового стажу та повторно розглянути його заяву від 10 лютого 2017 року про призначення пенсії за віком. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року скасовано постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2017 року та прийнято нову. Визнано протиправними дії Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо не зарахування ОСОБА_2 до загального трудового стажу періоду роботи в кооперативі «Ремонтник» із 28 грудня 1989 року по 30 серпня 1992 року. Визнано протиправним і скасовано рішення Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 05 травня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком із 10 лютого 2017 року, зарахувавши до його загального трудового стажу період роботи в кооперативі «Ремонтник» із 28 грудня 1989 року по 30 серпня 1992 року включно. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що ОСОБА_2 10 лютого 2017 року звернувся із заявою до відповідача Галицького об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області про призначення пенсії за віком.

Листом відповідача від 10 травня 2017 року за № 2956/03.3 позивачу повідомлено про те, що рішенням від 05 травня 2017 року йому відмовлено у призначенні пенсії за віком. Вказано, що позивач не має загального стажу роботи 15 років, оскільки йому не зараховано період роботи з 28 грудня 1989 року по 30 серпня 1992 року на посаді маляра-штукатура в кооперативі «Ремонтник» (а.с. 5).

Суди визнали таку відмову протиправною з тих підстав, що згідно норм ст.62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Період роботи позивача в кооперативі «Ремонтник» підтверджується записами трудової книжки позивача. Наявність у ній підпису голови кооперативу «Ремонтник» та печатки Більшівцівській селищної ради не є порушенням і не вказує на неправдивість розглядуваних записів у трудовій книжці, оскільки кооператив «Ремонтник» діяв при цій Більшівцівській селищній раді. З цих підстав, суди дійшли висновку про наявність підстав для зарахування до трудового стажу позивача вказаного періоду роботи в кооперативі «Ремонтник».

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що з метою повного захисту прав позивача, рішення від 5 травня 2017 року підлягає скасуванню, і враховуючи наявність у позивача необхідного 15-ти річного трудового стажу, з урахуванням спірного, є підстави для зобов'язання відповідача призначити пенсію.

Не погодившись з постановами судів попередніх інстанцій, Галицьке ОУПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову в позові.

Касаційна скарга, обґрунтована, фактично, тими обставинами, які стали підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії та які, на думку скаржника, залишились поза увагою судів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Як встановлено судами, спір між сторонами виник з приводу наявності чи відсутності підстав для зарахування при обчисленні пенсії періоду роботи позивача в кооперативі «Ремонтник», з огляду на те, що у трудовій книжці міститься підпис голови кооперативу, а печатка сільської ради.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Не заперечуючи проти права органів, що призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, слід зазначити, що таке право не повинно нівелювати обов'язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за N 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Зазначаючи про обставини наявності у трудовій книжці підпису голови кооперативу, а печатки сільської ради, відповідачем не наведено підстав, за яких таке оформлення записів робить їх недійсними або сумнівними. Наявність же таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Ліквідація кооперативу, а так само і відсутність документів по цьому підприємству на зберіганні в архівних установах, не може анулювати записи трудової книжки, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Суди дали належну правову оцінку тій обставині, що кооператив «Ремонтник» діяв при Більшівцівській селищній раді, про що вбачається безпосередньо з самої трудової книжки, а тому таке оформлення запису не є порушенням.

Відповідно до ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Вимоги касатора про скасування рішення суду першої інстанції не підлягають задоволенню, оскільки це рішення вже скасовано судом апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №349/1015/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду