Історія справи
Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №820/2652/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 квітня 2018 року
Київ
справа №820/2652/17
адміністративне провадження №К/9901/1838/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Бевзенка В.М., Білоуса О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №820/2652/17
за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності та повідомлення неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Мельникова Р.В., суддів - Білової О.В., Мар'єнко Л.М. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Бартош Н.С., суддів: Курило Л.В., Русанової В.Б.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_2 подав позовну заяву до Міністерства юстиції України, в якій просив:
1.1. прийняти постанову про визнання бездіяльності та неправомірним повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 15 червня 2017 року за виконавчим листом №820/18952/14 від 29.05.2017 року, виданим Харківським окружним адміністративним судом;
1.2. зобов'язати Міністерство юстиції України вжити заходів відповідно до ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року у адміністративній справі №820/18952/14..
2. В обґрунтування позову зазначив, що повідомленням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 15.06.2017 року ОСОБА_2 було повернуто виконавчий лист у справі №820/18952/14 від 29.05.2017 року, виданий Харківським окружним адміністративним судом. Вказане повідомлення є неправомірним та порушує права позивача.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. У постанові Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року суд вирішив:
3.1. Адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності та повідомлення неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
3.2. Скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. від 15.06.2017 року за виконавчим листом №820/18952/14 від 29.05.2017 року, виданим Харківським окружним адміністративним судом.
3.3. Зобов'язати Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 01.06.2017 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року у адміністративній справі №820/18952/14 з урахуванням висновків суду в даній справі.
3.4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в даному випадку прийняття державним виконавцем оскаржуваного в даній справі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання здійснено з суто формальних підстав, що в свою чергу порушує права позивача, оскільки вказане повідомлення безпосередньо стосується невиконання рішення Європейського суду з прав людини та рішення національного суду. Однак, державний виконавець в супереч обставинам невиконання вищезазначених судових рішень не скористався своїм правом, відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України "Про виконавче провадження", та не звернувся до суду із поданням про заміну сторони виконавчого провадження вже після відкриття такого за заявою позивача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. В ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017року суд вирішив:
5.1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 820/2652/17 - залишити без задоволення.
5.2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2017р. по справі № 820/2652/17 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, про визнання бездіяльності та повідомлення неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що прийняття державним виконавцем оскаржуваного в даній справі повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання здійснено з суто формальних підстав, що в свою чергу порушує права позивача.
При цьому, суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача шляхом зобов'язання апелянта повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 01.06.2017 р. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 р. у адміністративній справі № 820/18952/14 з урахуванням висновків суду в цій справі. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подало касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
9. Верховний Суд ухвалою від 12 лютого 2018 року відкрив касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року.
10. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу, зводяться до того, що оскаржуване рішення прийняте на підставі пункту 5 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із припиненням юридичної особи - Державної виконавчої служби України. Відповідно, дії державного виконавця є правомірними та такими, що вчинені відповідно до закону.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. 31.07.2014 року Європейським судом з прав людини прийнято рішення у справі "Штефан та інші проти України", зокрема, за заявою ОСОБА_2 за №4862, відповідно до якого суд постановив:
(a) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, та сплатити 2000 (дві тисячі) євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю; ці суми є відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат, і мають бути сплачені разом з будь-якими податками, що можуть нараховуватись, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу;
(d ) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої може бути додано три відсоткові пункти.
13. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження №44549599 з виконання на користь стягувача - ОСОБА_2 рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 року у справі «Штефан та інші проти України», про що винесено відповідну постанову (т.1, а.с.6-8).
14. В межах даного виконавчого провадження 26.09.2014 року Міністерством юстиції України виплачено ОСОБА_2 справедливу сатисфакцію у розмірі 2000,00 Євро, що дорівнює 33220,81 грн., як відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацію судових витрат (т.1, а.с.171).
15. 11.12.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України направлено вимогу до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, Міністерства соціальної політики України про надання інформації про виконання рішення національного суду №2002/2-а-464/2011 від 17 червня 2011 року Барвінківського районного суду Харківської області, станом на 31.10.2014 року
16. Листом № 01-30/08 від 23.12.2014 року Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області повідомило державного виконавця про часткове виконання постанови суду в частині проведення щомісячного розрахунку вартості продуктів харчування за середніми цінами, що склалися в регіоні за даними Головного управління статистики у Харківській області, починаючи з грудня 2010 року, та зазначило про неможливість виконання рішення суду по справі №2002/2-а-464/2011 від 17 червня 2011 року внаслідок відсутності інформації щодо середніх цін на окремі продукти харчування та у зв'язку з відсутністю механізму забезпечення продуктами харчування постраждалих громадян з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання внаслідок відсутності таких магазинів на території району. Вказано, що по даному питанню неодноразово направлялися листи до Департаменту соціального захисту населення, який у свою чергу надсилав запити про надання роз'яснення до Міністерства соціальної політики. Зазначено, що при надходженні відповідних роз'яснень з Мінсоцполітики та Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації розрахунок буде проведено в повному обсязі.
17. Крім того, Управлінням у цьому листі зазначено, що УПСЗН Барвінківської РДА здійснює виплату грошової компенсації згідно Бюджетного кодексу України та Державного бюджету України на відповідний рік, постанов Кабінету Міністрів України та наказів Міністерства соціальної політики України. Повідомлено, що розміри грошової компенсації на 2014 рік затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 07.04.2014 року № 196 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2014 рік». Вказано, що починаючи з 2010 року розміри грошової компенсації залишаються незмінними (для Харківської області становлять 301 грн. для 1 категорії та 150,5 грн. - для 2 категорії), оскільки фінансування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснюється виключно в межах бюджетних призначень відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Збільшення розмірів компенсаційних виплат можливе лише за умови збільшення фінансування з державного бюджету.
18. Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиконання в повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 року в частині незабезпечення виконання рішення національного суду - постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 року, позивач звернувся до суду з даним позовом про оскарження бездіяльності відповідача, зобов'язання забезпечити виконання рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 року у вищезазначеній частині.
19. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2015 року по справі № 820/18952/14 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
20. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 р. у справі № 820/18952/14 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2015 року та прийнято нову, якою позов ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 року у справі "Штефан та інші проти України", яким задоволена заява ОСОБА_2 за № 4862 від 03.01.2013 року в частині невиконання рішення національного суду.
Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.12.2014 р. ВП № 33729516.
Зобов'язано Державну виконавчу службу України забезпечити виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 року у справі "Штефан та інші проти України" в частині виконання постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 року по справі № 2002/2-а-464/11.
21. У зв'язку з невиконанням в добровільному порядку судового рішення у справі №820/18952/14, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про отримання виконавчого листа, яка задоволена: 29.05.2017 р. видано виконавчий лист про зобов'язання Державної виконавчої служби України забезпечити виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 р. у справі «Штефан та інші проти України» в частині виконання постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 р. по справі № 2002/2-а-464/11.
22. ОСОБА_2 01.06.2017 р. на ім'я директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направлено заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 р. У додатках до вказаної заяви вказано про направлення також виконавчого листа від 29.05.2017 р. про примусове виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 р. у справі № 820/18952/14 та копії посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).
23. Вказану заяву зареєстровано 07.06.2017 р. у Міністерстві юстиції України, про що свідчить відбиток печатки установи, але 15.06.2017 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом О.О. за виконавчим листом № 820/18952/14 від 29.05.2017 р., виданим Харківським окружним адміністративним судом, прийнято повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання.
24. Повернення виконавчого документу державним виконавцем здійснено на підставі п. 5 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до виконавчого документа боржником є Державна виконавча служба України (код ЄДРПОУ 37471975), а згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державну виконавчу службу України (код ЄДРПОУ 37471945) припинено.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
25. Конституція України.
25.1 Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Кодекс адміністративного судочинства України.
26.1 Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
27. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
27.1 Стаття 46. Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Європейського суду з прав людині в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
28. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV
28.1 Стаття 1. Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.
28.2 Стаття 7. Протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:
а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;
б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.
Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.
Неподання Стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання Рішення.
28.3 Стаття 16. У разі невиконання або неналежного виконання Рішення винні службові особи, до повноважень яких належить це виконання, несуть адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність, передбачену законами України.
28.4. Стаття 15. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
29. Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року.
29.1 Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
29.2 Стаття 3. Підлягають примусовому виконанню рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України.
29.3 Стаття 18. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
29.4 Стаття 15. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обовязковими тією мірою, якою вони були б обовязковими для сторони, яку правонаступник замінив.
V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді виходить з наступного.
31. Нормами Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV встановлений принцип обов'язковості для України рішень Європейського суду з прав людини. Обов'язок щодо своєчасного виконання даних рішень покладено, в тому числі, на органи державної виконавчої служби.
32. Судами встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2014 року в частині забезпечення виконання рішення національного суду - постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2011 року на даний час залишається невиконаним, що вказує на протиправну бездіяльність відповідача та порушує принцип обов'язковості судового рішення, закріплений у вищезазначеному Законі.
33. Посилання касатора на правомірність оскаржуваного повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку із ліквідацією юридичної особи - боржника (Державної виконавчої служби) є необґрунтованими з огляду на наступне.
34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 17 від 21.01.2015 р. «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» ліквідовується Державна виконавча служба, одночасно на Міністерство юстиції покладаються завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Тобто, Міністерство юстиції України є правонаступником Державної виконавчої служби в частині реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
35. Як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, необхідними передумовами заміни судом сторони виконавчого провадження є наявність чинного виконавчого провадження, у процесі здійснення якого відбулося вибуття сторони, як учасника цього виконавчого провадження, та існує об'єктивна потреба у заміні сторони з огляду на неможливість подальшого провадження виконавчих дій без такої заміни.
Водночас, виконання рішення суду, як завершальна стадія судового процесу, не може нести формальний характер, а має бути спрямованим на реальне поновлення порушеного права особи, і бути спрямованим на відновлення попереднього становища працівника.
Вказані висновки суду відповідають принципу верховенства права та положенням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини.
36. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків, що прийняття повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, в даному випадку, є передчасним, оскільки після відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не існувало перешкод звернутися до суду із поданням про заміну сторони виконавчого провадження.
37. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
38. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2017рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т.Г.Стрелець
Судді О.В.Білоус
В.М.Бевзенко