ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 280/5116/19

адміністративне провадження № К/9901/34568/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів Берназюка Я. О., Стародуба О. П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2020 (головуючий суддя Бойченко Ю. П. ) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Малиш Н. І., суддів Баранник Н. П., Щербака А. А.)

у справі № 280/5116/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, викладене у рішенні відповідача від 17.04.2019;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення пенсії;

- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з
26.12.2017 (з дати першого звернення за призначенням пенсії) у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

2. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 07.08.2020, яке Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 11.11.2020 залишив без змін, відмовив ОСОБА_1 в позові.

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2017 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Запорізькій області, звернулася довірена особа позивача із заявою про призначення пенсії за віком позивачу.

5. До заяви про призначення пенсії надані наступні документи: оригінал особистої заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.12.2017; довіреність від
05.12.2017; ізраїльське посвідчення особи ОСОБА_1; ідентифікаційний код; трудова книжка; довідка № 6796 про сплату збору до Пенсійного фонду України.

6. Листом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.

Запоріжжя від 09.01.2018 №544/Б-9 повідомлено довірену особу про те, що оскільки разом із заявою документи ОСОБА_1 про стаж подані в копіях, позивач постійно проживає за межами України в Ізраїлі, реєстрація місця проживання на території України відсутня, то на теперішній час підстав для призначення пенсії на підставі поданих документів не існує.

7.22.01.2018 представник ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України з проханням переслати заяву позивача про призначення пенсії за належністю уповноваженому управлінню для розгляду по суті.

8. Згідно листа Пенсійного фонду України від 26.01.2018 №1739/Б-11 вказану заяву про призначення пенсії та копії доданих документів було скеровано до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.

9. Листом Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.

Запоріжжя від 05.02.2018 № 45/Б-13 повідомлено те, що оскільки разом із заявою документи ОСОБА_1 про стаж подані в копіях, позивач постійно проживає за межами України в Ізраїлі, реєстрація місця проживання на території України відсутня, то на теперішній час підстав для призначення пенсії на підставі поданих документів не існує.

10. Не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, позивач оскаржив її у судовому порядку.

11. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 №280/4327/18 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

12. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №280/4327/18 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2018 у справі №280/4327/18 скасовано та прийнято нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: Визнано неправомірними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком. Зобов'язано Правобережне об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду. В іншій частині позову відмовлено.

13. На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від
28.03.2019 у справі № 280/4327/18 Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя прийнято рішення від 17.04.2019 року №87/р, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

14. В обґрунтування рішення орган Пенсійного фонду послався на ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 2.22 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зазначив, що в наданих документах ОСОБА_1 відсутні дані, які підтверджують, що він є громадянином України або іноземцем чи особою без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах.

15. Не погодившись із такою відмовою, позивач звернувся до суду із цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Відмовляючи у задоволенні позову, суди зазначили, що позивачем під час звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії не дотримано вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок №22-I), в частині подання документу, що посвідчує його особу, у зв'язку з чим відповідач дійшов правомірного висновку про відмову в призначенні пенсії.

17. Окремо суди зазначили, що посвідчення особи, видане Міністерством внутрішніх справ Державою Ізраїль від 25.01.2017 №006870520, не підтверджує громадянство України у розумінні Закону України "Про громадянство України" та Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У касаційній скарзі відповідач зазначає про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Наголошує, що суди не застосували до спірних правовідносин правові висновки, викладені Верховним Судом у справах №199/5647/17, №263/3644/17 та №127/20588/17.

19. Також, на думку скаржника судами не враховано, що норми Порядку №22-1 прийняті ще до постановлення Конституційним Судом України рішення щодо пенсійного забезпечення громадян України, які постійно проживають за кордоном.

На переконання заявника касаційної скарги, чинне законодавство не зобов'язує особу подавати саме паспорт для підтвердження особи, а не будь-який інший документ, з якого можна встановити особу.

20. Окремо скаржник звертає увагу, що наявні у справі докази достовірно підтверджують наявність у позивача українського громадянства.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходить з такого.

22. За змістом статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених статті 328 КАС України.

23. За змістом статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Спірним є питанням у цій справі є правомірність відмови у призначенні пенсії через не надання особою паспорту громадянина України (або іншого документу, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

25. Статтею 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - ~law11~) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

26. ~law12~ визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

27. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком Порядок №22-1.

28. Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

29. У пункті 7 Порядку №22-1 міститься перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

30. Пунктом 2.9 Порядку № 22-1 передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

31. Згідно з пунктом 2.22 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

32. Згідно з пунктом 30 Порядку №22-1 документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, засвідчених у нотаріальному порядку або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

33. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі, якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається копія з неї, засвідчена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

34. При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження (пункт 38 Порядку №22-1).

35. Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до ПФУ (пункт 39 Порядку №22-1).

36. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

37. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 43 Порядку №22-1).

38. Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

39. Слід звернути увагу, що особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, проте реалізація такого права повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у ~law13~ і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1.

40. Судами встановлено та скаржником не спростовано, що позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки заява подана позивачем без дотримання вимог ~law14~ та Порядку №221-1 щодо необхідного пакету документів, а відтак територіальний орган ПФУ правильно відмовив позивачу у задоволенні його заяви.

41. Подане представником позивача посвідчення, видане Міністерством внутрішніх справ Державою Ізраїль від 25.01.2017 №006870520, не є належним документом, що посвідчує особу, яка звернулася за призначенням пенсії, подання якого передбачено пунктом 2.9 Порядку №22-1.

42. Аналогічна правова позиція щодо тлумачення норм ~law15~ та Порядку №22-1 викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 805/465/18-а.

43. Колегія суддів звертає увагу, що зазначена постанова Верховного Суду є релевантною до спірних правовідносин. Відступ від правової позиції, викладеній Верховним Судом у зазначеній постанові, не здійснювався.

44. Щодо посилання заявника касаційної скарги на постанови Верховного Суду у справах №199/5647/17, №263/3644/17 та №127/20588/17, то слід зазначити, що у наведених судових рішеннях Верховний Суд не надавав оцінку нормам Порядку №22-1 щодо необхідності подання документа, який посвідчує особу заявника, а тому правові висновки, які Верховний Суд сформував у зазначених справах, є нерелевантними до обставин цієї справи.

45. Твердження позивача на те, що він є громадянином України (з посиланням на наявні у справі докази), на результат розгляду цієї справи не впливає, оскільки зазначені обставини не є предметом розгляду цієї адміністративної справи.

Предметом розгляду цієї справи є правомірність рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії, за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, а як зазначено вище, суди вірно встановили, що ОСОБА_1 не додано усіх необхідних документів для призначення пенсії за віком.

46. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

47. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.08.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 у справі № 280/5116/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя О. П. Стародуб