ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2020 року

Київ

справа №805/1327/17-а

адміністративне провадження №К/9901/40350/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року (суддя Троянова О.В.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (судді: Сухарьок М.Г. (головуючий), Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.)

у справі № 805/1327/17-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Добропільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Добропільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - Добропільська ОДПІ, контролюючий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2016 року № 0000341400, № 0000351400.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган провів перевірку за відсутності на те законної підстави та з порушенням порядку, визначеного статтею 80 Податкового кодексу України, тому прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року, відмовив у задоволенні адміністративного позову з огляду на правомірність дій Добропільської ОДПІ при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. Касаційна скарга обґрунтована доводами, які є аналогічними тим, що зазначені в позовній заяві.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 .

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

19 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Добропільській ОДПІ, є платником єдиного податку.

Відповідно до ліцензії, виданої Головним управлінням ДФС у Донецькій області 27 липня 2015 року, позивачу надано право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 19 травня 2015 року до 19 травня 2016 року.

ФОП ОСОБА_1 здійснює торгівельну діяльність в кафе-магазині за адресою: АДРЕСА_1 .

14 липня 2011 року позивач уклала трудовий договір із ОСОБА_2 , яка прийнята на посаду продавця продовольчих товарів

На підставі наказу начальника Добропільської ОДПІ від 05 квітня 2016 року № 64 та направлень на перевірку № 32, № 33, № 34 посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку позивача за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 . Мета проведення перевірки: дотримання суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за період з 01 січня до 15 квітня 2016 року.

За результатами проведення вказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 06 квітня 2016 року № 111/14/ НОМЕР_1 , відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем вимог:

- пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957, що полягає у реалізації алкогольних напоїв за цінами нижче мінімально встановлених, а саме: продаж пляшки горілки торгової марки «Плакучая Ива» обємом 0,5 л, міцністю 40 % за ціною 52 грн, що на 2,90 грн нижче від мінімально встановленої;

- пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки документів, пов`язаних з предметом перевірки.

На підставі акта перевірки 16 травня 2016 року відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- № 0000341400, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10 000 грн;

- № 0000351400, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 Податкового кодексу України).

За положеннями підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок врегульовано статтею 81 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 81.1 вказаної статті встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до пункту 81.2 статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до актів № 9/14/НОМЕР_1, № 10/14/НОМЕР_1 та № 12/14/ НОМЕР_1 , складених контролюючим органом, особа, уповноважена здійснювати розрахункові операції, відмовилась:

- надати документи, що посвідчують особу;

- поставити підпис у направленні на перевірку;

- надати документи на перевірку, а саме: видаткові накладні на товар, свідоцтво про державну реєстрацію, документи на РРО, розрахункові книжки, розрахункові квитанції, трудовий договір, санітарну книжку, табель обліку робочого часу;

- підписати та отримати акт перевірки.

Також судами з`ясовано, що під час проведення фактичної перевірки позивача був присутній її повнолітній син - ОСОБА_3 . Зазначений факт не заперечувався особисто позивачем, відповідно, позивач був обізнаний про проведення фактичної перевірки.

У матеріалах справи наявні пояснення сина позивача, надані посадовим особам Добропільської ОДПІ в день проведення перевірки. Відповідно до цих пояснень він прибув до магазину, бо дізнався від матері про проведення перевірки в приміщенні магазину, у межах якої необхідно надати дозвільні документи на продаж алкогольних та тютюнових виробів. Прибувши на місце проведення перевірки, ОСОБА_3 пересвідчився, що в магазині знаходяться посадові особи Добропільської ОДПІ та йому знайома продавець, яка в подальшому покинула приміщення магазину.

Позивачем не надано належних доказів, які б спростовували вказані обставини, тому колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена відповідачем із дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Щодо виявлених контролюючим органом під час проведення перевірки порушень позивачем вимог законодавства, зокрема пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 та пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, то суди попередніх інстанцій встановили, що зазначене підтверджується належними доказами, що містяться в матеріалах справи, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги позивача не спростовують правильність висновків, якими мотивовані судові рішення, та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова