ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа №814/1932/17

адміністративне провадження №К/9901/15857/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей Агрі" на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 (судді - Осіпов Ю. В., Бойко А. В., Шевчук О. А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей Агрі" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прометей Агрі" (далі - ТОВ "Прометей Агрі", Товариство, позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС у Миколаївській області, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0011221205 від 12.06.2017 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ), що зараховується до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в податковій декларації за лютий 2017 року на 1'190'400 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реальність господарських операцій з постачання зерна між Товариством та його контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Прометей-Трейд" підтверджена належно оформленими первинними документами; операції спрямовані на досягнення реальної господарської мети, відповідають напрямкам господарської діяльності їх учасників.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 23.01.2018 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 12.06.2017 №0011221205.

Висновок суду про задоволення позову вмотивований тим, що доводи відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "Прометей-Трейд" не знайшли підтвердження в судовому процесі, оскільки ґрунтуються на службовій записці посадової особи управління аудиту ГУ ДФС у Миколаївській області від 18.05.2017, а доказів перевірки ТОВ "Прометей-Трейд" відповідач суду не надав. Натомість позивач довів придбання зерна, його оплату та транспортування від ТОВ "Прометей-Трейд" з адрес: село Шевченкове Новобузького району Миколаївської області, селище міського типу (далі - смт) Гребінка Київської області, смт Тернувате, станція Більманка Запорізької області, місто Помічна Кіровоградської області, надавши суду видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, та наявність складських приміщень на праві суборенди, отриманому від ТОВ "Прометей Траст", за адресою: м. Миколаїв, вулиця Дніпровська,1/2, яка вказана як пункт доставки вантажу у товарно-транспортних накладних.

П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.04.2019 рішення суду першої інстанції скасував, в позові відмовив з тих підстав, що надані позивачем документи не відображають реальний стан щодо здійснення господарських операцій з постачання зерна від ТОВ "Прометей-Трейд". Факт безтоварності операцій суд апеляційної інстанції встановив на підставі оцінки доказів у справі. Так, відхиляючи надані позивачем видаткові накладні як доказ поставки, апеляційний суд вказав на відсутність в них вказівки щодо відповідальної особи, яка від імені позивача отримувала товар, відсутність довіреностей, які б уповноважували ту чи іншу особу на приймання від імені позивача товару. Врахувавши інформацію, викладену в актах документальних позапланових перевірок ТОВ "Прометей-Трейд" від
29.12.2016 та від 24.03.2017, призначених, в тому числі згідно з ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєві від 08.11.2016 в рамках кримінального провадження №32016150000000026, апеляційний суд зазначив, що позивач не надав документів складського обліку щодо зберігання зерна, пов'язаність позивача з ТОВ "Прометей-Трейд ", ТОВ "Прометей Траст" (орендодавця складських приміщень за адресою: м. Миколаїв, вулиця Дніпровська,1/2), ТОВ "Зернова компанія "Прометей"" (перевізника згідно з наданими позивачем товарно-транспортними накладними). Як на доказ формального оформлення операцій з постачання зерна між позивачем і ТОВ "Прометей-Трейд" суд апеляційної інстанції послався на знаходження цих субєктів підприємницької діяльності за однією адресою (м. Миколаїв, вулиця Пушкінська, 8), користування ними одними і тими ж складськими приміщеннями за вказаною вище адресою складських приміщень.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, застосувавши їх до обставин, які у справі фактично відсутні.

ТОВ "Прометей Агрі" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи позивача обґрунтовані посиланням на те, що господарські операції між ним та ТОВ "Прометей-Трейд" підтверджуються наявними у справі доказами: договорами купівлі-продажу зерна (ячменю та пшениці) від 16.02.2017 та від 20.02.2017, договором транспортного перевезення від 05.01.2017, укладеного з ТОВ "Зернова компанія "Прометей"", видатковими та податковими накладними, актами прийому-передачі товару, товарно-транспортними накладними, договорами оренди складських приміщень. Суд апеляційної інстанції дав неправильну оцінку цим доказам та дійшов безпідставного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Позивач також вказує, що вирок у кримінальному провадженні № 32016150000000026 не ухвалений, негативна податкова поведінка ТОВ "Прометей-Трейд", на яку посилається контролюючий орган і яка теж взята до уваги апеляційним судом, не доведена.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач у відзиві на скаргу просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодного з учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини 1 статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податкове повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, прийняте Головним управлінням ДФС у Миколаївській області на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 26.05.2017 №471/14-29-12-05-06/40600117. Згідно з висновком цього акта Товариство порушило норми пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), завищивши суму податкового кредиту за лютий 2017 на 1'190'400,00 грн, що призвело до завищення від'ємного значення суми ПДВ за лютий 2017 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 1'190'400,00 грн.

Висновок контролюючого органу про порушення ТОВ "Прометей-Агрі" порядку ведення податкового обліку, встановленого вищезазначеними нормами, обґрунтований такими обставинами: ТОВ "Прометей-Агрі" уклав з ТОВ "Прометей-Трейд" договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 16-02/17 від 16.02.2017 на поставку зерна ячменю у кількості 95 т, загальною вартістю (з ПДВ) 410400,00

грн, термін поставки - включно до 28.02.2017; договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 20-02/17 від 20.02.2017 на поставку зерна пшениці у кількості 1650 т, загальною вартістю (з ПДВ) 6732000,00 грн, термін поставки - до 31.03.2017 включно. На підставі вищезазначених договорів ТОВ "Прометей-Трейд" виписало видаткові накладні № 86 від 16.02.2017, № 107 від
20.02.2017 та № 108 від 20.02.2017 на загальну вартість поставки 7142400,00 грн (в тому числі, ПДВ 1190400,00 грн). На таку ж вартість поставки та суму ПДВ ТОВ "Прометей-Трейд" виписані податкові накладні № 86 від 16.02.2017, № 107 від
20.02.2017 та № 108 від 20.02.2017, на підстав яких позивач задекларував в податковій декларації з ПДВ за лютий 2017 року податковий кредит у сумі 1190400,00 грн.

Контролюючим органом при перевірці було встановлено, що розрахунки в лютому 2017 не проводились, станом на 28.02.2017 у "Прометей-Трейд" дебіторська заборгованість по ТОВ "Прометей-Агрі" складала 7142400,00 грн;

Згідно з податковою інформацією, отриманою в результаті заходів податкового контролю (результати позапланових документальних перевірок ТОВ "Прометей-Трейд"), останнім не надано документів для підтвердження джерела походження сільськогосподарської продукції (пшениці, ячменю); в бухгалтерському обліку за оборотно-сальдовою відомістю по рахунку "281" за січень - березень 2017 вказано сальдо на початок періоду та сальдо на кінець періоду в сумарному виразі, а не в розрізі контрагентів, в яких придбано сільськогосподарську продукцію; не надано документи, які підтверджують транспортування зерна, документи складського обліку, зберігання зерна та супутніх послуг (зокрема, в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровано за січень - березень 2017 року податкові накладні щодо придбання послуг складського зберігання та супутніх послуг з обробки зерна), документи щодо сертифікації зерна (карантинні та фітосанітарні сертифікати, ветеринарні свідоцтва).

У зв'язку з відсутністю документального підтвердження походження товару, господарські операції з придбання зерна ТОВ "Прометей-Трейд" та з подальшого постачання на адресу позивача кваліфіковані контролюючим органом як безтоварні.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Вимоги, яким повинні відповідати первинні документи, визначені частиною другою зазначеної статті.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК встановлено, що право платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За правилами пункту 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (пункт
193.6).

В силу наведених правових норм право платника ПДВ на формування податкового кредиту знаходиться у прямій залежності від підтвердження таких витрат розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а також з фактом використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності. Надання таких документів є визначеним пунктом 85.2 статті 85 ПК України обов'язком платника податків.

Встановлюючи обов'язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презумує, що ці документи відображають реальний стан речей щодо задекларованих об'єктів оподаткування, зокрема, якщо йдеться про податковий облік з ПДВ, щодо операцій з постачання товарів (послуг) як об'єкту оподаткування та операцій з придбання товарів (послуг) як підстави для формування податкового кредиту.

Для цілей оподаткування ПДВ операції з постачання (придбання) товарів (послуг) мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку.

Межі касаційного перегляду справи встановлені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), згідно з частиною першою якої суду касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка доказів судом апеляційної інстанції, на підставі якої суд апеляційної інстанції встановив обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, визначених статтею 90 КАС, зокрема правилу оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Так, при оцінці наданих позивачем договорів купівлі-продажу від 16.02.2017 та від 20.02.2017, договору транспортного перевезення від 05.01.2017, видатковим та податковим накладними, актам прийому-передачі товару, товарно-транспортним накладним, на які посилався позивач, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 90 КАС взяв до уваги акти позапланових документальних перевірок ТОВ "Прометей-Трейд" від" від 29.12.2016 та від 24.03.2017, які в силу статей 72, 73 КАС також є належним доказом у справі, оскільки зафіксована в них інформація стосується обставин, які є предметом доказування. Встановлені за результатами перевірок ТОВ "Прометей-Трейд" дані про відсутність документів, які б підтверджували факт придбання безпосереднім контрагентом позивача зерна, його транспортування, складського зберігання, суд апеляційної інстанції правильно оцінив як доказ безтоварності поставки між ТОВ "Прометей-Трейд" та позивачем.

При цьому апеляційний суд на підтвердження такого висновку цілком правильно вказав на відсутність не тільки у ТОВ "Прометей-Трейд", а й у позивача складських документів на зерно, документів (сертифікатів) щодо проходження карантинного, санітарного, ветеринарного контролю, сертифікатів відповідності.

Таке посилання відповідає нормам Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04.07.2002 №37-IV.

Так, згідно з Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04.07.2002 №37-IV при прийманні зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний здійснити аналіз його якості.

Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи. Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04.07.2002 №37-IV встановлено, що зернові склади зобов'язані вести реєстр зерна, прийнятого на зберігання.

Зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня (частини перша, друга статті 37).

Довід представника позивача, що відсутність складських документів пояснюється тим, що і позивач, і ТОВ "Прометей-Трейд" користувалися одним складом, не переконливий та суперечить нормам Закону "Про зерно та ринок зерна в Україні", якими не встановлено винятків з правила видачі складських документів на зерно.

Як свідчить акт перевірки від 26.05.2017 №471/14-29-12-05-06/40600117, між позивачем і ТОВ "Прометей-Трейд" 28.10.2016 був укладений договір складського зберігання № 22/А, за умовами якого позивач зобов'язувався передати на зерновий склад за адресою: м. Миколаїв, вулиця Дніпровська? зерно заліковою вагою (а. с. 13, т.1-й). Зберігання зерна на зерновому складі вимагає складення складських документів, яких, однак, позивач не надав суду.

Висновок суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, підтверджується і тим, що товарно-транспортні накладні, які суд першої інстанції визнав доказами операцій між позивачем і ТОВ "Прометей-Трейд", виписані з 16.02.2016,20.02.2016,21.02.2016 та 23.02.2016 (а. с. 15-54, т. 1-й), тоді як позивач дає пояснення та облікові документи щодо здійснення цих операцій в лютому 2017 року.

Враховуючи, що обставини, на які посилався відповідач, обґрунтовуючи правомірність рішення про виключення із податкового обліку суми податкового кредиту, сформованого позивачем за наслідками операцій із ТОВ "Прометей-Трейд", були доведені в судовому процесі, а позивач не надав доказів на їх спростування, як це вимагається частиною 1 статті 77 КАС, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

Наведеним спростовуються доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, щодо не відповідності постанови суду апеляційної інстанції вимогам статті 242 КАС.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей Агрі" залишити без задоволення.

Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду