ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

справа №806/1969/18

провадження №К/9901/4527/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 (у складі головуючого судді Токаревої М.С.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Граб Л.С., Гонтарука В.М., Білої Л.М.)

у справі №806/1969/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України,

третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат,

про визнання дій протиправними, зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа: Житомирський обласний військовий комісаріат, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Міністерства оборони України в частині відмови призначення та виплати одноразової грошової допомоги йому у зв`язку із встановленням 2-ї групи інвалідності за захворюванням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС (п. 25 протоколу №34 комісії Міністерство оборони України від 30.03.2018);

- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути, нарахувати та виплати йому, як інваліду 2 групи, одноразову грошову допомогу у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.08.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2019, в задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, увалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.11.1971 ОСОБА_1 було звільнено зі строкової військової служби у запас.

5. Перебуваючи в статусі військовозобов`язаного, позивач був призваний на військові збори та в період з 11.05.1983 по 31.07.1986 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

6. 08.11.2011 під час первинного огляду ОСОБА_1 йому було встановлено 2 групу інвалідності внаслідок загального захворювання.

7. При повторному огляді 20.04.2015 позивачу було встановлено 2 групу інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

8. Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військового Міністерства оборони України 4602 від 03.12.2015, захворювання рядового у відставці ОСОБА_1 пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

9. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 30.03.2018 позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги з тих підстав, що згідно з п.п. 6 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається військовозобов`язаним, призваним на збори у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов`язаному при виконанні обов`язків військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів. ОСОБА_1 інвалідність встановлено понад тримісячний термін.

10. Вважаючи зазначене рішення, дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги згідно з п.п. 6 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки минуло більше, ніж три місяці з моменту закінчення зборів, на які було призвано позивача до моменту встановлення йому інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги, проте на підставі п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки норма наведеної статті Закону не містить жодних часових обмежень для набуття права на зазначену допомогу.

13. Позивач посилається на висновки Верховного Суду України та зазначає, що під час військових зборів він був військовозобов`язаний, однак відноситься до військовослужбовців на підставі примітки до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також наголошує на тому, що йому встановлено 2 групу інвалідності, пов`язану саме з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не з проходженням навчальних зборів.

14. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального чи процесуального права.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

17. Згідно з ч. 1 та п. 6 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону (в редакції, що діяла на час встановлення позивачу інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

18. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві.

19. З наведених норм Закону вбачається, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у разі встановлення військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві.

20. Як встановлено судами та не спростовано позивачем, його 23.11.1971 було звільнено зі строкової військової служби у запас, а перебуваючи в статусі військовозобов`язаного, позивача було призвано на військові збори та в період з 11.05.1983 по 31.07.1986 він брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

21. Оскільки з моменту закінчення зборів (31.07.1986) до моменту встановлення позивачу інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (20.04.2015), минуло більше, ніж три місяці, то підстави для призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутні, про що обґрунтовано вказано судами попередніх інстанцій.

22. Доводи позивача про те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставними з огляду на те, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги, а також вимоги апеляційної скарги, позивач посилався саме на п. 6 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону.

До того ж, комісія Міністерства оборони України, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, розглядала спірне питання в контексті саме п. 6 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що і стало предметом даного спору.

23. Що ж до права позивача на отримання одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то відповідачем з цього приводу жодних рішень не приймалось, що виключає спір із зазначеного питання.

24. Доводи позивача про те, що, беручи участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, він був у статусі військовослужбовця, до яких відносились і військовозобов`язані відповідно до примітки до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», також є безпідставними і не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на наступне.

25. Примітка до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносить до військовослужбовців різного роду осіб, причетних до військової служби, в тому числі і військовозобов`язаних лише для цілей цього Закону, зокрема, з метою визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Між тим, ст. 40 вказаного Закону не ототожнює поняття військовозобов`язані та військовослужбовці.

26. Визначення вжитих у Законі України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» понять військовозобов`язаний, резервіст, військовослужбовець, розкрито у Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу», який також їх не ототожнює (ч. 9 ст. 1).

27. Відтак, помилковим є довід позивача про те, що будучи в статусі військовозобов`язаного під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, він відносився до військовослужбовця, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

28. Аналогічний підхід до застосування наведених вище правових норм висловлено у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 (справа № 823/2144/17).

29. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

30. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

31. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2019 у справі №806/1969/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб