ПОСТАНОВА

Іменем України

09 червня 2020 року

Київ

справа №810/272/16

касаційне провадження №К/9901/26405/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 (судді: Безименна Н.В., Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

УСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, в якому просила визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми «Ф» від 05.08.2015 № 918-23/27 про сплату податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що контролюючий орган протиправно надіслав оскаржувану податкову вимогу про сплату податкового боргу, оскільки податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість, за якими нараховано податковий борг, оскаржені до суду і на час надіслання податкової вимоги процедура касаційного розгляду тривала.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 19.04.2016 адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправною та скасував податкову вимогу форми «Ф» від 05.08.2015 № 918-23/27. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1441,19 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган передчасно надіслав податкову вимогу позивачці після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови про відмову в задоволенні позову про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції не є остаточним та підлягає перегляду вищим спеціалізованим та Верховним Судом України з можливістю подальшого оскарження в міжнародних судових інстанціях.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 04.10.2016 скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 та відмовив у задоволенні позову.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі оскарження податкового повідомлення-рішення визначене в ньому грошове зобов`язання вважається узгодженим з дня набрання судовим рішенням законної сили, при цьому постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили з моменту проголошення. Тому, у разі не сплати платником податків після набрання законної сили постановою суду апеляційної інстанції узгодженої суми податкового зобов`язання, контролюючий орган мав право відповідно до вимог пунктів 59.1, 59.3 статті 59 Податкового кодексу України надіслати податкову вимогу.

ФОП ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржниця посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права: пункту 6 частини першої статті 7, частини третьої статті 20, частини першої статті 210, частини першої статті 211, частини першої статті 223, частин першої, третьої, п`ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 56.18 статті 56, пунктів 59.1, 59.3 статті 59 Податкового кодексу України. Зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції не було остаточним, могло бути переглянуте на її користь Вищим адміністративним судом України, а у подальшому - Верховним Судом України. Контролюючий орган, не дочекався результатів перегляду і передчасно надіслав податкову вимогу про сплату податкового боргу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.12.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Верховний Суд ухвалою від 04.06.2010 прийняв касаційну скаргу до провадження, призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 09.06.2020.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.

Білоцерківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області провела документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, унаслідок якої склала акт від 28.08.2013 № 608/172/ 2848703560 /127.

На підставі цього акта перевірки Білоцерківська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області прийняла податкові повідомлення - рішення форми від 27.09.2013:

№ 581/0004821702/2848703560/53 про визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 119 335,74 грн, зокрема в сумі 79557,16 грн за основним платежем та в сумі 39778,58 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 582/0004831702/2848703560/54 про визначення грошового зобов`язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1656,00 грн за основним платежем;

№ 580/0004871702/2848703560/52 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 13269,80 грн, зокрема в сумі 8 846,53 грн за основним платежем та в сумі 4423, 27 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

ФОП ОСОБА_1 оскаржила ці податкові повідомлення-рішення до адміністративного суду.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 25.10.2013 у справі № 810/5394/13-а адміністративний позов задовольнив та визнав протиправними та скасував зазначені податкові повідомлення-рішення.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 10.07.2014 у справі №810/5394/13-а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2013 скасував у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2013 № 580/0004871702/2848703560/52 та № 581/0004821702/2848703560/53. В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2013 - залишив без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.10.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014.

Білоцерківська ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник Білоцерківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області) направила ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» від 05.08.2015 № 918-23/27 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями в сумі 144118,24 грн, зокрема в сумі 14 043, 72 грн з податку на додану вартість та в сумі 130074,52 грн з податку на доходи фізичних осіб.

ФОП ОСОБА_1 оскаржує цю податкову вимогу про сплату боргу, оскільки вважає, що контролюючий орган не мав права направляти таку вимогу, оскільки рішення суду апеляційної інстанції не є остаточним та могло бути переглянуте Вищим адміністративним судом України, а в подальшому - Верховним Судом України на її користь.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14).

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з абзацом 1 пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Абзацом 2 пункту 57.3 статті 57 ПК України передбачено, шо у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до абзацу першого пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З положень зазначених норм закону випливає, що обов`язок зі сплати грошового зобов`язання у платника податків виникає з наступного дня за днем узгодження такого зобов`язання і має бути виконаний протягом десяти днів.

У разі оскарження до суду податкового повідомлення-рішення днем узгодження грошового зобов`язання є день набрання законної сили судовим рішенням.

Несплачені грошові зобов`язання у встановлений законом строк - протягом 10 календарних днів, наступних за днем їх узгодження, яке відбувається в день набрання законної сили судовим рішенням, є податковим боргом платника податків, з виникненням якого контролюючий орган має вжити заходів для його погашення, зокрема надіслати платникові податкову вимогу щодо погашення суми податкового боргу.

Факт узгодження грошових зобов`язань з податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 27.09.2013 № 581/0004821702/2848703560/53 та № 580/0004871702/2848703560/52 пов`язаний з фактом набрання законної сили судовим рішенням - постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 у справі № 810/5394/13-а про відмову у визнанні їх протиправними, яка відповідно до частини п`ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час ухвалення постанови) набрала законної сили з моменту її проголошення - 10.07.2014, та відповідно до статті 255 цього Кодексу є обов`язковою.

Отже, за цими податковими повідомленнями-рішеннями відбулося узгодження грошових зобов`язань і у позивачки виник обов`язок їх сплатити, а після закінчення строку сплати в неї виник податковий борг, а у контролюючого органу - обов`язок вжити заходів для його погашення, зокрема надіслати платникові податкову вимогу щодо погашення суми податкового боргу.

Доводи, наведені позивачкою в касаційній скарзі, не спростовують правильності висновку суду апеляційної інстанції про узгодженість грошових зобов`язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями з дня набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 у справі № 810/5394/13-а, з якою закон пов`язує обов`язок платника сплатити такі грошові зобов`язання, а у разі їх не сплати - обов`язок контролюючого органу вжити заходів для погашення податкового боргу, зокрема надіслати платникові податкову вимогу щодо погашення суми податкового боргу. Оскарження позивачкою зазначеної постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку та відкриття судом касаційної інстанції касаційного провадження не змінює встановленого законом порядку набрання судовим рішенням суду апеляційної інстанції законної сили та не скасовує його законної сили.

Щодо посилання позивачки у письмових поясненнях до касаційної скарги на те, що Вищий адміністративний суд України постановив ухвалу від 07.02.2017 у справі № 810/5394/13-а про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 у справі № 810/5394/13-а в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2013 № 580/0004871702/2848703560/52 та залишення в силі постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2013 про задоволення позову в цій частині, то суд касаційної інстанції зазначає, що на час направлення контролюючим органом оспорюваної податкової вимоги та на час вирішення справи в судах попередніх інстанцій цієї обставини не було, отже вона не могла вплинути і не впливає на правильність висновків суду апеляційної інстанції. Порушене ж право позивачки унаслідок направлення їй податкової вимоги на суму податкового боргу, пов`язаного з податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2013 № 580/0004871702/2848703560/52, після постановлення Вищим адміністративним судом України ухвали від 07.02.2017 у справі № 810/5394/13-а відновлює норма закону - підпункт 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного їх застосування. Доводи, наведені в касаційній скарзі, спростовані зазначеними висновками суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду