ПОСТАНОВА

Іменем України

08 травня 2019 року

Київ

справа №281/504/17

адміністративне провадження №К/9901/20010/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира на ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 26.07.2017 у складі судді Данчук В.В. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 у складі колегії суддів: Капустинського М.М. (головуючого), Моніча Б.С., Охрімчук І.Г. у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними дій та скасування постанови державного виконавця,-

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 26.07.2017, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 позов Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області залишено без розгляду на підставі ч.1 ст. 100 КАС України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017).

Позивач оскаржив в касаційному порядку вказані ухвали та просить їх скасувати. Аргументами на обгрунтування вимог скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми процесуального права, а саме - статті 99, 100, 102 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017). Вважає, що судами не враховано, що позивач мав поважні причини пропуску строку звернення до суду.

Відповідач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Переглянувши судове рішення апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом частин 1, 2 статті 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що 22.11.2016 позивачем отримано постанову про стягнення з нього виконавчого збору від 16.11.2016. Із вказаним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 20.07.2017, тобто з пропуском встановленого частиною 2 статті 181 КАС України десятиденного строку. Судами зазначено також, що відсутність коштів для сплати судового збору не є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та враховує, що відповідно до Закону України «Про судовий збір», у редакції чинній на момент винесення оскаржуванної постанови, за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року, який набрав чинності 1 січня 2017 року, внесено зміни у Закон України «Про судовий збір» та визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення.

Тобто, з 01.01.2017 позивач був звільнений від сплати судового збору, натомість звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови державного виконавця 20.07.2017.

Крім цього, відповідно до статті 88 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» позивач мав можливість звернутися до суду з клопотанням про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Судами встановлено, що доказів на підтвердження звернення позивача до суду із заявами про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати не надано.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин, зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними оскільки вони не перешкоджали волевиявленню скаржника подати касаційну скаргу у встановлені строки.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для залишення позову Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира без розгляду.

Аргументи позивача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, тому судом відхиляються.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на наведене, касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира слід залишити без задоволення, а ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 26.07.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира залишити без задоволення.

Ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від 26.07.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними дій та скасування постанови державного виконавця - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Cуддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич