ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

м.Київ

справа №826/4285/18

адміністративне провадження №К/9901/55871/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року (суддя: Катющеко В.П.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року (судді: Коротких А.Ю., Чаку Є.В., Файдюк В.В.) у справі №826/4285/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, позовну заяву було повернено позивачу з підстав, визначених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року про повернення апеляційної скарги та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року , а справу направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що неправомірно був позбавлений права на судовий розгляд, оскільки не був обізнаний про залишення позовної заяви без руху, що унеможливило своєчасне усунення її недоліків.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив у її задоволенні відмовити.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав до задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Порядок вручення процесуальних ухвал суду визначено статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, пунктом 4 частини 6 вказаної статті визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

В той же час слід враховувати, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку, зокрема, з позначкою "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання вказаної ухвали.

26 березня 2018 року ухвала Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 березня 2018 року була опублікована на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72860519).

Також, вищезазначена ухвала була направлена на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1, однак повернулась до суду з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач мав більше, ніж півтора місяці на усунення недоліків позовної заяви, однак вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконав, що утворило законну підставу до повернення такої заяви.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання апеляцій (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви (Jodko v. Lithuania).

Верховний Суд погоджується із позицією судів, що позивачу було надано достатній строк для усунення недоліків позовної заяви та вжито всіх необхідних заходів з метою повідомлення останнього про залишення такої заяви без руху.

Факти у справі свідчать про те, що заявник не виявив "необхідної старанності", щоб подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк (рішення ЄСПЛ у справі "Крастьо Дамґянов проти Болгарії" (Krastyo Damyanov Krastev v. Bulgaria)).

Враховуючи, що ОСОБА_1 не були усунуті недоліки позовної заяви, у строк, наданий судом, - висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту дев'ятого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України є законним та обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, - що не спростовують доводи касаційної скарги.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

Т.Г. Стрелець