ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 340/9011/21

адміністративне провадження № К/990/22887/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Васильєвої І.А., Чумаченко Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлмаш»

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року (судді Юрко І.В., Чабаненко С.В., Чумак С.Ю)

та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2022 року (судді Юрко І.В., Чабаненко С.В., Чумак С.Ю)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлмаш»

до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металлмаш» (надалі також - Позивач, ТОВ «Металлмаш») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі також - Відповідач), Державної податкової служби України, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Кіровоградській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23 вересня 2021 року №3146833/43683877, №3146834/43683877, №3146835/43683877, №3146836/43683877, №3146837/43683877, №3146838/43683877, №3146839/43683877, №3146840/43683877, №3146841/43683877, №3146843/43683877, №3146844/43683877, №3146845/43683877, №3146847/43683877, №3146849/43683877, №3146850/43683877, №3146851/43683877, №3146852/43683877, №3146853/43683877, №3146855/43683877, №3146859/43683877, №3146861/43683877, №3146862/43683877;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №110 від 27 серпня 2021 року на суму ПДВ 72570,00 грн, №109 від 09 серпня 2021 року на суму ПДВ 126480,00 грн, №107 від 06 серпня 2021 року на суму ПДВ 51000,00 грн, №108 від 06 серпня 2021 року на суму ПДВ 57120,00 грн, №105 від 04 серпня 2021 року на суму ПДВ 11070,00 грн, №106 від 04 серпня 2021 року на суму ПДВ 115800,00 грн, №102 від 02 серпня 2021 року на суму ПДВ 225662,00 грн, №104 від 03 серпня 2021 року на суму ПДВ 138960,00 грн, №103 від 03 серпня 2021 року на суму ПДВ 10650,00 грн, №96 від 20 липня 2021 року на суму ПДВ 39102,00 грн, №101 від 26 липня 2021 року на суму ПДВ 12540,00 грн, №93 від 16 липня 2021 року на суму ПДВ 39102,00 грн, №99 від 26 липня 2021 року на суму ПДВ 105664,00 грн, №92 від 16 липня 2021 року на суму ПДВ 11260,00 грн, №89 від 13 липня 2021 року на суму ПДВ 39102,00 грн, №84 від 09 липня 2021 року на суму ПДВ 3328,00 грн, №79 від 05 липня 2021 року на суму ПДВ 155568,00 грн, №75 від 01 липня 2021 року на суму ПДВ 22382,00 грн, №77 від 01 липня 2021 року на суму ПДВ 15876,00 грн, №90 від 13 липня 2021 року на суму ПДВ 7220,00 грн, №82 від 09 липня 2021 року на суму ПДВ 39102,00 грн, №86 від 09 липня 2021 року на суму ПДВ 56710,00 грн датою їх подання.

Представник Позивача в позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести із розглядом справи становить 149880,00 грн, які будуть складатися з сум судового збору за подачу позову в розмірі 99880,00 грн, а також витрат про надання ТОВ «Металлмаш» професійної правничої допомоги по даній справі в розмірі 50000,00 грн. Інших судових витрат не планує нести у зв`язку з розглядом даної справи.

Ухвалою від 10 листопада 2021 року суд з власної ініціативи роз`єднав позовні вимоги у справі №340/8537/21, виділивши у 22 самостійні провадження.

Предметом спору у справі №340/9011/21 є визнання протиправним та скасування Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у Кіровоградській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3146851/43683877 від 23 вересня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №84 від 09 липня 2021 року та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №84 від 9 липня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3146851/43683877 від 23 вересня 2021 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №84 від 09 липня 2021 року, виписаної ТОВ «Металлмаш» та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №84 від 09 липня 2021 року, складену ТОВ «Металлмаш», в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання. Стягнуто на користь ТОВ «Металлмаш» понесені ним судові витрати у розмірі 4540,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області

23 березня 2022 року до суду надійшла заява представника Позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомог, в якій останній просить стягнути:

- за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТОВ «Металлмаш» вартість судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в сумі 3420,00 грн,

- за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на користь ТОВ «Металлмаш» вартість судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в сумі 3420,00 грн.

Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року заяву ТОВ «Металлмаш» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто на користь ТОВ «Металлмаш» понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3272,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Ухвалюючи додаткову постанову, суд вказав, що при дослідженні складу витрат на правову допомогу Позивача, а також первинних документів та договору щодо таких витрат, роз`єднання позовних вимог у 22 самостійних провадження було суто ініціативою суду та здійснено самостійно судом з копіюванням матеріалів та заведенням додатково 21 судового провадження, а тому вказання в додатковій угоді про те, що адвокатське бюро взяло на себе зобов`язання підготувати та подати кожен такий позов окремо до суду було безпідставним. Як наслідок, зміст акту прийому-передачі, в якому вказано про те, що адвокатом здійснено підготовку від імені Клієнта окремого позову до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), Головного управління ДПС у Кіровоградській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування рішення № 3146851/43683877 від 23 вересня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №84 від 09 липня 2021 року на суму ПДВ 3328 грн та подано його до Кіровоградського окружного адміністративного суду, дійсності не відповідає. Позивач просить суд стягнути з кожного з відповідачів по 3420,00 грн, однак не бере до уваги, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийняте суто Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, як відокремленим підрозділом ДПС України, що потягло за собою відсутність можливості здійснити таку реєстрацію ДПС України. З огляду на те, що основна робота адвокатським об`єднанням була виконана на стадії підготовки та подачі позову до суду (тобто до роз`єднання судом позовних вимог в самостійні провадження), підтвердженими, співмірними та такими, що пов`язані з розглядом даної справи, витрати Позивача на правничу допомогу адвоката становлять 2272,00 грн за підготовку позовної заяви (на суму 50000,00 грн (загальна вартість у договорі)/22 провадження), а також 1000,00 грн за підготовку та подачу відповіді на відзив, який за змістом булв практично тотожними в кожному провадженні.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року в адміністративній справі № 340/9011/21 задоволено частково. Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року в адміністративній справі № 340/9011/21 змінено. В абзаці другому резолютивної частини додаткового рішення слова та цифри « 3272,00 грн (три тисячі двісті сімдесят дві грн 00 коп.)» замінено словами та цифрами « 500 (п`ятсот) гривень 00 копійок.».

Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції вказав, що зважаючи на предмет спору, а справа не є складною та розглянута судом першої в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, сталу судову практику щодо аналогічних спорів, витрати на правничу допомогу, визначені як в заяві про відшкодування витрат на правничу допомогу 6840,00 грн, так і витрати, визначені судом першої інстанції в додатковому рішенні в розмірі 3272,00 грн, є не співмірними зі складністю адміністративної справи, обсягом та часом, витраченим на надання правничої допомоги, у зв`язку із чим достатнім та обґрунтованим розміром таких витрат є 500 грн При цьому, за висновками суду апеляційної інстанції зазначення в акті прийому-передачі послуг правничої допомоги щодо складання позову по кожній окремо з 22-х позовних вимог, є безпідставним та протирічить матеріалам справи. Відповідь на відзив відповідачів не містить додаткових обставин або доказів по справі та за своїм змістом дублює вимоги та доводи позовної заяви. Зазначене в акті «подання позову до Кіровоградського окружного адміністративного суду» взагалі не є правовою допомогою, тим більше, що адміністративний позов підписаний не адвокатом Рисіним О.О., тобто з тексту позову не можливо встановити, що його готував саме адвокат. Щодо представництва адвокатом інтересів Позивача в Кіровоградському окружному адміністративному суді у справі №340/9011/21, а також участь у перемовинах з укладання мирової угоди, то матеріали справи доказів надання таких послуг не містять.

25 липня 2022 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ТОВ «Металлмаш» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №340/9011/21 про стягнення судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу в порядку частини сьомої статті 139 КАС України в розмірі 3000 грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2022 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлмаш» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №340/9011/21 відмовлено.

Постановляючи ухвалу суд апеляційної інстанції вказав, що аналізуючи надані докази щодо правничої допомоги у зв`язку з апеляційним провадженням, то наданий представником Позивача відзив на апеляційну скаргу Відповідача на додаткове рішення стосовно правничої допомоги, є послугою, що не потребує значної кількості часу та суттєвих зусиль, враховуючи, що апеляційна скарга Відповідача стосувалась лише правової допомоги. Щодо такої послуги як - підготовка та подання клопотань та заяв з процесуальних питань, колегія суддів зауважує, що окрім відзиву на апеляційну скаргу, від Позивача або його представника не надходило будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру. Крім того, вказана справа розглядалась в суді апеляційної інстанції в порядку письмового провадження, судові засідання не проводилися, будь-яких додаткових доказів або пояснень суд не витребовував, справа є незначної складності, а спірні правовідносини в апеляційному провадженні стосувались лише правової допомоги, визначеної додатковим рішенням суду першої інстанції.

З урахуванням цього, наданими доказами не підтверджено обґрунтованість витрат Позивача на правничу допомогу у цій справі.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із постановою та ухвалою суду апеляційної інстанції та вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив прийняти постанову, якою скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 2 вересня 2022 року у справі № 340/9011/21 в повному обсязі; залишити в силі додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2022 року у справі 3340/9011/21; справу №340/9011/21 в частині матеріалів справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлмаш» про ухвалення додаткової постанови у справі направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду в іншому складі.

Позивач стверджує, що при вирішенні спору судом апеляційної інстанції не звернуто увагу на те, що чинне процесуальне законодавство не допускає самостійного зменшення судом витрат на правничу допомогу за відсутності відповідного клопотання сторони, та не враховано висновків Верховного Суду, за змістом яких обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Як вказує Позивач, схожі за змістом позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема у постановах від 16 червня 2022 року у справі № 873/244/21, від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 9 квітня 2019 року у справі №826/2689/15, від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215-15-ц, від 21 червня 2022 року справі № 826/11302/18, від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 21 березня 2019 року у справі № 914/359/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19, від 23 березня 2021 у справі № 903/330/20, від 18 листопада 2021 року у справі № 918/370/21, від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21, від 30 листопада 2021 року у справі №925/331/20, від 19 січня 2022 року у справі №910/1344/19, від 03 лютого 2022 року у справі № 910/17183/20.

Як стверджує Позивач, судом апеляційної інстанції при прийнятті своїх рішень були порушені також норми процесуального права, зокрема, статті 8 9 72-76 90 134 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).

Як вважає Позивач, суд апеляційної інстанції приймаючи постанову жодним чином не зазначив в чому полягало порушення норм матеріального чи процесуального права при прийнятті додаткового рішення від 12 квітня 2022 року судом першої інстанції.

На думку Позивача, процесуальним законодавством не визначений виключний перелік доказів, які подає сторона на підтвердження понесених нею витрат на професійну правничу допомогу. Суд апеляційної інстанції за твердженнями, наведеними у касаційні скарзі, проігнорував дані обставини і грубо порушив принципи диспозитивної і змагальності сторін, фактично виконуючи не роль незалежного суду, а роль захисника відповідача.

Так, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що в акті прийому-передачі послуг зазначено, що Позивачу були надані послуги по підготовці позову по справі (в частині позовних вимог, які були залишені у справі після прийняття ухвали від 10 листопада 2021 року про роз`єднання позовних вимог) в кількості 2 години, тобто Адвокатське Бюро, як в подальшому і суд першої інстанції розподілив час по підготовці позову, поданому в рамках справи № 340/8537/21 і, відповідно, не виставляв весь час підготовки позову виключно в рамках справи № 340/8537/21.

Також, за наведеними у касаційній скарзі доводами, є хибним твердження суду апеляційної інстанції про те, що оскільки позов не підписаний адвокатом Рисіним О.О., то відповідно є недоведеним, що дані послуги взагалі надавалися. Разом з тим, Позивач не є юридичною особою, що спеціалізується на наданні професійних правничих послуг, і саме з цією метою захисту порушених його інтересів уклало відповідний договір зі спеціалізованою організацію Адвокатським бюро «ОЛЕКСАНДРА РИСІНА», яке має відповідних кваліфікованих спеціалістів в галузі права. Отже, ТОВ «Металлмаш» не могло самостійно підготувати позов і обставина підписання позову не адвокатом, а директором Позивача лише свідчить про те, що останній з ним ознайомлений і згоден, а не те, що він його безпосередньо складав.

Крім того, як вважає Позивач, зазначені в постанові твердження, що адвокат брав участь у Кіровоградському окружному адміністративному суді у даній справі та у перемовинах з укладання мирової угоди, є надуманими та такими, що суперечать наданим на підтвердження розміру судових витрат доказам. Такі дані відсутні в акті від 18 березня 2022 року, де зазначені чітко лише 2 послуги, які були надані в суді першої інстанції, а саме: 1) по підготовці позову по справі (в частині позовних вимог, які були залишені у справі після прийняття ухвали від 10 листопада 2021 року про роз`єднання позовних вимог) - 2 години; та 2) по підготовці відповіді на відзив по справі - 2 години.

З постанови суду апеляційної інстанції, як вказує Позивач, не зрозуміло, яким саме критерієм керувався суд апеляційної інстанції зменшуючи розмір витрат, стягнутих судом першої інстанції з Відповідача, до 500 грн і які саме послуги надані адвокатським бюро Позивачу суд інстанції оцінив в 500 грн.

Також, як вважає Позивач, не можуть бути як правова підстава для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови також твердження суду апеляційної інстанції про те, що Позивач міг не подавати відзив на апеляційну скаргу по даній справі, оскільки вона стосувалася лише питань правової допомоги, адже суд апеляційної інстанції, відкриваючи провадження у справі запропоновав учасникам справи протягом 10 днів з дати отримання копії даної ухвали подати до суду відзиви на апеляційну скаргу.

Крім того, за доводами касаційної скарги, при постановлені ухвали судом апеляційної інстанції було грубо порушено норми статті 252 КАС України, якою передбачений лише один випадок ухвалення судом ухвали, коли він відмовляє в ухваленні самого додаткового рішення, а не відмовляє в задоволенні самої заяви про ухвалення додаткового рішення. Суд апеляційної інстанції дослідив заяву Позивача про ухвалення додаткової постанови та докази на її обґрунтування і відмовив не у прийнятті додаткового рішення, а у задоволенні заяви Позивача, а, отже відповідно повинен був прийняти додаткову постанову, а не ухвалу.

2. ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАЯВИ ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ВИТРАТ НА ПРОФЕСІЙНУ ПРАВНИЧУ ДОПОМОГУ ТА ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЇХ ПОНЕСЕННЯ

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено судами при вирішенні питання про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником Позивача до заяви надано копії: договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20 жовтня 2021 року №166/34/21, угоди про розмір гонорару Бюро від 20 жовтня 2021 року, додаткової угоди від 15 грудня 2021 року №1, акта прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 18 березня 2022 року, рахунків АБ Олександра Рисіна від 15 грудня 2021 року №589 та від 18 березня 2022 року №644, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно умов договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20 жовтня 2021 року №166/34/21, представник зобов`язався підготувати позов до ДПС України, ГУ ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, подати позов до Кіровоградського окружного адміністративного суду та представляти інтереси Позивача в окружному суді. Договором передбачена оплата здійснюється на банківський рахунок Бюро, зазначений в даному Договорі, за надання послуг в розмірі 50000 грн протягом 30 календарних днів з моменту укладання даного договору. Остаточний розрахунок проводиться протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

У зв`язку з прийняттям Кіровоградським окружним адміністративним судом ухвали від 10 листопада 2021 року у справі №340/8537/21 про відкриття провадження в адміністративній справі та роз`єднання позовних вимог, укладено з Позивачем додаткову угоду, згідно з якою по кожній окремій справі з 22-х (в тому числі по справі №340/9011/21) визначено правову допомогу по підготовці від імені клієнта позову до ДПС України, ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, подачі цього позову до Кіровоградського окружного адміністративного суду та подальше представництво інтересів Позивача в Кіровоградському окружному адміністративному суду до прийняття останнім рішення.

Також згідно з додатковою угодою визначено, що попередня оплата проводиться в розмірі 5000,00 грн протягом 30 календарних днів з моменту укладання даного Договору.

Відповідно до акта прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 18 березня 2022 року клієнту надано послуги з правової допомоги по підготовці позову до ДПС України, ГУ ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення від 23 вересня 2021 року №3146851/43683877 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09 липня 2021 року №84 на суму ПДВ 3328 грн, подачі цього позову до Кіровоградського окружного адміністративного суду та подальше представництво інтересів клієнта в Кіровоградському окружному адміністративному суді до прийняття останнім рішення у справі №340/9011/21.

За змістом пункту 2 Акта загальна фактична кількість годин надання правової допомоги становила: 4 години, в тому числі:

- 2.1. по підготовці позову по справі (в частині позовних вимог, які були залишенні в справі після прийняття ухвали від 10 листопада 2021 року про роз`єднання позовних вимог) - 2 години;

- 2.2. по підготовці відповіді на відзив у справі - 2 години.

Згідно з пунктом 3 Акта загальна вартість наданих послуг становить 6840,00 грн, частину з яких в сумі 5000 грн клієнт повинен був оплатити до 14 січня 2022 року, але не оплатив, а решту 1840,00 грн зобов`язаний оплатити до 28 березня 2022 року.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині третій статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною ж першою статті 138 КАС України передбачено встановлення судом розміру витрат, пов`язаних, зокрема, з підготовкою справи до розгляду, на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідачі, як особи, які заперечують зазначений Позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат відповідно до критеріїв, закріплених у статті 139 КАС України.

Аналогічні за змістом висновки викладені також у постановах від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, від 24 червня 2021 року у справі №520/12026/19 та від 3 грудня 2021 року у справі №817/861/18, від 23 червня 2022 року у справі № 640/9792/20.

Як підтверджується матеріалами справи, до суду першої інстанції Відповідач не подавав заяви, в якій би стверджував невідповідність обсягу заявлених витрат на правничу допомогу, а відтак суд апеляційної інстанції без належних на то правових підстав переоцінив висновок суду першої інстанції щодо обсягу витрат, який підлягає стягненню з Відповідача з посиланням на неспівмірність таких витрат.

Щодо висновків суду апеляційної інстанції про те, що в акті прийому-передачі послуг правничої допомоги як складання позову по кожній окремо з 22-х позовних вимог, то як підтверджується матеріалами справи відповідний розмір витрат Позивачем визначався в частині позовних вимог, які були залишені в справі після прийняття ухвали від 10 листопада 2021 року про роз`єднання позовних вимог, в кількості 2 години, тобто Адвокатське Бюро, як в подальшому і суд першої інстанції, розподілили час по підготовці позову, поданому в рамках справи № 340/8537/21, і відповідно адвокат не визначав весь час підготовки позову виключно в рамках справи №340/8537/21.

Суд апеляційної інстанції вказав про безпідставність стягнення витрат на правничу допомогу судом першої інстанції з посиланням на те, що на підтвердження представництва адвокатом інтересів Позивача в Кіровоградському окружному адміністративному суді у справі №340/9011/21, а також участь у перемовинах з укладання мирової угоди, оскільки матеріали справи доказів надання таких послуг не містять. Поряд із цим, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою ту обставину, що згідно з актом прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги такі види правничої допомоги не визначені Позивачем як такі, що надані, або підлягали компенсації.

Вказуючи, що адміністративний позов підписаний не адвокатом Рисіним О.О., тобто з тексту позову не можливо встановити, що його готував саме адвокат, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що оцінка факту надання/або ненадання певної послуги у галузі права повинна надаватися комплексно з урахуванням всіх документів, наданих на підтвердження понесених витрат, а не лише з тексту самої позовної заяви.

Наведене вище у сукупності свідчить про помилковість висновків суду апеляційної інстанції, однак суд позбавлений можливості та правових підстав і для залишення в силі рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Межі перегляду судом апеляційної інстанції визначені статтею 308 КАС України.

За змістом частин першої та другої цієї статті суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, визначені КАС України межі перегляду справи апеляційним судом передбачають перевірку рішення суду першої інстанції в тій частині, в котрій воно було оскаржене, і з урахуванням наведених у апеляційний скарзі доводів. При цьому вихід за межі апеляційної скарги можливий лише у разі порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому обов`язковими підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, відповідно до частини третьої статті 317 КАС України, є:

1) справу розглянуто неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає також увагу на та, що закріплений КАС України принцип диспозитивності вимагає повного врахування змісту апеляційної скарги: слід виходити не лише з того, в якій частині оскаржується рішення суду, а й з підстав, за яких особа, що подала скаргу, просить скасувати чи змінити рішення.

Як підтверджується змістом апеляційної скарги, наведені у ній доводи Відповідача зводились до неспівмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу з посиланням на ненадання певних послуг адвокатом (надання правової інформації, консультування та роз`яснення з правових питань, збирання матеріалів, аналіз актуальної судової практики та формулювання правової позиції), і до того, що справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, а відповідна судова практика з аналогічних питань наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд апеляційної інстанції сформував зазначені у судовому рішенні висновки переважно безвідносно до зазначених у апеляційній скарзі доводів, що суперечить вимогам статі 308 КАС України.

Отже, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції при перегляді додаткового рішення, Верховний Суд виходить із того, що у справі, що переглядається, сторонам не було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли у ході вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Положення статі 341 КАС України, якими окреслено межі касаційного перегляду, не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Тому Суд констатує, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення питання розподілу судових витрат по справі, зокрема неналежно досліджено зібрані у справі докази та не надано належної оцінки доводам сторін.

А відтак, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року підлягає скасуванню.

Щодо правових підстав постановлення ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2022 року, необхідно зазначити таке.

Вимоги щодо змісту рішення суду передбачені у статті 246 КАС України.

Отже, суд вирішує питання щодо судових витрат під час ухвалення рішення, про що зазначає у його резолютивній частині (частина перша статті 143, частина п`ята статті 246 КАС України).

Так само питання щодо судових витрат суд може вирішити у додатковій постанові.

Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Стаття 252 КАС України передбачає, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Виходячи з положень статті 252 КАС додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід`ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС України вимог або питань процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі.

Означені в частині першій статті 252 КАС України питання не можуть вирішуватись по суті шляхом постановлення ухвали про відмову в ухваленні додаткового судового рішення. Така ухвала постановляється виключно у випадку відсутності передбачених процесуальною нормою підстав для ухвалення додаткового судового рішення (наприклад, питання чи вимога, щодо якої подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, фактично вирішено судом в основному рішенні).

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 19 січня 2022 року (справа №500/2632/19), та Верховного Суду в постанові від 19 березня 2020 року (справа №640/6209/19).

Отже, з урахуванням вищевикладеної правової позиції, колегія суддів вважає, що у випадку, коли суд визнає, що ним не було вирішено питання про судові витрати в основному судовому рішенні і розглядає питання наявності/відсутності підстав для стягнення судових витрат з тієї чи іншої сторони, суд має ухвалити судове рішення у формі ''додаткового рішення'' або ''додаткової постанови'' з урахуванням форми ухваленого основного судового рішення.

У справі, що розглядається, заяву про винесення додаткового судового рішення з питання розподілу судових витрат представник позивача подав після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови.

Вирішуючи вказану заяву, апеляційний суд надав оцінку наданим сторонами доказам та обґрунтуванням щодо відповідності заявлених витрат на професійну правничу допомогу і дійшов висновку, що такі витрати не підтверджено.

Таким чином, постановлення за наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення і висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат судового рішення у формі ухвали є порушенням норм статті 252 КАС України.

А відтак, колегія суддів погоджується із доводами, наведеними у касаційній скарзі Позивача, про порушення норм процесуального права апеляційним судом при постановленні ухвали та звертає увагу на те, що такий же підхід до застосування норм права продемонстрований Верховний Судом у постанові від 31 серпня 2022 року у справі №560/4650/20.

3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень

судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

У межах цієї справи суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в частині розподілу судових витрат, зокрема, не врахував відповідних висновків Верховного Суду та також при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу допустив порушення норм процесуального права.

Таким чином, постановлені рішення суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа в частині вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 3 345 353 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металлмаш» задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2022 року скасувати.

Справу в частині вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанцій передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді І.А. Васильєва

Т.А. Чумаченко