Історія справи

Постанова КАС ВП від 15.03.2018 року у справі №825/1099/16
Ухвала КАС ВП від 05.03.2018 року у справі №825/1099/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2018 року

Київ

справа №825/1099/16

адміністративне провадження №К/9901/6420/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Калініна С.О.

представника відповідача - Кашиної С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Семенівська Мануфактура»

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2016 (головуючий суддя - Поліщук Л.О.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 (головуючий суддя - Сорочко Є.О., судді - Земляна Г.В., Межевич М.В.)

у справі 825/1099/16

за адміністративним позовом Приватного підприємства «Семенівська Мануфактура»

до Чернігівської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

в с т а н о в и в:

14 червня 2016 року Приватне підприємство «Семенівська Мануфактура» (далі - ПП «Семенівська Мануфактура», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 31.05.2016 № 102000010/2016/000137/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.05.2016 №102110001/2016/00131.

ПП «Семенівська Мануфактура», обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалося на те, що при поданні митної декларації надано всі необхідні документи, які підтверджують заявлену митну вартість імпортованого товару за ціною договору (контракту), натомість у відповідача були відсутні підстави для відмови у визнанні митної вартості товару за першим методом. При цьому у рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових. Зазначене, на думку позивача, свідчить про незаконність прийнятих Митницею картки відмови та рішення про коригування митної вартості.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 14.07.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовив.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що у відповідача були обґрунтовані сумніви щодо наявності неповноти основних документів та даних, які визначають ціну імпортованого позивачем товару, тому з огляду на неможливість застосування основного і наступних методів визначення митної вартості Митниця правомірно застосувала шостий (резервний) метод.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ПП «Семенівська Мануфактура» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. При цьому в касаційній скарзі позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій допустилися порушень відповідних норм Митного кодексу України (далі - МК України) та процесуального законодавства під час надання правової оцінки виявленим відповідачем «розбіжностям», що стали підставою для винесення спірного рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідач надіслав до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що судові рішення є законними та обґрунтованими, посилаючись на висновки, викладені в цих рішеннях, тому просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

19.01.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10.09.2014 між продавцем CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO. LTD та покупцем ПП «Семенівська Мануфактура» укладено контракт № BASM10/09/14, відповідно до умов якого покупець придбав у продавця товар, а саме неткані, без покриття з синтетичного волокна, нашивки з текстильних матеріалів та етикетки з картону надруковані загальною вартістю 18039,20 доларів США на умовах поставки CFR-UA ODESSA (Інкотермс 2010).

20.10.2014 позивач уклав договір №20/10-14/02 з Приватним підприємством «Національні традиції» (далі - ПП «Національні традиції») про надання послуг по декларуванню товарів, за яким ПП «Національні традиції» взяло на себе зобов'язання надати ПП «Семенівська Мануфактура» послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів.

З метою митного оформлення імпортованого товару відповідно до контракту №BASM10/09/14, ПП «Національні традиції» 31.05.2016 звернулося до Митниці з електронною митною декларацією №102110001/2016/201049, в якій визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору.

На підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору позивачем разом з митною декларацією надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №BASM10/09/14 від 10.09.2014 з доповненнями; видаткова накладна №0000002016168 від 08.04.2016; відвантажувальна специфікація №ВТСN2016168/468-1 від 11.04.2016; інвойс №ВТСN2016168 від 09.04.2016; пакувальний лист до вказаного інвойсу; платіжне доручення № 79 від 03.02.2016; прайс-лист виробника № 90468 від 04.04.2016; калькуляція №ВТСN2016168/01 від 22.04.2016; коносамент №582720463 від 12.04.2016; договір про перевезення № 02/06-153 від 02.06.2014; міжнародна автомобільна накладна (CMR) №3642 від 27.05.2016; звіт про оцінку майна №05-04/05 від 31.05.2016; копія митної декларації країни відправлення №223120160810968004 від 12.04.2016.

31.05.2016 Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000137/2, яким митну вартість визначено за резервним методом відповідно до цінової інформації ЄАІС, а саме: МД №100270001/2016/256773 від 12.05.2016, №110130000/2015/505885 від 25.08.2015, № 205020006/2015/002751 від 12.09.2015, №807100000/2016/016143 від 06.05.2016, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00131.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стало те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару та проведенні аналізу поданої до митного оформлення МД №№102110001/2016/201049 документів встановлено, що: 1) прайс-лист від 04.04.2016 № 90468 не містять інформації щодо періоду дії цін; 2) калькуляція собівартості на товари від 22.04.2016 №BTCN2016168/01 дійсна у період з 18.01.2016 по 18.03.2016, в той час як відвантаження товару здійснено 12.04.2016 згідно з інвойсом від 09.04.2016 №BTCN2016168; 3) звіт про оцінку майна від 31.05.2016 №05-04/05/100 поданий не в повному обсязі та не дає можливість перевірити ціноутворення; 4) не надано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій -четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки у Митниці були обґрунтовані сумніви вважати, що позивачем заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає такий висновок судів попередніх інстанцій помилковим та таким, що не узгоджується з відповідними приписами МК України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною десятою статті 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять такі складові митної вартості, як витрати на транспортування товару (пункт 5 вказаної норми).

Разом з тим, частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до поданих до митного оформлення документів поставка товару здійснювалась на умовах CFR Одеса. За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року термін CFR («Вартість та фрахт») означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт, однак ризик втрати чи пошкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна у порту відвантаження.

Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що поставка товару на умовах CFR Одеса (Інкотермс 2010) передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати на транспортування товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом постачальника №BTCN2016168/25 від 25.04.2016, в якому зазначено, що вартість морського перевезення включена до ціни товарів, вказаної в інвойсі. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить також калькуляція №BTCN2016168/01 від 22.04.2016, надана постачальником.

Таким чином, у випадку поставки товару на умовах CFR (Інкотермс 2010) транспортні витрати вже є включеними до фактурної вартості товару, тому при визначенні митної вартості не додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а відтак, у силу пункту 6 частини другої статті 53 МК України, у декларанта відсутній обов'язок надавати транспортні (перевізні) документи.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач разом з митною декларацією надав Митниці калькуляцію, в якій визначена вартість фрахту товарів, що, в свою чергу, спростовує висновок судів про ненадання позивачем документів на підтвердження вартості перевезення товарів.

Щодо зауважень Митниці до прайс-листа та калькуляції собівартості на товари, які суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованими, колегія суддів зазначає наступне.

До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо періоду дії цін, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Крім того, наданий позивачем прайс-лист було складено за тиждень до фактичної відправки товару продавцем, що також дає підстави для висновку про достовірність зазначених у ньому цін.

Відповідач у рішенні про коригування митної вартості товарів помилково зазначив, що калькуляція собівартості на товари не була дійсною в період їх фактичної поставки. Так, калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису. Як вбачається з самої калькуляції №ВТСN2016168/01, вона складена 22.04.2016 по товарам, які вироблені, а не поставлені, у період з 18.01.2016 по 18.03.2016, що не дає підстав вважати її недійсною.

З приводу звіту про оцінку майна від 31.05.2016 №05-04/05-100, який був поданий позивачем в неповному обсязі, що не дало відповідачу можливість перевірити ціноутворення, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 53 МК України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Звіт про оцінку майна від 31.05.2016 №05-04/05-100 у даному випадку не є тим документом, який спростовує заявлену декларантом митну вартість товарів за першим методом, оскільки з огляду на встановлені судом касаційної інстанції обставини рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних обґрунтованих сумнівів у заявленій позивачем митній вартості товарів, так як всі складові митної вартості товарів належним чином підтверджені, а зауваження Митниці до поданих документів спростовані.

Крім того колегія суддів погоджується з доводами позивача, що на підтвердження правомірності коригування митної вартості товарів відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Згідно з приписами статті 242 КАС, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржені рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають наведеним вимогам КАС, а відтак підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ПП «Семенівська Мануфактура» підлягає задоволенню, оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, спростовують висновки судів попередніх інстанцій.

Пунктом 4 частини першої статті 356 КАС передбачено, що в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції має бути зазначено новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; а також розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір: за подання адміністративного позову у розмірі 2756,00 грн. згідно з платіжним дорученням №1286 від 09.06.2016; за подання апеляційної скарги у розмірі 3031,60 грн. згідно з платіжними дорученнями №1403 від 28.07.2016; за подання касаційної скарги у розмірі 3307,20 грн. згідно з платіжним дорученням №59 від 13.09.2016.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для присудження позивачу документально підтверджених судових витрат із судового збору в розмірі 9094,80 грн. за подання позову, апеляційної та касаційної скарг за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 349, 351, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Семенівська Мануфактура» задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000137/2 від 31.05.2016 Чернігівської митниці ДФС.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00131 від 31.05.2016 Чернігівської митниці ДФС.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Семенівська Мануфактура» (ідентифікаційний код 35821783) за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС (ідентифікаційний код 39482156) сплачений судовий збір у розмірі 9094,80 грн. (дев'ять тисяч дев'яносто чотири гривні 80 коп.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова