ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2020 року

Київ

справа №200/10136/18-а

адміністративне провадження №К/9901/19960/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 200/10136/18-а

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення,

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (суд у складі головуючого судді Циганенка А.І.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року (суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.)

І РУХ СПРАВИ

1. 08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ за № 1417 від 04.08.2017 року, наказ по особовому складу № 380 о/с від 04.08.2017 року про звільнення;

- поновити його на посаді оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Донецькій області;

- зобов`язати відповідача виплати на його користь середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.08.2017 року по день винесення рішення суду.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 04 серпня 2017 року № 1417 «Про порушення службової дисципліни оперуповноваженим управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання».

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області по особовому складу від 04 серпня 2017 року № 380 о/с «Про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції». Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності Головного управління Національної поліції в Донецькій області з 04 серпня 2017 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь позивача суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 05 серпня 2017 року по 13 березня 2019 року в розмірі 136 280,16 грн. Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за один місяць допущено до негайного виконання.

3. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління Національної поліції в Донецькій області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Верховний Суд ухвалою від 14 серпня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року.

5. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

II ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. ОСОБА_1 , наказом ГУ НП в Донецькій області від 26 січня 2017 року № 53 о/с призначений оперуповноваженим 2-го міжрайонного відділу управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Донецькій області (а.с.76).

7. Зі змісту рапорту від 23 липня 2017 року вбачається, що під час перевірки несення служби інформаційним центром ГУ НП в Донецькій області виявлено позивача з явними ознаками наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на визначення стану наркотичного сп`яніння про що складений акт від 23 липня 2017 року. Також позивач відмовився від надання пояснень (т.1, а.с.80-81, 84).

8. 24 липня 2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області № 1355 призначено службове розслідування за вказаним фактом (т.1, а.с.82).

9. 24 липня 2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області № 361 о/с відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків на час проведення службового розслідування (т.1, а.с.83).

10. З 24 липня 2017 року по 27 листопада 2017 року позивач перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря-терапевта дільничного терапевтичного відділення поліклініки лікарні м. Маріуполь ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» з діагнозом «ГРВІ» (гостра респіраторна вірусна інфекція), про що відносно ОСОБА_1

24 липня 2017 року складено довідку про тимчасову непрацездатність (лист ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 4 лютого 2019 року № 33/25-146 (т.1, а.с.201)).

11. Відповідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Мар`їнської районної ради» від 08 лютого 2019 року № 141 з 28 липня 2019 року по 03 серпня 2017 року позивач перебував на листку непрацездатності у сімейного лікаря (т.1, а.с.200).

12. 31 липня 2017 року висновком службового розслідування за фактом перебування на службі з ознаками наркотичного сп`яніння оперуповноваженого УПН ГУ НП в області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , складання відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та винесення постанови за частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено наступне (т.1, а.с.101-105):

13. 23 липня 2017 року згідно з графіком чергувань УПН ГУНП в області на липень ОСОБА_1 заступив на чергування до центру інформаційного забезпечення ГУ НП в Донецькій області.

14. Цього ж дня під час перевірки організації несення служби працівників, задіяних на чергування до центру інформаційного забезпечення було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває на службі з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

15. У зв`язку з цим, о 12:35, ОСОБА_1 було доставлено до міського наркологічного диспансеру у м. Маріуполі для проходження медичного огляду на предмет визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак від проходження огляду у присутності лікарів він відмовився, про що було складено відповідний акт медичного огляду від 23 липня 2017 року № 1515.

16. Після цього ОСОБА_1 було запрошено до ГУНП в Донецькій області на бесіду з керівництвом щодо встановлення причин відмови від проходження медичного огляду, під час якої він нічого не пояснив. У зв`язку з цим працівниками ВІОС УКЗ ГУНП в області йому було запропоновано пройти тест «Sniper 5» нa визначення стану наркотичного сп`яніння, однак останній відмовився від його проходження у присутності двох свідків (а.с.81).

17. ОСОБА_1 було попереджено про те що за вказаним фактом відносно нього буде проведено службове розслідування, після чого, останній о 16:00 залишив приміщення ГУНП в області.

18. Цього ж дня ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі SKODA Octavia біля буд. 136, розташованому по пр. Нахімова м. Маріуполя, при зміні напрямку руху не подав сигнал світловим показником повороту відповідного напрямку та був зупинений поліцейськими управління патрульної поліції в м. Маріуполі ДПП Національної поліції України.

19. У ході розмови з ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння (неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, сповільнення мови). У зв`язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичне обстеження на встановлення стану сп`яніння у міському наркологічному диспансері, однак останній відмовився від проходження огляду.

20. Відтак, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та вилучено посвідчення водія. Від надання письмових пояснень позивач відмовився. Разом з цим, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (серія ЕАА № 130585 від 12 квітня 2017 року), за порушення правил подавання попереджувальних сигналів при зміні напрямку.

21. У висновку вказано, що причинами та умовами вказаної події стали особиста недисциплінованість, нехтування вимогами керівництва Національної поліції України і ГУ НП в області та порушення діючого законодавства України з боку позивача.

22. Також зазначено, що з початку 2017 року до ГУ НП в Донецької області надійшли протоколи № 1 та № 3 оперативних нарад керівництва МВС України та Національної поліції України при т.в.о. Міністра внутрішніх справ Ярового С.А. від 03 січня 2017 року та 14 лютого 2017 року. У яких вказувались вимоги т.в.о. Голови Національної поліції України до керівників головних управлінь Національної поліції областях та м. Києві, Міжрегіональних органів, установ, які належать до сфери управління Національної поліції за всіма фактами керування поліцейськими транспортними засобами в стані сп`яніння за результатами службових розслідувань уживати до винних безальтернативних заходів дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції.

23. Виходячи з перелічених обставин, у висновку службового розслідування зазначено про порушення ОСОБА_1 таких вимог:

- пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- статті 7 «Дисциплінарного статуту ОВС України» (без зазначення конкретного порушення);

- пункту 2.5 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 щодо обов`язку водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

24. Наказом ГУ НП в Донецькій області від 04 серпня 2017 року № 1417 «Про порушення службової дисципліни оперуповноваженим управління протидії наркозлочинності ГУ НП в Донецькій області лейтенантом поліції ОСОБА_1 та його покарання» визначено за особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що виразилось у відмові від проходження медичного огляду на встановлення стану сп`яніння та допущення вчинку, який негативно впливає на репутацію Національної поліції України, ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції (т.1, а.с.106-107).

25. Із зазначеним наказом позивач під підпис не ознайомлений. Відповідно до акту від 04 серпня 2017 року відповідачем здійснено телефонний дзвінок на мобільний телефон та запропоновано приїхати та ознайомитися з наказом від 4 серпня 2017 року № 1417 від чого ОСОБА_1 відмовився (т.1, а.с.111).

26. 04 серпня 2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області № 380 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби з поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 4 серпня 2017 року на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 4 серпня 2017 року № 1417(т.1, а.с.115).

27. У акті від 04 серпня 2017 року зазначено, що позивач особисто отримав витяг з наказу ГУ НП в Донецькій області від 4 серпня 2017 року № 380 о/с, але отримати для повного розрахунку при звільненні зі служби з Національної поліції трудову книжку, припис до РВК та обхідний лист відмовився (т.1, а.с.112).

28. Відповідно до довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 середньомісячний розмір грошового забезпечення складає 232,56 грн (т.1, а.с.117).

29. 28 березня 2018 року поставною Апеляційного суду Донецької області по справі № 266/2771/17 провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

30. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку про необґрунтованість оскаржуваного наказу про звільнення та наявність підстав для його скасування.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

31. У касаційній скарзі касатор навів доводи, аналогічні тим, що лягли в основу апеляційної скарги та були предметом розгляду суду апеляційної інстанції.

32. Зокрема, відповідач зазначив, що даний позов підлягає залишенню без розгляду, оскільки позивачем порушений строк звернення до суду. Позивач 04.08.2017 року був ознайомлений з наказом відповідача від 04.08.2017 року № 380 о/с про звільнення його зі служби під особистий підпис і отримав витяг із вказаного наказу в той же день.

33. Також вказав, відповідно до тексту присяги поліцейського в основу поведінки працівника органів внутрішніх справ закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового і начальницького складу службової дисципліни, яка полягає у дотриманні Конституції і законів України, актів президента України і кабінету міністрів України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та присяги працівника органів внутрішніх справ України. У висновку службового розслідування та наказі ГУНП в Донецькій області від 04.08.2017 року № 1417 чітко зазначено, що «За особисту недисциплінованість, грубе порушення вимог п.1 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, п. 2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, що виразилось у відмові від проходження медичного огляду на встановлення стану сп`яніння та допущення вчинку, який негативно впливає на репутацію Національної поліції України, ОСОБА_1 звільнити зі служби в національній поліції України». В матеріалах справи є пояснення позивача від 23.07.2017 року та 27.07.2017 року, де ОСОБА_1 зазначено, що він відмовляється надавати пояснення на підставі ст. 63 Конституції України.

34. Касатор також наголосив, що про перебування на лікарняному ОСОБА_1 не повідомляв та листи непрацездатності не надавав, що підтверджується відповідними доказами.

35. Зазначив, що Дисциплінарний статут Національної поліції України, на норми якого посилаються суди першої та апеляційної інстанцій, на момент виникнення спірних відносин не набрав чинності, а діяв Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

37. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

38. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

39. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

40. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).

41. У відповідності до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

42. Частиною 5 цієї статті передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

43. Таким чином, зважаючи на предмет даного спору, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в даному випадку при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку позовної давності суди мали керуватися нормою частини 5 статті 122 КАС України та обчислювати строк звернення до суду з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав у зв`язку із прийняттям оскаржуваного наказу № 1417 від 04.08.2017 року та наказу по особовому складу № 380 о/с від 04.08.2017 року про його звільнення.

44. Як вбачається зі встановлених по справі обставин, позивача 04 серпня 2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області № 380 о/с звільнено зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 4 серпня 2017 року № 1417. Разом з тим, до суду ОСОБА_1 звернувся лише 08 жовтня 2018 року, тобто, більше, ніж через рік після винесення оскаржуваних наказів.

45. Таким чином, позивач пропустив місячний строк звернення до суду.

46. Поновлюючи строк на звернення до суду із вказаним позовом, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, посилався на норми статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.

47. Разом з тим, як обґрунтовано зазначив касатор, на момент прийняття спірних наказів - 04.08.2017 року вказаний вище Дисциплінарний статут не діяв, а був чинним Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.

48. Проте, дану обставину суди попередніх інстанцій залишили поза увагою.

49. Крім того, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до акту від 04 серпня 2017 року відповідачем здійснено телефонний дзвінок на мобільний телефон позивача та запропоновано останньому приїхати і ознайомитися з наказом від 4 серпня 2017 року № 1417, від чого ОСОБА_1 відмовився (т.1, а.с.111).

50. 04 серпня 2017 року наказом ГУ НП в Донецькій області № 380 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби з поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 4 серпня 2017 року на підставі наказу ГУ НП в Донецькій області від 4 серпня 2017 року № 1417(т.1, а.с.115).

51. У акті від 04 серпня 2017 року зазначено, що позивач особисто отримав витяг з наказу ГУ НП в Донецькій області від 4 серпня 2017 року № 380 о/с, але відмовився отримати трудову книжку, припис до РВК та обхідний лист для повного розрахунку при звільненні зі служби з Національної поліції (т.1, а.с.112).

52. Разом з тим, суди попередніх інстанцій не досліджували та не надавали оцінку вказаним обставинам при вирішенні питання дотримання позивачем строків позовної давності.

53. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

54. При цьому, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивач, починаючи із дня винесення спірних наказів, не вчиняв будь-яких активних дій для ознайомлення із їх текстом, хоча про своє звільнення він не міг не знати.

55. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що розпискою від 10.04.2018 року позивач підтвердив отримання трудової книжки, довідки РВК та обхідного листа.

56. Разом з тим, навіть якщо рахувати із цієї дати, колегія суддів констатує порушення позивачем місячного строку на звернення до суду.

57. Посилання суду апеляційної інстанції на розгляд Апеляційним судом Донецької області справи № 266/2771/17 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 як на підставу поновлення пропущеного строку колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки така постанова Апеляційного суду Донецької області ухвалена 28 березня 2018 року, а до суду позивач звернувся у жовтні 2018 року, тобто майже через півроку з дня її прийняття.

58. Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суди попередніх інстанцій, не встановили належним чином обставини, пов`язані з моментом, коли позивач дізнався чи мав дізнатися про порушення свого права, не дослідили та не надали оцінку зібраним по справі доказам щодо ознайомлення позивача із оскаржуваними наказами в контексті дотримання строків позовної давності, а тому дійшли передчасних висновків про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом.

59. Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

60. З огляду на викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

61. Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

62. Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області - задовольнити частково.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року по справі №200/10136/18-а - скасувати.

3. Справу №200/10136/18-а направити на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

О.А. Губська

Судді Верховного Суду