ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2019 року

Київ

справа №820/2147/16

адміністративне провадження №К/9901/13876/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від
13.07.2016 (суддя Зінченко А. В. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 (судді: Мінаєва О. М. (головуючий), Макаренко Я. М., Шевцова Н. В. ) у справі №820/2147/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторанснаб" до Харківської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторанснаб" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про скасування рішень про коригування митної вартості товарів №807000011/2015/002043/2 від 20.10.2015, №807000011/2015/002241/2 від 19.11.2015, №807000011/2015/002331/2 від
04.12.2015, №807000011/2015/002357/2 від 11.12.2015, №807000011/2016/000044/2 від 09.01.2016, №807100011/2016/000139/2 від 19.02.2016, №807000011/2016/000175/2 від 26.02.2016 та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100001/2015/00080 від 09.10.2015, №807100001/2015/00093 від 09.11.2015, №807100001/2015/00095 від 24.11.2015, №807100001/2015/00099 від 01.12.2015, №807100001/2016/00005 від 19.01.2016, №807100001/2016/00018 від 17.02.2016, №807100001/2016/00019 від 25.02.2016.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларацій митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов прийнято відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
25.10.2016, позов задоволено в повному обсязі, скасовано оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмов, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, як не було надано і відповідних доказів щодо наявності обґрунтованих сумнівів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСТОРАНСНАБ" та компанією LAIWU BETHEL FOODS CO., LTD (Китай) укладено контракт №2014-09-15, відповідно до якого компанія зобов'язалась поставити на умовах CFR (Одеса, Україна), а позивач оплатити та прийняти товар відповідно до додатків (специфікацій), які є невід'ємною частиною цього контракту. Ціна на товар включала в себе вартість упаковки, тари, маркування, доставки до порту експорту та експортні митні процедури, встановлювалась в доларах США. За умовами контракту ліцензування та страхування товару не здійснювалось.

На виконання умов укладеного контракту, згідно комерційного інвойсу №BTLDRY15006 від 20.07.2015 до контракту № 2014-09-15 від 15.09.2014 на адресу позивача було поставлено товар: - "імбир маринований для суши" 1400 коробів за ціною ~money14~ за 1 короб, загальною вартістю ~money15~ (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,5 кг, загальна вага імбиру складає 14000,00 кг, вага з маринадом - 21000,00 кг).

Свої зобов'язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму ~money16~, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 42 від 19.08.2015 на суму ~money17~.

09.10.2015 позивачем до митного поста "Харків - Центральний" Харківської митниці ДФС подана електронна митна декларація IM 40 ДЕ № 807100001/2015/003824, в якій заявлена митна вартість за основним методом - за ціною договору (ціна товару - ~money0~ (12040,00 доларів США х ~money1~ ).

Також, згідно комерційного інвойсу №BTLDRY15007 від 18.08.2015 року до контракту № 2014-09-15 від 15.09.2015 на адресу позивача було поставлено товар: "імбир маринований для суши" 1400 коробів за ціною ~money18~ за 1 короб, загальною вартістю ~money19~ (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,5 кг, загальна вага імбиру складає 14000,00 кг, вага з маринадом - 21000,00 кг).

Свої зобов'язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму ~money20~, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 44 від 14.09.2015 на суму ~money21~.

09.11.2015 позивачем до контролюючого органу подана електрона митна декларація IM 40 ДЕ № 807100001/2015/004299, в якій заявлена митна вартість за основним методом - за ціною договору (ціна товару - ~money2~ (~money23~ х ~money3~)).

Згідно комерційного інвойсу №BTLDRY15008 від 04.09.2015 до контракту № 2014-09-15 від 15.09.2014 на адресу позивача було поставлено товар: "імбир маринований для суши" 1400 коробів за ціною ~money22~ за 1 короб, загальною вартістю ~money24~ (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,5 кг, загальна вага імбиру складає 14000,00 кг, вага з маринадом - 21000,00 кг).

Свої зобов'язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму ~money25~, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 48 від 19.10.2015 на суму ~money27~.

24.11.2015 позивачем до митного органу подана електронна митна декларація ІМ 40 №807100001/2015/004561, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (ціна товару - ~money4~ (~money28~ х ~money5~)).

Згідно комерційного інвойсу №BTLDRY15009 від 25.09.2015 до контракту № 2014-09-15 від 15.09.2015 на адресу позивача було поставлено товар: "імбир маринований для суши" 1400 коробів за ціною ~money26~ за 1 короб, загальною вартістю ~money29~ (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,5 кг, загальна вага імбиру складає 14000,00 кг, вага з маринадом - 21000,00 кг).

Свої зобов'язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму ~money31~, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 51 від 10.11.2015 на суму ~money32~.

01.12.2015 позивачем до митного поста "Харків - Центральний" Харківської митниці ДФС була подана електронна митна декларація ІМ 40 № 807100001/2015/004663, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (ціна товару - ~money6~ (~money33~ х ~money7~).

Згідно комерційного інвойсу №BTLDRY15010 від 29.10.2015 до контракту № 2014-09-15 від 15.09.2014 на адресу позивача було поставлено товар: "імбир маринований для суши" 1400 коробів за ціною ~money30~ за 1 короб, загальною вартістю ~money35~ (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,5 кг, загальна вага імбиру складає 14000,00 кг, вага з маринадом - 21000,00 кг).

Свої зобов'язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму ~money36~, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 60 від 22.12.2015 на суму ~money37~.

19.01.2016 позивачем до контролюючого органу була подана електронна митна декларація ІМ 40 №807100001/2015/000144, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (ціна товару - ~money8~ (~money39~ х ~money9~).

Згідно комерційного інвойсу №BTLDRY15012 від 14.12.2015 до контракту № 2014-09-15 від 15.09.2014 на адресу позивача було поставлено товар: "імбир маринований для суши" 1500 коробів за ціною ~money34~ за 1 короб, загальною вартістю ~money40~ (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,5 кг, загальна вага імбиру складає 15000,00 кг, вага з маринадом - 21000,00 кг).

Свої зобов'язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 8400,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 59 від 21.12.2015 та №71 від 18.01.2016 на суму 8400,00 доларів США.

17.02.2016 позивачем до митного органу була подана електронна митна декларація IM 40 ДЕ № 807100001/2016/000522, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (ціна товару - ~money10~ (8400,00 доларів США х ~money11~)).

Згідно комерційного інвойсу №BTLDRY15011 від 18.11.2015 до контракту № 2014-09-15 від 15.09.2014 на адресу позивача було поставлено товар: "імбир маринований для суши" 1400 коробів за ціною ~money38~ за 1 короб, загальною вартістю 8400,00 доларів США (додаткова інформація: 1 коробка = 10 пачок х 1,5 кг, загальна вага імбиру складає 14000,00 кг, вага з маринадом - 21000,00 кг).

Свої зобов'язання з оплати товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 8400,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 52 від 01.12.2015 та №71 від 18.01.2016 на загальну суму ~money41~.

25.02.2016 позивачем до митного поста "Харків - Центральний" Харківської митниці ДФС була подана електронна митна декларація IM 40 ДЕ № 807100001/2016/000632, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (ціна товару - ~money12~ (8400,00 доларів США х ~money13~)).

Разом з вказаними митними деклараціями позивачем для підтвердження митної вартості товару було подано повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару, зокрема: контракт, специфікації, додаткові угоди до контракту, інвойси, платіжні доручення, пакувальні листи, коносаменти, залізничні накладні внутрішнього сполучення, договори про надання послуг митного брокера, сертифікати походження товару, декларації виробника, прайс-листи, комерційні пропозиції, калькуляції, митні декларації країни відправлення, листи про відсутність взаємозалежності, листи про відсутність торгової марки, також висновок підготовлений спеціалізованою експертною організацією - ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" про вартісні характеристики товару, яким підтверджено, що рівень ціни за контрактом № 2014-09-15 від 15.09.2014 відповідає поточній кон'юнктурі ринку.

Проте відповідачем було відмовлено у прийнятті всіх вищевказаних декларацій та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим були складені картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийняті рішення про коригування митної вартості імпортованого товару.

Підставами для невизнання заявленої позивачем митної вартості контролюючий орган вказує на те, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та мають розбіжності, зокрема:

- надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема в частині транспортних витрат - від міста завантаження до міста перетину митного кордону України (у консаменті зазначено "freight collect", що суперечить умовам поставки CFR м. Одеса;

- ненадання декларантом інформації щодо угод на ідентичні та подібні товари;

- відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України;

- не надано інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару (на матеріал, витрати понесені виробником у зв'язку з виробництвом товарів, витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетину митного кордону України, прибутку, що одержує експортер.

В підтвердження заявленої митної вартості товару митним органом у позивача було витребувано додаткові документи, які позивачем надано не було, що, на думку митного органу, також свідчить про необґрунтованість митної вартості товару зазначеної позивачем.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на відсутність в поданих позивачем документах інформації щодо складових митної вартості, а також на ненадання позивачем всіх витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в якому Товариство вказує на обґрунтованість та правомірність оскаржуваних судових рішень, просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII Митний кодекс України та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у Митний кодекс України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у Митний кодекс України.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень Митний кодекс України.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у Митний кодекс України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митний кодекс України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митний кодекс України.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями Митний кодекс України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених Митний кодекс України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що документи подані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (в частині транспортних витрат від міста завантаження до міста перетину митного кордону України (у коносаментах зазначено "freight collect" (перекл. укр. "вантажний збір"), що суперечить умовам поставки CFR м. Одеса) суди обгрунтовано не взяли до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до Інкотермс 2010 (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), CFR (Cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами CFR на продавця покладаються обов'язки щодо митного очищення товару для експорту.

Отже, поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) зобов'язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення.

Відповідно до п.2.3. контракту умови поставок зазначаються в додатках до договору, у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010. В додатках/специфікаціях до контракту № 2014-09-15 від 15.09.2014, які було надано при митному оформленні разом з митними деклараціями, зазначені умови поставки Одеса, Україна.

Згідно коносаментів експедиторів, експедиційні послуги (у тому числі фрахт) здійснювалися на замовлення та за рахунок компанії LAIWU BETHEL FOODS CO., LTD (Китай), яка згідно контракту №2014-09-15 від 15.09.2014 є постачальником декларанта на умовах відображених у розділі 2 цього контракту.

Таким чином, замовником експедиційних послуг (в тому числі морського фрахту), є постачальник, якому декларантом (позивачем) було перераховано зазначену у поданих митному органі документах вартість товару за умови його доставки до морського порту України, тому, інших витрат, пов'язаних з експедицією імпортованих товарів, декларант не здійснював, що повністю кореспондується з відомостями у наданих при митному оформленні документах.

Безпідставними є і посилання контролюючого органу на відсутність даних щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток, оскільки за умовами контракту не передбачено сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), не укладалось жодного ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів.

Посилання на ненадання позивачем інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару (на матеріал, витрати понесені виробником у зв'язку з виробництвом товарів, витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетину митного кордону України, прибутку, що одержує експортер), та наявності розбіжностей в калькуляціях собівартості товару, оскільки у вартість не включено витрати на навантажувальні роботи та фрахт суди також правильно відхилили, оскільки, по - перше, калькуляція не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, калькуляція містить назву витрат на виробництво та управління, які не мають розшифровки, а відповідно можуть включати і витрати на навантажувальні роботи та фрахт, по - третє, калькуляція підтверджує понесені виробником витрати при виробництві певного товару, а умови поставки та ціна товару визначаються умовами договору, а не калькуляцією.

Також, посилання митниці на те, що позивачем під час митного оформлення товару було надано платіжні доручення, які не містили відміток банку, а тому не можуть підтверджувати числові значення митної вартості товару, суди обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки оплата товару позивачем відбувалася через Клієнт-Банк, а тому платіжні доручення були складені в електронній формі. Крім того, митним органом у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару не було зазначено, як підставу для коригування митної вартості товару, недоліки в оформленні платіжних доручень, як не ставився під сумнів і сам факт оплати за імпортований товар.

При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій врахували отримані позивачем експертні висновки ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" на кожну поставку товару, якими підтверджується вартість задекларованого товару, та які разом з іншими документами, які надавались позивачем під час митного оформлення товару (копії митних декларацій країни відправлення, специфікації, прайс-листи (прейскурант), сертифікати походження товару та ін. ) свідчать про підтвердження ціни товару, що була заявлена позивачем під час митного оформлення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від
13.07.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від
25.10.2016 слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341,343,349,350,355,356,359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі №820/2147/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду