Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2018 року

Київ

справа №296/3517/17

адміністративне провадження № К/9901/26918/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира у складі судді Галасюка Р.А. від 30 серпня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В., Франовської К.С. від 17 січня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу, в якому просив: визнати протиправними дії Житомирського обласного військового комісаріату щодо повернення документів для виплати одноразової грошової допомоги на доопрацювання; зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат направити документи для виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України; зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати позивачу як інваліду війни другої групи з 28 жовтня 2016 року внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, однак відповідач заяву позивача про виплату вказаної допомоги не розглянув, а документи повернув на доопрацювання, чим порушив його права. На думку позивача, чинним законодавством України, яке регулює питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, не передбачено можливості повернення документів на доопрацювання, такі дії виходять за межі наданих відповідачу повноважень.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2017 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії Житомирського обласного військового комісаріату щодо повернення документів для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 для доопрацювання; зобов'язано Житомирський обласний військовий комісаріат направити документи ОСОБА_2 для виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України; зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 як інваліду війни другої групи з 28 жовтня 2016 року внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до Порядку № 975.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що єдиним ефективним та адекватним наявним обставинам способом захисту прав позивача буде зобов'язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2017 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач у встановленому порядку не розглянув заяву позивача та не прийняв рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу, чим допустив порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку № 975.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, Міністерство оборони України звернулось із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що позивачу встановлено інвалідність IIІ групи під час первинного огляду з 24 жовтня 2013 року. Вищу (II групу) інвалідності встановлено під час повторного огляду 28 жовтня 2016 року, тобто через три роки після первинного встановлення інвалідності. Нормативно-правові акти, що регулюють виплату одноразової грошової допомоги, не містять норми, які передбачають право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у разі встановлення вищої групи інвалідності під час повторного огляду понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності.

Від ОСОБА_2 в установлений судом строк (до 18 березня 2018 року) відзив на касаційну скаргу Міністерство оборони України не надійшов, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27 січня 2017 ОСОБА_2 звернувся до Житомирського обласного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням 28 жовтня 2016 року другої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.

На вказану заяву позивач отримав відповідь Житомирського обласного військового комісаріату про повернення документів на доопрацювання у зв'язку із відсутністю в них документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Крім цього, встановлено, що Житомирський обласний військовий комісаріат не направляв до Міністерства оборони пакет документів, наданих позивачем для прийняття рішення щодо виплати йому одноразової грошової допомоги.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - є гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною другою статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 Порядку № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Такими документами відповідно до пункту 11 Порядку № 975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Виходячи з наведеного, Порядком № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених в пунктах 10 і 11 цього Порядку; повернення ж документів на доопрацювання даним Порядком не передбачено, а тому повернення Житомирським обласним військовим комісаріатом документів позивача на доопрацювання суперечить зазначеним вище вимогам закону.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року № 806/986/16.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення, однак, у даному випадку таке відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 30 серпня 2017 року, якою скасовано постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко