Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.07.2019 року у справі №826/19721/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 826/19721/16

адміністративне провадження № К/9901/20946/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л. В.,

суддів: Мороз Л. Л., Стеценка С. Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року (прийняте судом у складі судді Амельохіна В. В. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Костюк Л. О., суддів: Бужак Н. П., Пилипенко О. Є.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі - ПАТ), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07 серпня 2016 року просив:

- визнати дії Департаменту по контролю відповідності та готовності до експлуатації закінченого будівництва об'єкта: "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями АДРЕСА_1), в подальшому перейменований як будинок АДРЕСА_2, щодо контролю за дотриманням ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ" при проектуванні та будівництві місця розташування для вхідних дверей квартир АДРЕСА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_1 вказаного будинку, що призвели до створення загрози для життя та здоров'я, завданої майнової та моральної шкоди їх власникам, протиправними як при прийнятті в експлуатацію вказаного об'єкта, а також не реагування на виявлену власником квартири АДРЕСА_3, ОСОБА_1 небезпеку при експлуатації житла;

- зобов'язати Департамент зупинити дію виданого сертифікату КВ №16412130328 та видати припис Приватному акціонерному товариству "Холдингова компанія "Київміськбуд" на проведення проектно-будівельних робіт по усуненню порушень ДБН при виборі місця розташування для вхідних дверей в квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 з метою створення умов безпечного користування вказаним житлом їх власниками.

Обґрунтовує свій позов тим, що, зокрема Приватним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Київміськбуд" при здійсненні будівництва порушено норми ДБН В.1.2-14-2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ", а саме: планувальні рішення по розташуванню та відкривання вхідних дверей в квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 не відповідають будівельним нормам.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що станом на час звернення позивача із відповідною заявою об'єкт "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями Павлівською, Дмитрівською, Златоустівською, Річною, Чорновола у Шевченківському районі міста Києва (житловий будинок №1, секція №1)" було введено в експлуатацію.

У матеріалах справи міститься позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі, обмеженому вулицями Полтавською, Дмитрівською, Річною, Златоустівською, В. Чорновола у Шевченківському районі міста Києва від 27 червня 2007 року, який складений Спеціалізованою державною організацією "Київська міська служба Української інвестиційної експертизи", відповідно до якого проектна документація відповідає чинній нормативній базі і рекомендується до затвердження в установленому законом порядку.

Отже, у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві були відсутні правові підстави для відмови у видачі сертифікату на об'єкт "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями АДРЕСА_1).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

У скарзі зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права, що потягло прийняття необґрунтованих судових рішень.

Посилається на те, що суд апеляційної інстанції не мав права розглядати питання про строки звернення до адміністративного суду, оскільки є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з цих підстав.

Зокрема, зазначає про упередженість суду при розгляді справи в апеляційному порядку.

Судами першої та апеляційної інстанцій не витребувано та не досліджено всіх доказів стосовно дотримання порядку прийняття в експлуатацію спірного об'єкта.

В судах не з'ясовано чи проводилась перевірка на об'єкті, де акт перевірки відповідачем відповідності об'єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, хто проводив перевірку, суд не витребував його у відповідачів.

Судом апеляційної інстанції, наведені в апеляційній скарзі аргументи та докази взагалі не згадані, не надана правова оцінка наведеним неправомірним та незаконним фактам та діям при прийнятті рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження з порушенням строку передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України. Також зазначає, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зазначає, що чинні норми законодавства дають повноваження Державній архітектурно-будівельній інспекції України на проведення перевірок, прийнятих в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів з метою виявлення, припинення та запобігання порушенню вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також здійснення заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час експлуатації, прийнятих в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Судові рішення належним чином не мотивовані.

У відзиві на касаційну скаргу Департамент просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Мороз Л. Л., Стеценко С. Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 26 липня 2019 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15 липня 2010 року ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством холдингова компанія "Київміськбуд" договір міни за №004/014/01, згідно з яким третя особа (ПАТ) зобов'язується в обмін на Заставну передати позивачу майнові права на Об'єкт - чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_5 протягом трьох місяців після завершення будівництва та прийняття будинку в експлуатацію у запланований строк - до 31 травня 2011 року.

26 червня 2013 року позивачем підписано акт №4 прийому-передачі квартири згідно з яким забудовник побудував та передає, а набувач приймає квартиру АДРЕСА_6 (житловий будинок АДРЕСА_7) (далі - акт).

Згідно з пунктом 3 вказаного акта квартира побудована згідно з існуючими будівельними нормами і умовами договору міни №004/014/01 від 15 липня 2010 року.

Як стверджує ОСОБА_1 під час облаштування придбаного за власні кошти житла ним було виявлено, що останнє створює загрозу життю та здоров'ю для нього та членів його родини, а також сусідів.

З метою вирішення зазначеної проблеми, позивач неодноразово звертався до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" з претензіями від 28 грудня 2015 року, від 19 червня 2016 року, 18 березня 2016 року, однак жодних позитивних результатів ОСОБА_1 не отримав, загрозу життю та здоров'ю для нього та членів його родини третьою особою усунуто не було.

З огляду на вказані обставини, ОСОБА_1 звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві із заявою від 19 травня 2016 року у якій просив для забезпечення можливості проживання та подальшого запобігання небезпеки користування придбаним житлом, просив провести додаткову перевірку об'єкту за адресою: АДРЕСА_2 (житловий будинок АДРЕСА_7).

Листом від 16 червня 2016 року №10/26-32/1606/10 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві повідомила заявника про те, що Інспекція видала замовнику будівництва АТ "ХК "Київміськбуд" сертифікат, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об'єкта "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями АДРЕСА_1" проектній документації та підтвердила його готовність до експлуатації, підстави для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю відсутні.

Позивач вважає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві вчинено протиправні дії при прийнятті в експлуатацію об'єкта "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями АДРЕСА_1", а також не реагування на виявлену власником квартири АДРЕСА_3, ОСОБА_1, небезпеку при експлуатації житла, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - ~law14~), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ~law15~ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю, в розрізі приписів ~law16~ належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ~law17~ державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

~law18~ регламентує, що державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, підстави для проведення якої зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).

Відповідно до пункту З Порядку № 461 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 461 на об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 461 сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку.

Пунктом 24 Порядку № 461 передбачено, що для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, як правильно зазначили суди, що законодавством не передбачено процедури зупинення органами державного архітектурно-будівельного контролю раніше виданих сертифікатів.

Крім того, указом Президента України від 08 квітня 2011 року №439/2011 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань (п. 3 Положення).

Згідно з підпунктами 3,8,10 пункту 4 Положення Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, видає відповідні сертифікати; здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням: юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; проводить перевірки: відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи (пункт 6 Положення).

Отже, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією України безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи шляхом здійснення, зокрема, позапланової перевірки, яка може бути призначена на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

У той же час, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Тобто, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами контролю під час виконання суб'єктом містобудування підготовчих та будівельних робіт.

Як встановлено судами, що сертифікат № КВ 16412130328, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями Павлівською, Дмитрівською, Златоустівською, Річною, Чорновола у Шевченківському районі міста Києва (житловий будинок №1, секція №1)" проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації ПАТ "ХК "Київміськбуд" отримано.

З вказаного слідує, що станом на час звернення позивача із відповідною заявою об'єкт "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями Павлівською, Дмитрівською, Златоустівською, Річною, Чорновола у Шевченківському районі міста Києва (житловий будинок №1, секція №1)" було введено в експлуатацію.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, у відповідачів у зв'язку з введенням в експлуатацію об'єкта будівництва відсутні повноваження на здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю).

Що ж стосується протиправності дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві при прийнятті в експлуатацію об'єкта "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями Павлівською, Дмитрівською, Златоустівською, Річною, Чорновола у Шевченківському районі міста Києва (житловий будинок №1, секція №1)", колегія суддів зазначає наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - об'єкти) (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок №461).

Згідно з пунктом 3 Порядку №461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Відповідно до пункту 22 Порядку №461 видачу сертифіката здійснює Інспекція, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Для отримання сертифіката, в контексті приписів пункту 23 Порядку №461, замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідної Інспекції заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката (далі - заява) за формою згідно з додатком 2, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 3.

Документи приймаються у дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта та не пізніше наступного робочого дня передаються до Інспекції.

Пунктом 25 Порядку №461 визначено, що Інспекція приймає подані замовником заяву і акт готовності об'єкта до експлуатації та з метою визначення відповідності об'єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил проводить відповідну перевірку.

Проведення перевірки на об'єкті розпочинається не пізніше ніж на третій робочий день після реєстрації заяви і не може тривати більш як чотири робочих дні.

Інспекція під час проведення перевірки має право відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну і виконавчу документацію, визначені державними будівельними нормами, стандартами і правилами, інші документи, матеріали, відомості, довідки та пояснення з питань, що виникають, та залучати у разі потреби установи, організації, державні органи.

Інспекція приймає протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення про видачу сертифіката за формою згідно з додатком 4 або відмову в його видачі за формою згідно з додатком 5 (п. 26 Порядку №461).

Згідно пункту 27 Порядку №461 підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об'єкта проектній документації та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката Інспекція надсилає замовнику протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви рішення з обґрунтуванням причин відмови за формою згідно з додатком 5.

Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката, замовник може повторно звернутися до Інспекції для видачі сертифіката.

Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути оскаржено до суду.

Судами встановлено, що в матеріалах справи міститься позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі, обмеженому вулицями Полтавською, Дмитрівською, Річною, Златоустівською, В. Чорновола у Шевченківському районі міста Києва від 27 червня 2007 року, який складений Спеціалізованою державною організацією "Київська міська служба Української інвестиційної експертизи, відповідно до якого проектна документація відповідає чинній нормативній базі і рекомендується до затвердження в установленому законом порядку.

Отже, у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві були відсутні правові підстави для відмови у видачі сертифікату на об'єкт "Будівництво житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі обмеженому вулицями Павлівською, Дмитрівською, Златоустівською, Річною, Чорновола у Шевченківському районі міста Києва (житловий будинок №1, секція №1)".

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві задоволенню не підлягають і, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання вчинити певні дії, з огляду на їх похідний характер.

Щодо посилання позивача на висновки №99 Науково-технічного центру "Будівельна експертиза" від 12 квітня 2016 року, де вказано, що під час реалізації будівництва (від проекту до здачі об'єкту будівництва в експлуатацію) проектувальник допустив помилку, а генпідрядник реалізував таке розташування та відкривання дверей в квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_8, не повідомивши про незручність та помилковість такого проектного та будівельного рішення, колегія суддів погоджується із висновками судів, які зазначили таке.

Матеріали справи містять позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту житлових будинків з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери у кварталі, обмеженому вулицями Полтавською, Дмитрівською, Річною, Златоустівською, В. Чорновола у Шевченківському районі міста Києва від 27 червня 2007 року, який складений Спеціалізованою державною організацією "Київська міська служба Української інвестиційної експертизи".

Окрім цього матеріли справи також містять акт №4 прийому - передачі квартири згідно з яким забудовник побудував та передає, а набувач приймає квартиру АДРЕСА_6 (житловий будинок АДРЕСА_7), в якому відсутні будь-які зауваження позивача до переданої квартири.

Колегія суддів також погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що в даному випадку, між позивачем та третьою особою виникли договірні відносини, зокрема, підпунктом 5.1.4 пункту 5.1 договору міни №004/014/01 від 15 липня 2010 року передбачено право набувача звернутися до забудовника протягом законодавчо встановленого строку для вирішення питань про усунення, виявлених у квартирі недоліків.

Разом із тим, колегія суддів не може погодитися із висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач звернувся до суду із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС, у редакції, чинній на час подання позову) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 99 КАС у редакції у редакції чинні станом на час подання позову).

Отже, для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється, зокрема, шестимісячний строк.

Аналогічні правові норми закріплені й у статті 122 КАС, у чинній на сьогодні редакції.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 стверджує, що про порушені права та охоронювані інтереси він дізнався в наслідок отримання листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві від 16 червня 2016 року №10/26-32/1606/10.

Адміністративний позов подано 15 грудня 2016 року.

Предметом розгляду даної адміністративної справи є не сам сертифікат КВ №1641213038 від 23 липня 2012 року, а дії суб'єкта владних повноважень щодо неналежного, на думку позивача, контролю відповідності та готовності до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта при проектуванні та будівництві місця розташування вхідних дверей квартир АДРЕСА_3,15 будинку (зокрема, просить зупинити дію сертифікату та видати припис про усунення порушень).

За захистом своїх прав позивач звернувся до адміністративного суду 15 грудня 2016 року про порушення яких він дізнався з листа відповідача, яким повідомлено про відсутність підстав для вжиття заходів будівельно-архітектурного контролю.

З огляду на викладене, оскільки, на думку позивача, відповідачем не здійснено належний контроль та невжито заходів будівельно-архітектурного контролю щодо відповідності та готовності до експлуатації закінченого будівництвом об'єкта при проектуванні та будівництві місця розташування вхідних дверей квартир АДРЕСА_3,15 будинку (зокрема, просить зупинити дію сертифіката та видати припис про усунення порушень), у даному випадку порушення, на яке вказує позивач, триває.

У даному випадку судом не встановлено обставин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Разом із тим, помилковий висновок суду апеляційної інстанції про пропуск строку звернення до адміністративного суду, не вплинув на правильність судових рішень, оскільки суди належним чином проаналізували норми права, які регулюють спірні правовідносини, повно та всебічно дослідили докази у справі та дійшли обґрунтованого висновку про те, що законодавством не передбачено процедури зупинення органами державного архітектурно-будівельного контролю раніше виданих сертифікатів та у відповідачів у зв'язку з введенням в експлуатацію об'єкта будівництва відсутні повноваження на здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (контролю).

Порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і які б могли бути підставою для скасування судових рішень відповідно до статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, колегією суддів не встановлено.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок судів.

У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

В аспекті наведеного також слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 342, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: Л. Л. Мороз

С. Г. Стеценко