ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

05 лютого 2019 року

справа №805/1790/15-а

адміністративне провадження №К/9901/28646/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у складі колегії суддів Геращенка І.В., Міронової Г.М., Чебанова О.О.

у справі № 805/1790/15-а

за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техіновація»

про стягнення коштів з рахунків платника податків у розмірі податкового боргу,

У С Т А Н О В И В :

13 травня 2015 року Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - товариство, відповідач у справі), в якому просила стягнути кошти за податковим боргом з рахунків відповідача загальним розміром 84 466,17 грн.

9 червня 2015 року Донецький окружний адміністративний суд постановою позов задовольнив повністю з підстав наявності податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб та екологічного податку у розмірі 84 466,17 грн., який не сплачено на дату розгляду справи.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року закрито провадження у справі в частині стягнення коштів з рахунків платника податків у розмірі 42 833,30 грн., оскільки постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року у справі № 808/8537/14, яка набрала законної сили, фактично вирішено спір по суті між тими ж сторонами та надано оцінку обставинам, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог в частині стягнення податковим органом з відповідача коштів за податковим боргом з плати за землю за жовтень 2014 року в сумі 20816,44 грн., з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за період ІІІ квартал 2014 року в сумі 2926,38 грн., з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти за період ІІІ квартал 2014 року в сумі 19090,48грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року апеляційна скарга Товариства задоволена, постанова суду першої інстанції скасована, прийнято нову постанову, якою у задоволені позову податкового органу відмовлено, оскільки відповідач звільняється від виконання своїх обов'язків щодо сплати податкового боргу орендної плати за землю, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати у розмірі 41632,87 грн. задоволенню не підлягають.

У жовтні 2016 року позивач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Податковий орган посилається на те, що на сьогодні не розроблено порядок застосування вказаних у статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» податкових пільг, не внесено відповідних змін до Податкового кодексу України, а також те, що територія Олександрівського району з 14 квітня 2014 року по теперішній час знаходиться під контролем української влади.

Також позивачем надано заяву про заміну сторони у справі, в якої податковий орган просить Суд замінити позивача у справі - Добропільську об'єднану державну податкову інспекцію, оскільки її функції щодо стягнення податкового боргу з платників податків перейшли до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області. Вказана заява задоволена Судом.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техіновація» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Донецької міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи 35293307. Відповідач знаходиться на податковому обліку у позивача в якості платника окремих видів податків.

Предметом касаційного оскарження є спірні правовідносини щодо стягнення податкового боргу з орендної плати юридичних осіб за податковими деклараціями від 22 січня 2014 року № 9001643520, № 9001634713, № 9001674690 за листопад та грудень 2014 року. Підстави та суми виникнення боргу не є спірними між сторонами та, відповідно, не досліджуються Судом при розгляді касаційної скарги.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, колегія суддів Верховного суду виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі - Закон № 1669), який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

За змістом статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2012 року № 1275-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2014 року № 1053-р та від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Техіновація» зареєстровано за адресою: 83023, Донецька область, м. Донецьк, вул. Харитонова, буд. 2а, фактичне місцезнаходження юридичної особи: 84043, Донецька область, Олександрівський район, с. Степанівка, вул. Степова, шахта Свято-Покровська, відповідно до пунктів 1, 12 розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р м. Донецьк та с. Степанівка Олександрівського району входять до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

За приписами статті 6 Закону № 1669 під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Норми вказаної статті не ставлять звільнення від сплати орендної плати в залежність від фактичної терористичної діяльності на вказаній території.

Суд зазначає, що Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

За таких обставин, Суд підтримує думку суду апеляційної інстанції, що відповідач звільняється від виконання своїх обов'язків щодо сплати податкового боргу орендної плати за землю, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати у розмірі 41632,87 грн. задоволенню не підлягають.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у справі № 805/1790/15-а залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер