Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.04.2019 року у справі №804/6345/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 квітня 2019 року

справа №804/6345/16

адміністративне провадження №К/9901/36183/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у складі Богданенка І.Ю., Уханенка С.А., Дадим Ю.М.,

у справі № 804/6345/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

27 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 01 липня 2016 року №0003251401, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2258211,00 грн, з яких: за основним платежем 1824820,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 433391,00 грн та №0003261401, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 195820,00 грн, з яких: за основним платежем 156656,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 39164,00 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

18 листопада 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов Товариства задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 01 липня 2016 року №0003251401, №0003261401.

06 квітня 2017 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року у справі № 804/6345/16, прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволені позовних вимог Товариства.

28 квітня 2017 року Товариством подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

05 травня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребувано справу №804/6345/16 із Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Податковим органом заперечення або відзив на касаційну скаргу Товариства до Суду не подавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.

26 травня 2017 року справа № 804/6345/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

12 березня 2018 року справа №804/6345/16 разом із касаційною скаргою №К/9901/36183/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30443407, перебуває на податковому обліку з 15 липня 1999 року, є платником податку на додану вартість з 04 серпня 1999 року.

Податковим органом у травні-червні 2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань, зокрема, дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 березня 2016 року, результати якої викладені в акті перевірки від 14 червня 2016 року №279/04-36-14-01-07/30443407 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 01 липня 2016 року, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, прийняті податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням - рішенням №0003251401 визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2258211,00 грн, з яких за основним платежем 1824820,00 грн за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.2 , 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, за штрафними (фінансовими) санкціями 433391,00 грн, застосованих на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Податковим повідомленням - рішенням №0003261401 визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 195820,00 грн, з яких за основним платежем 156656,00 грн за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, за штрафними (фінансовими) санкціями 39164,00 грн, застосованих на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій досліджені та встановлені обставини в розрізі контрагентів позивача, без прив'язки до податків та податкових періодів, збільшення грошових зобов'язань за якими є предметом спірних рішень.

Позивачем, як покупцем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс», як постачальником укладено договір поставки від 01 січня 2011 року №010111-01, предметом якого є передача постачальником у власність покупцю лому та відходів чорних металів, умови поставки DDU склад вантажоотримувача (пункт призначення), якість товару має відповідати вимогам ДСТУ 4121-2002, на підтвердження виконання умов цього договору Товариством надані світлокопії приймально-передавальних актів №30/1 від 31 січня 2013 року, №30 від 31 січня 2013 року, №29 від 31 січня 2013 року, №33/2 від 07 лютого 2013 року, №38/3 від 12 лютого 2013 року, №47/1 від 20 лютого 2013 року, №47 від 20 лютого 2013 року та податкових накладних від 20 лютого 2013 року на 3464040,10 гривень та від 31 січня 2013 року на 3558120,20 гривень.

Оцінюючи вищеозначені документи суд апеляційної інстанції встановив, що графи приймально-передавальних актів: свідоцтво з радіаційної безпеки, посвідчення з вибухобезпеки лому та відходів чорних металів, акт походження лому чорних металів є незаповненими; акт №33/2 від 07 лютого 2013 року не підписаний стороною постачальника, а містить лише зображення печатки Товариства. Позивачем до перевірки матеріалів справи сертифікат якості, посвідчення про вибухобезпеку вантажу, сертифікат про радіаційну безпеку, акт походження металобрухту не подані.

Аналізуючи копії специфікацій на поставку лому та металобрухту, суд апеляційної інстанції приймав до уваги, що в усіх специфікаціях відсутня планована кількість поставки товару, специфікації №№79, 79/1,79/2, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86 не містять підпису сторони договору - постачальника, а лише зображення печатки Товариства.

Позивачем вартість лому, металобрухту - 7022160 гривень віднесено до складу витрат за 2013 рік.

Судом апеляційної інстанції оцінена інформація наведена податковим органом в акті перевірки стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс», врахований аналіз товарно-транспортних накладних та залізничних квитанцій, за яким встановлено, що пункт навантаження металобрухтом, розташований за адресою: Дніпропетровська область, с. Партизанське, вул. Леніна, 12, від якого відбувалося транспортування металобрухту до Приватного акціонерного товариства «Керамет», Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет», на праві власності чи іншого користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс» не належить, складські приміщення та площадки для розміщення металобрухту, що розташовані в пунктах навантаження, від яких відбувалося транспортування металобрухту до Публічних акціонерних товариств «Кримський Титан» та «Дніпровський металургійний комбінат» орендуються Товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест».

За умовами специфікацій, доставка товару до пункту призначення Публічного акціонерного товариства «Кримський Титан», здійснюється залізничним та автомобільним транспортом постачальника, а фактично, перевізником виступив приватний підприємець Невінчаний, за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест».

За висновком суду апеляційної інстанції рух металобрухту, лому від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» чи Приватного акціонерного товариства «Керамет», Публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет», Публічних акціонерних товариств «Кримський Титан» та «Дніпровський металургійний комбінат» не підтверджується документально.

Суд апеляційної інстанції з огляду на встановлені обставини доходить висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» фактично не придбавало у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Сервіс» лом та відходи металобрухту, внаслідок чого неправомірно віднесло до складу витрат вартість цього товару.

Досліджуючи фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс» суд апеляційної інстанції висновувався на тому, що позивачем, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс», як постачальником укладено договір поставки товару №030512/01 від 03 травня 2012 року, до якого долучені світлокопії одинадцяти специфікацій та на виконання умов якого позивачем надані до суду світлокопії актів приймання - передачі товару від 04 січня 2013 року №040113/1 (милиць шляхових на загальну суму 4972,32 гривень, у тому числі податок на додану вартість 828,72 гривень), від 10 січня 2013 року №100113/1 (накладок Р65, Р50, підкладок Д50, Д65 на загальну суму 19762,17 гривень, у тому числі податок на додану вартість 3293,70 гривень), від 30 січня 2013 року №300113/1 (накладок ТВ, Р50, милиць шляхових на загальну суму 19900,82 гривень, у тому числі податок на додану вартість 3316,80 гривень), від 05 лютого 2013 року №050213/1 (накладок Р65, підкладок Д50, Д65, милиць шляхових на загальну суму 29856,50 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4976,08 гривень), від 08 лютого 2013 року №080213/1 приймання-передачі товару (накладок ТВ, електроз'єднувачів на загальну суму 19930,05 гривень, у тому числі податок на додану вартість 3321,67 гривень) від 18 лютого 2013 року №180213/1 (шпал дерев'яних, муфт, розпорів, пера стрілочного переводу, милиць шляхових на загальну суму 23766,90 гривень, у тому числі податок на додану вартість 3961,15 гривень), від 21 лютого 2013 року №210213/1 (підкладок Д50, Д65, накладок ТВ, Р50, милиць шляхових на загальну суму 29896,65 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4982,78 гривень), від 12 березня 2013 року №120313/1(шпал дерев'яних, підкладок Д65, накладок ТВ, болтів на загальну суму 29838,41 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4973,07 гривень), від 21 березня 2013 року №210313/1 (підкладок Д50, Д65, накладок ТВ, милиць шляхових на загальну суму 29884,82 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4980,80 гривень), від 28 березня 2013 року №280313/1(накладок ТВ, милиць шляхових на загальну суму 9978,01 гривень, у тому числі податок на додану вартість 1663 гривень), від 29 березня 2013 року №290313/1 (підкладок Д50, Д65, накладок Р50, милиць шляхових на загальну суму 14884,37 гривень, у тому числі податок на додану вартість 2480,73 гривень), суд апеляційної інстанції встановив, що в актах №№№290313/1, №280313/1, №210313/1, 120313/1, 050213/1, 080213/1, 180213/1, 210213/1 відсутній підпис особи від Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарекс Плюс», міститься лише зображення печатки цього Товариства.

Також, позивачем подані світлокопії податкових накладних №616 від 04 січня 2013 року; №617 від 10 січня 2013 року, № 618 від 30 січня 2013 року; №569 від 08 лютого 2013 року; №570 від 18 лютого 2013 року, №568 від 05 лютого 2013 року; №571 від 21 лютого 2013 року та встановлено, що копії податкових накладних від 12, 21, 28, 29 березня 2013 року позивачем до суду не надано, проте ці накладні охоплені перевіркою позивача.

Аналізуючи укладений між позивачем як покупцем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс» як постачальником договір поставки товару №280113/01 від 28 січня 2013 року предметом поставки якого є дизельне паливо, на виконання умов якого позивачем подано копії специфікації та накладної від 01 лютого 2013 року на поставку 1100 літрів дизельного пального на суму 10824 гривень, у тому числі податок на додану вартість 1804 гривень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що акт приймання-передачі дизельного пального позивачем не надано, жодними документами не підтверджується транспортування, якість чи походження товару. Вартість обумовлено договором поставки товару Товариством віднесено в податковому обліку до складу витрат за 2013 рік в сумі 239165 гривень (за податковими накладними наданими до перевірки лише 202912,50 гривень), до складу податкового кредиту віднесено: 40582,49 гривень за податковими накладними виписаними у 2013 році та 114773 гривень за рахунок податкових накладних виписаних у 2012 році.

Також встановлено, що згідно з відомостями журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» сума витрат складає 239165 гривень, на час перевірки заборгованість відсутня, до перевірки, матеріалів справи, податкові накладні, акти-приймання-передачі виписані у 2012 році не подано, податкові накладні виписані та надані позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс» не реєструвало, придбання підкладок, накладок, шпал, костилів муфт, дизельного палива, паливно-мастильних матеріалів не здійснювало, податковий кредит сформувало за рахунок третіх осіб, податок на прибуток не сплачувало.

Викладені обставини зумовили висновок суду апеляційної інстанції про те, що, податковий орган дійшов обґрунтованого висновку про відсутність об'єктів оподаткування між Товариством та його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Антарекс-Плюс».

Щодо формування позивачем податкових зобов'язань по відносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро».

Оцінюючи спір у цій частині судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро», як постачальником та Товариством укладений договір поставки №301213 від 30 грудня 2013 року, предметом якого є передача постачальником у власність покупцю лому та відходів чорних металів, на умовах поставки DDU склад вантажоотримувача, якість товару має відповідати вимогам ДСТУ 4121-2002, позивачем на виконання цього договору подані копії приймально-передавальних актів №57 від 28 лютого 2014 року на 148,22 тонн лому металобрухту вартістю 330000 гривень та №65 від 13 квітня 2014 року на 73,65 тонн металобрухту вартістю 150000 гривень, податкові накладні від 28 лютого 2014 року на 330000 гривень, від 07 березня 2014 року на 100000 гривень, від 07 березня 2014 року на 50000 гривень, графи приймально-передавальних актів свідоцтво з радіаційної безпеки, посвідчення з вибухобезпеки лому та відходів чорних металів, акт походження лому чорних металів є незаповненими, позивачем до перевірки, матеріалів справи такі документи не подані.

Суд апеляційної інстанції оцінив подані позивачем копії специфікацій на поставку лому стального, пункт призначення «ПЗЦ Керамет» - №1 від 06 лютого 2014 року, №2 від 24 лютого 2014 року, №3 від 03 березня 2014 року, встановив, що в специфікаціях відсутня планована кількість поставки товару, специфікації не містять підпису сторін договору, а лише зображення печаток товариств, транспортування, приймання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро» документально не підтверджується.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро», як постачальником та Товариством укладений договір №250313/1 від 25 березня 2013 року поставки товару на виконання умов якого позивачем подані світлокопії акти приймання-передачі товару від 09 квітня 2013 року №090413/1 (накладок Р50, ТВ, підкладок Д50, Д65, милиць шляхових) на загальну суму 39838,30 гривень, у тому числі податок на додану вартість 6639,72 гривень, податкова накладна, специфікація, від 18 квітня 2013 року №180413/1 (шпал дерев'яних, щебеню, накладок Р50, ТВ, рейок) на загальну суму 39685,02 гривень, у тому числі податок на додану вартість 6614,17 гривень, податкової накладної, специфікації, від 23 квітня 2013 року №230413/1 (накладок Р50, ТВ, підкладок Д50, Д65, милиць шляхових, електроз'єднувачів) на загальну суму 59669,98 гривень, у тому числі податок на додану вартість 9945 гривень, податкової накладної, специфікації, від 26 квітня 2013 року №260413/1 (електроз'єднувачів, замикачів, пера стрілочного переводу) на загальну суму 14701,06 гривень, у тому числі податок на додану вартість 2450,18 гривень, податкової накладної, специфікації, від 28 травня 2013 року №280513/1 (накладок, милиць шляхових, шпал дерев'яних, щебеню, підкладок Д65, Д50) на загальну суму 29667,62 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4944,60 гривень, податкової накладної, специфікації, від 28 травня 2013 року №280513/2 (накладок, милиць шляхових, шпал дерев'яних, підкладок Д65, Д50) на загальну суму 29866,38 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4977,73 гривень, податкової накладної, специфікації, від 13 червня 2013 року №130613/1 (накладок Р50, ТВ, милиць шляхових) на загальну суму 27558,10 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4593,02 гривень, податкової накладної, специфікації, від 13 червня 2013 року №130613/2 (накладок Р50, ТВ, підкладок Д50, Д65, милиць шляхових, шпал дерев'яних, муфт) на загальну суму 33065,72 гривень, у тому числі податок на додану вартість 5510,95 гривень, податкової накладної, специфікації, від 27 червня 2013 року №270613/1 (накладок Р50, ТВ, милиць шляхових, шпал дерев'яних, муфт) на загальну суму 29371 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4895,17 гривень, податкової накладної, специфікації, від 27 червня 2013 року №270613/2 (накладок Р50, ТВ, милиць шляхових, підкладок) на загальну суму 30704,52 гривень, у тому числі податок на додану вартість 5117,42 гривень, податкової накладної, від 22 липня 2013 року №220713/2 (підкладок, милиць шляхових, болтів, шайб, щебеню) на загальну суму 29778,94 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4963,16 гривень, податкової накладної, специфікації, від 20 серпня 2013 року №200813/1 (накладок, підкладок, милиць шляхових, розпорів, муфт) на загальну суму 29784,11 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4964,02 гривень, податкової накладної, специфікації, від 06 вересня 2013 року №060913/1 (накладок Р50, ТВ, підкладок, милиць шляхових, шпал дерев'яних) на загальну суму 29828,45 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4971,41 гривень, податкової накладної, специфікації, від 18 вересня 2013 року №180913/1 (підкладок, милиць шляхових) на загальну суму 4963,68 гривень, у тому числі податок на додану вартість 827,28 гривень, податкової накладної, специфікації, від 08 жовтня 2013 року №081013/1 (підкладок) на загальну суму 1970,96 гривень, у тому числі податок на додану вартість 328,49 гривень, податкової накладної, специфікації, від 14 жовтня 2013 року №141013/1 (накладок Р50, ТВ, милиць шляхових, шпал дерев'яних, болтів) на загальну суму 29825,82 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4970,97 гривень, податкової накладної, специфікації, від 01 листопада 2013 року №011113/1 (накладок ТВ, милиць шляхових, підкладок Д50, Д65, щебеню) на загальну суму 29758,43 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4959,74 гривень, податкової накладної, від 01 листопада 2013 року №011113/2 (шпал дерев'яних, накладок Р50, ТВ, підкладок) на загальну суму 29810,15 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4968,36 гривень; податкової накладної, від 01 листопада 2013 року №011113/3 (милиць шляхових) на загальну суму 3974,24 гривень, у тому числі податок на додану вартість 662,37 гривень, податкової накладної, від 12 грудня 2013 року №121213/1 (шпал дерев'яних), на загальну суму 10432,80 гривень, у тому числі податок на додану вартість 1738,80 гривень, податкової накладної, специфікації, від 30 грудня 2013 року №301213/1 (шпал дерев'яних, накладок Р50, ТВ, підкладок, милиць шляхових) на загальну суму 29822,70 гривень, у тому числі податок на додану вартість 4970,45 гривень, податкової накладної, специфікації.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, податковий орган під час перевірки серед іншого встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро» податкові накладні виписані Товариству з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» не реєструвало, придбання підкладок, накладок, шпал, костилів муфт, дизельного палива, паливно-мастильних матеріалів не здійснювало, що зумовило прийняття судом висновків відповідача про відсутність об'єктів оподаткування між Товариством та його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сієра Дніпро», що призвело до завищення витрат та податкового кредиту позивачем.

Досліджуючи фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС» суд апеляційної інстанції висновувався на тому, що відповідно до копії опису речей і документів, які вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 27 травня 2015 року, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест», а саме вилучені оригінали документів по відносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС»: договір №110814/1 від 11 серпня 2014 року, та складені до цього договору специфікації, приймально-передавальні акти, податкові накладні, платіжні доручення; з приватним акціонерним товариством «Керамет»: приймально-передавальні акти, податкові накладні та дослідженні обставин встановлених актом перевірки, з якого вбачається, що між Товариством, як покупцем укладено договір поставки з Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС» №110814/1 від 11 серпня 2014 року, предметом якого є передача постачальником у власність покупцю лому та відходів чорних металів (товару) на умовах DDU, якість товару має відповідати вимогам ДСТУ 4121-2002.

За поданими до перевірки приймально-передавальними актами та податковими накладними від 23 вересня 2014 року, 27 жовтня 2014 року, 31 грудня 2014 року, 31 січня 2015 року вартість поставленого товару складає 3457817,28 гривень, вартість придбаного товару, віднесено позивачем до складу витрат за 2014 рік у сумі 990000 гривень, за 2015 рік - 506976 гривень. Згідно з журналом-ордером по бухгалтерському рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» заборгованість позивача по розрахункам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС» складає 797817,28 гривень.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем до перевірки та до суду не подавалися документи на транспортування товару, сертифікат якості, посвідчення про вибухобезпеку вантажу, сертифікат про радіаційну безпеку, акт походження металобрухту, врахована та оцінена податкова інформація з баз даних ДФС України та аналіз податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС» та протокол допиту свідка від 25 лютого 2015 року в рамках розслідування кримінального провадження №32014040000000104 від 02 вересня 2014 року ОСОБА_5, засновник Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС», засвідчила, що підприємство зареєстроване без мети здійснення підприємницької діяльності, заперечила свою участь у фінансово-господарській діяльності Товариства й підписання нею документів.

За позицією суду апеляційної інстанції суд першої інстанції безпідставно, без наведення мотивів, відхилив обставини, викладені у протоколі допиту свідка ОСОБА_5, натомість необґрунтовано надав перевагу нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_5 від 07 листопада 2016 року.

Відповідно до копії цієї заяви ОСОБА_5 вказує, що ніяких свідчень в будь-яких кримінальних справах щодо непричетності до взаємовідносин з позивачем не давала; у період з липня 2014 року по лютий 2015 року дійсно була директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС» та виконувала адміністративно-розпорядчі функції управління господарською діяльністю підприємства. Товариство здійснювало господарську діяльність за її участі, нею особисто укладались та підписували договори, специфікації, первинна бухгалтерська документація щодо господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест».

Суд апеляційної інстанції з огляду на положення частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, частин третьої та четвертої статті 70, статті 141 цього Кодексу, враховуючи те, що перед допитом у якості свідка ОСОБА_5 попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, що підтверджується змістом протоколу, вважає, що нотаріально посвідчена заява не спростовує свідчення ОСОБА_5, надані нею під час допиту у якості свідка, дійшов висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал ТС».

Здійснюючи касаційний перегляд, Суд керуючись критеріями оцінки доказів, визнає, що протокол свідка, отриманий в межах кримінального провадження не засвідчений слідчим або іншою особою в провадженні якої знаходяться матеріали кримінального провадження або процесуальним керівником, що унеможливлює прийняття його, як належного та допустимого доказу в межах адміністративної справи. Натомість долучена до матеріалів справи заява нотаріально посвідчена, в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія, що є єдиною належним чином засвідченою копією у цій справі.

Суд зазначає, що протокол допиту датований 25 лютого 2015 року, спірні податкові повідомлення - рішення прийняті 01 липня 2016 року, судом першої інстанції ухвалена постанова 18 листопада 2016 року, судом апеляційної інстанції 06 квітня 2017 року, впродовж тривалого часу позивач, відповідач, суди попередніх інстанцій не встановили результати кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014040000000104. Касаційною скаргою позивач зазначає, що на час складання касаційної скарги вироку за результатами судового розгляду даного касаційного провадження податковим органом до суду обох інстанцій не надано.

Всі інші первинні документи долучені до матеріалів справи, світлокопії яких засвідчені печаткою, штампом Товариства, та підписом невстановленої особи, позбавляють Суд касаційної інстанції можливості здійснення належного перегляду та аналізу застосування норм матеріального права, покладеного в основу прийняття податкових повідомлень - рішень, оскільки на час розгляду справи за положеннями частини четвертої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції яка діяла до 15 грудня 2017 року, не зважаючи на ретельний аналіз спірних господарських операцій судом апеляційної інстанції, Суд позбавлений можливості погодити або не погодити здійснені ним висновки, сформовані за результатами дослідження світлокопій документів.

Аналіз наданих первинних документів (їх світлокопій) як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, на відповідність їх частинам першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судами попередніх інстанцій не здійснювався.

Дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами не підтверджений рух придбаної позивачем продукції, незважаючи на те, що такі доводи наводились Товариством при зверненні із позовом та впродовж усіх судових розглядів, судами попередніх інстанцій не встановлені обставини використання придбаного товару позивачем у його власній господарській діяльності в оподаткованих операціях.

Податкова інформація, якою обґрунтовує свої висновки у значній частині податковий орган не підкріплена належними Витягами з Інформаційних систем, що призводить до сумніву у її достовірності.

Позивач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій з його контрагентами, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок не дослідження зібраних у справі доказів та встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, що обумовлює часткове задоволення касаційної скарги Товариства, скасування судових рішень у справі та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. В процесі нового розгляду копії долучених до матеріалів справи документів мають відповідати вимогам, встановленим до письмових доказів статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діє з 15 грудня 2017 року.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит-Інвест» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року у справі №804/6345/16 скасувати.

Справу №804/6345/16 направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер