Історія справи

Постанова КАС ВП від 15.03.2023 року у справі №520/10343/19
Постанова КАС ВП від 15.03.2023 року у справі №520/10343/19
Постанова КАС ВП від 30.07.2024 року у справі №520/10343/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року

м. Київ

справа № 520/10343/19

адміністративне провадження № К/9901/9159/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Державного підприємства «Харківський бронетанковий завод» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020, ухвалене у складі головуючого судді Мар`єнко Л.М., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2021, прийняту у складі колегії суддів: Мельнікової Л.В. (головуючий), Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

І. Суть спору

1. 02.10.2019 Державне підприємство «Харківський бронетанковий завод» (далі - ДП «Харківський БТЗ», підприємство) звернулося до суду з позовом, в якому просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.09.2019:

2. - № 0003115013, форми «Р», яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 20.089.405,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 13.392.937,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6.696.468,50 грн;

3. - № 0003135013, форми «П», яким підприємству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12.389.460,00 грн за звітний період - 2018 рік, за який подано декларацію 28.02.2019 року та у розмірі 11.866.833,00 грн за звітній період 1 квартал 2019 року - подання декларації 03.05.2019 року;

4. - № 0003125013, форми «Р», яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 12.101.860,50 грн, а саме: сума податкового зобов`язання збільшена на 8.067.907,00 грн, та 4.033.953,50 грн - штрафні (фінансові) санкції;

5. - № 0003145013, форми «В4», яким підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 16.307.163,00 грн, а саме: 3.696.403,00 грн (за липень 2018 року), 5.279.567,00 грн (за серпень 2018 року), 2.664.024,00 грн (за вересень 2018 року), 4.244.508,00 грн (за жовтень 2018 року), 422.661,00 грн (травень 2019);

6. - визнати протиправними дії Офісу великих платників ДФС щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки ДП «Харківський БТЗ», результати якої зафіксовано актом від 27.08.2019 року № 63/28-10-50-13-18/08099848.

7. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про безпідставність проведення перевірки, оскільки ним було правомірно відмовлено у наданні інформації та документів на запити відповідача так як останні не відповідали вимогам п. 73.3 ПК України, оскільки стосувалися ймовірних порушень, допущених не ДП «Харківський БТЗ», а його контрагентами. Під час проведення перевірки, підприємством контролюючому органу було надано в повному обсязі документи, які підтверджують реальних рух товару та фактичне здійснення господарських операцій з контрагентами.

8. Позивач посилається на безпідставність висновків контролюючого органу щодо не встановлення факту реальності господарських операцій із зазначеним в акті перевірки контрагентами, враховуючи той факт, що податковим органом не належним чином проаналізовано наявність усіх первинних документів, що підтверджують реальність вказаних операцій. Крім того, ДП «Харківський БТЗ» не може нести відповідальність за дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами та третіми особами. Позивач, також, зазначає про відсутність вироків суду, які б підтвердили думку контролюючого органу про те, що контрагенти підприємства були створені для провадження господарської діяльності поза межами вимог податкового законодавства.

9. Сам факт реєстрації контрагентами позивача податкових накладних, податковий кредит за якими було включено до відповідних звітних періодів до податкових декларацій, є достатнім для того, щоб визнати за позивачем право на такий податковий кредит, що свідчить про порушення винесеними податковими повідомленнями-рішеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України та принципу належного урядування та балансу приватних та публічних інтересів.

10. Позивач вказує, що зменшуючи оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від`ємне значення з податку на прибуток підприємств та донараховуючи податкові зобов`язання до сплати, відповідач вказував про відсутність господарських операцій та отримання від постачальників товарів безоплатно від невстановлених осіб, однак такий висновок контролюючого органу є безпідставним, оскільки всі господарській операції є реальними та самим висновком акту перевірки та переліком документів, досліджених під час проведення перевірки вказують про відсутність доказів безоплатного отримання таких товарів.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

11. Судами попередніх інстанцій установлено, що ДП «Харківський БТЗ», код ЄДРПОУ - 08099848, зареєстровано у відповідності до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання.

12. Відповідно до статуту, основним видом діяльності ДП «Харківський БТЗ» є виробництво військових транспортних засобів (код КВЕД 30.40). При цьому за видами діяльності КВЕД позивача зареєстровано: код КВЕД 28.11 виробництво двигунів і турбін, крім авіаційних, автотранспортних і мотоциклетних двигунів; код КВЕД 25.62 механічне оброблення металевих виробів; код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.10 складське господарство; код КВЕД 56.29 постачання інших готових страв; код КВЕД 71.20 технічне випробування та дослідження; код КВЕД 72.19 дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; код КВЕД 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; код КВЕД 33.11 ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; код КВЕД 33.12 ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; код КВЕД 33.20 установлення та монтаж машин і устатковання; код КВЕД 37.00 каналізація, відведення й очищення стічних вод.

13. Місце розташування виробничих потужностей позивача - м.Харків, вул.Велика Панасівська, 222.

14. Судовим розглядом справи встановлено, що 05.09.2019 року ДП «Харківський БТЗ» було отримано акт про результати виїзної документальної позапланової перевірки від 27.08.2019 року за № 63/28-10-50-13-18/08099848 (далі - «акт перевірки») (т.10 а.с. 161-240, т.11 а.с.1-250, т.12 а.с.1-22).

15. Відповідно до висновків акту від 27.08.2019 року № 2971/20-40-14-03-06/08099848 перевіркою, встановлено наступні порушення ДП «Харківський БТЗ»:

16. - п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, що призвело до заниження податку на прибуток, а саме - визначено, що занижено дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку на вартість безоплатно отриманих активів від невстановлених осіб на загальну суму 69.077.995,00 грн, у т.ч. за 2018 рік на суму 57.211.163,00 грн, за 1 квартал 2019 року на суму 11.866.832,00 грн, в результаті чого, завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування: за 2018 рік у сумі 12.389.460,00 грн, за 1 квартал 2019 року у сумі 11.866.833,00 грн, занижено податок на прибуток всього у сумі 8.067.907,00 грн. в т.ч. по періодах за 2018 рік у сумі 8.067.907,00 грн;

17. - перевіркою правильності визначення податку на додану вартість встановлені порушення п.п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 13.815.599,05 грн, в тому числі: за липень 2018 року 5.052.903,35 грн, за серпень 2018 року 1.583.163,86 грн, за вересень 2018 року 222.995,93 грн, за жовтень 2018 року 1.580.483,99 грн, за листопад 2018 1.007.652,13 грн, за грудень 2018 1.991.577,28 грн, за січень 2019 3.456,00 грн, за лютий 2019 1.950.705,45 грн, за травень 2019 422.661,06 грн, в результаті завищення суми податкового кредиту по податковим деклараціям з податку на додану вартість: завищено від`ємне значення з податку на додану вартість: за липень 2018 3.696.403,00 грн, за серпень 2018 5.279.567 грн, за вересень 2018 2.664.024,00 грн, за жовтень 2018 4.244.508,00 грн, за травень 2019 422.661,00 грн, та занижено податок на додану вартість: за липень 2018 1.356.500,00 грн, за вересень 2018 2.838.539,00 грн, за листопад 2018 5.252.160,00 грн, за грудень 2018 1.991.577,00 грн, за січень 2019 3.456,00 грн, за лютий 2019 1.950.705,00 грн.

18. Позивачем, керуючись п. 86.7 ст.86 ПК України було подано свої заперечення на вищевказаний акт, які листом від 24.09.2019 року № 2571/10/28-10-54-11-16 - залишені без задоволення.

19. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі встановлених порушень, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення :

20. - п.п. п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 року № 0003115013, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість на суму 20.089.405,50 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 13.392.937,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6.696.468,50 грн (т.1 а.с.26), з додатком до вказаного рішення з розрахунком податкового зобов`язання та штрафних (фінансових санкцій) (т.1 а.с.27);

21. - п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5 П(С)БО 9 «Запаси», 11 «Зобов`язання», 15 «Доходи» прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 року № 0003135013 (т.1 а.с.28), яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12.389.460,00 грн за звітний період - 2018 рік, за який подано декларацію 28.02.2019 року та у розмірі 11.866.833,00 грн за звітній період 1 квартал 2019 року - подання декларації 03.05.2019 року. Також, складено додаток до вищевказаного рішення з розрахунків завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (т.1 а.с.29);

22. - п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5 П(С)БО 9 «Запаси», 11 «Зобов`язання», 15 «Доходи» - прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2019 року № 0003125013 (т.1 а.с.30), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 12.101.860,50 грн., а саме: сума податкового зобов`язання збільшена на 8.067.907,00 грн, та 4.033.953,50 грн - штрафні (фінансові) санкції. Також, складено додаток до вказаного повідомлення-рішення за 2018 рік (т.1 а.с.31);

23. - п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України і зменшено розмір від`ємного значення прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003145013, форми «В4», яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 16.307.163,00 грн, а саме: 3.696.403,00 грн (за липень 2018 року), 5.279.567,00 грн (за серпень 2018 року), 2.664.024,00 грн (за вересень 2018 року), 4.244.508,00 грн (за жовтень 2018 року), 422.661,00 грн (травень 2019) (т.1 а.с.32-33). Також, складено додаток до вказаного повідомлення-рішення (т.1 а.с.34).

24. Уважаючи вказані податкові-повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

25. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 05.08.2020 позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 27.09.2019 року № 0003115013, № 0003145013, № 0003135013 та № 0003125013. В іншій частині позовних вимог відмовив.

26. Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що господарські операції між ДП «Харківський БТЗ» та його контрагентами фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджується наявністю руху його активів, що свідчить про реальність спірних господарських операцій. Контролюючим органом не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Обов`язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальником товарів (послуг) по ланцюгу постачання. Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, контролюючим органом не було надано.

27. Своїх постачальників позивач обирав не самостійно, укладенню договору передувала процедура оголошення закупівель з визначенням переліку вимог щодо товару та постачальника, всі суб`єкти господарювання (фізичні та юридичні особи) були рівними для участі у закупівлі, процедура проводилась на електронному майданчику, тобто з виключенням людського фактору, всі постачальники, з якими позивач здійснював господарські операції у період, що перевірявся, стали переможцями у цих процедурах за об`єктивними критеріями.

28. Враховуючи не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень у повному обсязі на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, винесений відповідачем наказ від 30.05.2019 року №1174 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки був правомірним, а перевірка була проведена на підставі чинного законодавства України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки стосовно нього.

29. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.02.2021 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

30. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

31. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункти 3,4 частини четвертої статті 328 КС України.

32. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

33. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

34. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

35. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

36. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

37. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

38. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

39. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

40. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

41. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

42. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

43. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

44. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

45. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

46. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

47. дата отримання платником податку товарів/послуг.

48. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

49. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

50. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

51. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

52. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

53. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

54. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

55. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

56. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

57. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

58. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

59. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

60. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

VІ. Оцінка Верховного Суду

61. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомленнь-рішеннь від 27.09.2019 № 0003115013, № 0003145013, № 0003135013 та № 0003125013, які ґрунтуться на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

62. Предметом спору уцій справі є фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентами-постачальниками робіт (послуг) - ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПАРТСЕТ», ТОВ «ЕЛЕКТРОТЕХ ПЛЮС», ТОВ «ЗАВОД «ГІДРОСИСТЕМИ», ТОВ «ЗАВОД «СПЕЦМАШБУД», ТОВ « НІКОТЕХСНАБ», ТОВ «ОЛЕАНДР ГРУП», ТОВ « РАДІОЕЛЕКТРОННИЙ КОМПЛЕКС», ТОВ «СІСТЕМІНЖИНІРІНГМЕНЕДЖИЕНТ», ТОВ «ТБ «МАГІСТРАЛЬ», ТОВ «ТЕХНОТРАНС-СВ», ТОВ «ТОРГОВЕ ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО», ТОВ «УКРСПЕЦПРИЛАД», ТОВ «АЙВЕНГО ПРАЙМ», ТОВ «ТОРГПРОМ ЮА», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та валові витрати у відповідному звітному податковому періоді, висновки щодо яких викладені податковим органом в акті перевірки від 27.08.2019 № 2971/20-40-14-03-06/08099848.

63. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

64. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

65. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

66. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

67. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

68. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

69. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

70. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

71. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

72. На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

73. Задовольняючи частково позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

74. Суди вказали, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами підтверджується первинними документами, як от оборотно-сальдовими відомостями, договорами поставки, видатковими і податковими накладними, картками складського обліку, товарно-транспортними накладними, актами прийому-передачі, прибутковими ордерами, платіжними дорученнями, рахунками-фактури, рахунками на оплату, платіжними дорученнями.

75. Надані позивачем первинні документи містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені печатками відповідних підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 ПК України та, відповідно, підтверджують фактичне виконання фінансово-господарських операцій, а тому в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного переміщення товару.

76. На підставі аналізу поданих документів судами зроблено висновок щодо реальності господарських операцій, правильності відображення їх в податковому обліку та правильності формування податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість, що обумовлено вчиненням правочинів, спрямованих на досягнення господарської мети, економічної доцільності, а також використанням отриманих товарів у подальшій діяльності підприємства, що підтверджується первинними та бухгалтерськими документами, наданими позивачем безпосередньо до суду та які є наявними в матеріалах справи.

77. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що первинні документи, які долучені до матеріалів справи відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.

78. Проте суди попередніх інстанцій, посилаючись на надані позивачем документи, не конкретизуючи їх суті та змісту операцій, яких вони стосуються, обмежились загальним висновком про те, що наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції зі вказаними контрагентами, зробивши висновок про достатність, за наведеного, підстав для скасування оскаржуваних у справі податкових повідомлень-рішень в цілому.

79. Судами не здійснено аналіз підтвердження конкретними первинними документами реальності кожної господарської операції та не з`ясовано дійсного економічного змісту по кожній з господарських операцій в розрізі кожного контрагента окремо, не досліджено судами можливість їх здійснення з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, транспортних засобів тощо.

80. З огляду на викладене, з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій у цій справі, судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити не лише наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановити обставини щодо виконання договорів поставки; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів.

81. Суди мають надати належну оцінку доводам відповідача щодо не підтвердження реальності проведених господарських операцій у зв`язку з неможливістю здійснення господарської діяльності контрагентами позивача та не підтвердженням по ланцюгу постачання продукції, а саме:

82. проведеними заходами під час перевірки відповідно даних Єдиного реєстру податкових накладних не можливо встановити джерело походження товару (не простежується ланцюг подальшого придбання товару), в зв`язку з чим неможливо ідентифікувати предмет фактичної поставки та його відповідність предмету договору.

83. відсутністю необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності кількості штату працюючих осіб у контрагентів-постачальників відсутності виробничо - складських приміщень, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності;

84. неможливістю встановлення фактичних постачальників придбаної продукції, а також відсутністю факту підтвердження реалізації (виробництва) по ланцюгу продажу/придбання між сумнівними підприємствами-постачальниками;

85. недостовірністю даних, відображених в паперових носіях документів виписаних від контрагентів-постачальників для ДП «Харківський БТРЗ», формальний підхід до їх оформлення, та як наслідок їх юридична дефектність;

86. не підтвердження пункту навантаження та факту транспортування продукції.

87. Також судами не надано належної оцінки доводам відповідача, що стосуються факту спростування проведених господарських операцій позивача з контрагентами, а саме на підтвердження реальності проведених господарських операцій позивачем до перевірки не надано сертифікатів якості придбаної продукції або іншого документа, що засвідчує відповідність придбаної продукції вимогам нормативних документів, вказаних в Специфікації, а також документів яких вказано виробника продукції.

88. Судами не враховано, що відсутність вказаних документів не дає можливість підтвердити ланцюг постачання продукції та встановити фактичного виробника.

89. Крім зазначеного, судами не досліджено технічну можливість контрагентів виконати спірні поставки з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів, понесення ними витрат пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності.

90. Відповідно до сталої судової практики (зокрема постанови Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 19.11.2019 у справі № 826/487/16) про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

91. Окрім цього, суди залишили поза увагою доводи відповідача стосовно того, що у цій справі не є спірним питання встановлення руху активів у процесі здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами-постачальниками, оскільки перевіркою встановлений факт оприбуткування товару, ідентичного задекларованому, який було використано в господарській діяльності позивача, що свідчить про набуття останнім у власність безоплатного отримання товару від невстановлених постачальників, без наявності будь-яких первинних документів, що залишилося неврахованим у фінансовій звітності підприємства.

92. З огляду на наведене суди попередніх інстанцій у порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи не надали належної оцінки цим обставинам, у зв`язку з чим висновки цих судів не можна визнати такими, що ґрунтуються на повному і всебічному з`ясуванні обставин у справі.

93. Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, установлених частинами першою, другою статті 341 КАС України, Верховний Суд, як суд права, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, без яких правильне вирішення спору неможливе.

94. За приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

95. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

96. У зв`язку з наведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

97. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

98. Отже, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувані судові рішення - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

VII. Судові витрати

99. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року скасувати, а справу №520/10343/19 направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко