Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 05.11.2019 року у справі №640/899/19 Ухвала КАС ВП від 05.11.2019 року у справі №640/89...
print
Друк
search Пошук
comment
КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2020 року

м. Київ

справа №640/899/19

адміністративне провадження №К/9901/29143/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Чиркіна С. М., Шарапи В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Бояринцева М. А.) від 05 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Шурко О. І., судді: Василенко Я. М., Ганечко О. М.) від 03 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду), у якому просив:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у включенні даних ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно договору «Найкращий від Миколая» від 17 лютого 2015 року № 001-29521-170215;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалою від 05 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, повернув позовну заяву відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення зазначеного строку будуть визнані неповажними).

Приймаючи вказані судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду з цим позовом, оскільки станом на жовтень 2015 року ОСОБА_1 було відомо про застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу від 17 лютого 2015 року № 001-29521-170215 та, відповідно, про невключення останнього до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, проте позивач звернувся з цим позовом лише у лютому 2019 року.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що повертаючи позовну заяву, судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано того, що у лютому 2019 року позивач втретє звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з таким позовом, а вперше він звернувся у грудні 2015 року, однак його скарга була повернута цим же судом ухвалою від 28 січня 2016 року (справа № 826/2672/15). В подальшому, позивач знову звернувся до суду з аналогічним позовом, проте ухвалою Окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року його позов повернуто з підстав пропуску строку звернення до суду (справа № 826/17320/18).

04 листопада 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 04 березня 2020 року призначив її до розгляду.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Тобто, законодавством альтернативно визначено початок перебігу процесуального строку звернення до суду з адміністративним позовом, а саме: 1) з моменту коли особа дізналась про порушення своїх прав; 2) з моменту коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

Відтак, для правильного вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі слід встановити подію, та обставини, з якими законодавець пов`язує початок перебігу строку на звернення з позовною заявою.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись з цим позовом, ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду щодо невключення його до переліку вкладників ПАТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та зобов`язання відповідача подати до ФГВФО додаткову інформацію про включення ОСОБА_1 до такого переліку.

При цьому, як установлено судами попередніх інстанцій та не заперечується самим позивачем, останньому було відомо про застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу від 17 лютого 2015 року № 001-29521-170215 та відповідно про невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ще у жовтні 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав необхідності подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження своєї позиції.

На виконання ухвали суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій ОСОБА_1 пропуск такого строку обґрунтовує тим, що він вже звертався до суду з даним позовом в 2015 та 2018 роках, однак ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2016 року та від 23 жовтня 2018 року зазначені позови повернуті особі, яка їх подала у зв`язку з неусуненням їх недоліків.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість таких аргументів скаржника та відсутності підстав для поновлення позивачу строку для звернення з цим позовом, оскільки вчасна первинна подача позовної заяви не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 березня 2018 року в справі № 819/1224/15-а та від 13 лютого 2020 року в справі № 760/1904/17.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2018 року позов повернуто з підстав пропуску строку звернення до суду, і ця ухвала набрала законної сили.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа «Каменівська проти України»): «…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».

Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна

Судді: С. М. Чиркін

В. М. Шарапа

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст