ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року

м. Київ

справа № 802/1963/16-а

адміністративне провадження № К/9901/45075/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 802/1963/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Грін Енерджи» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ДАБІ

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2017, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Дончика В.В., суддів Віятик Н.В., Дмитришеної Р.М. та

ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В.Ю., суддів Ватаманюка Р.В., Мельник-Томенко Ж.М., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 21.11.2016 ТОВ «Грін Енерджи» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправними дії ДАБІ щодо притягнення його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

визнати протиправними та скасувати постанови ДАБІ про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.11.2016:

№138/40-212-10/10787 [об`єкт - Підлісівська гідроелектростанція (далі - ГЕС)];

№137/40-212-10/10786 (об`єкт - Придністрянська ГЕС);

№136/40-212-10/10785 (об`єкт - Слобода-Підлісівська ГЕС);

№135/40-212-10/10784 (об`єкт - Костюківська ГЕС);

№134/40-212-10/10783 (об`єкт - Сокирянська ГЕС);

№133/40-212-10/10782 (об`єкт - М`якохідська ГЕС);

№132/40-212-10/10781 (об`єкт - Карачківська ГЕС).

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Грін Енерджи» вказало, що 04.11.2016 ДАБІ було винесено оспорювані постанови про накладення штрафів за правопорушення сфері містобудівної діяльності, якими його визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) та накладено штрафи у розмірі 14 500, 00 грн кожною постановою. Проте, у порушення законодавства, ДАБІ не було надано ТОВ «Грін Енерджі» примірників ані складених відносно нього протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ані актів, ані приписів, які передували прийняттю оспорюваних постанов. Крім того, ТОВ «Грін Енерджі» не допустило посадових осіб ДАБІ до проведення позапланової перевірки зазначених вище об`єктів. Однак, ТОВ «Грін Енерджі» не було надано такого акту ані для ознайомлення, ані для підписання. До того ж, позивач стверджував про те, що ДАБІ грубо порушило встановлений порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме приписи пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 N 553 (далі - Порядок № 553), які визначають підстави для проведення позапланової перевірки.

2. Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 07.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017, частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправними та скасував постанови ДАБІ про накладення штрафів за правопорушення сфері містобудівної діяльності від 04.11.2016 №138/40-212-10/10787 (об`єкт - Підлісівська ГЕС); №137/40-212-10/10786 (об`єкт - Придністрянська ГЕС); №136/40-212-10/10785 (об`єкт - Слобода-Підлісівська ГЕС); №135/40-212-10/10784 (об`єкт - Костюківська ГЕС); №134/40-212-10/10783 (об`єкт - Сокирянська ГЕС); №133/40-212-10/10782 (об`єкт - М`якохідська ГЕС); №132/40-212-10/10781 (об`єкт - Карачківська ГЕС);

в іншій частині позовних вимог - відмовив.

3. 30.06.2017 ДАБІ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою 13.09.2017 поновив строк на касаційне оскарження вказаних судових рішень, відкрив касаційне провадження за зазначеною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

9. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 №850/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку і зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача Гімона М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14), що унеможливлює його участь у розгляді даної справи.

10. Протоколом розподілу справи від 26.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Стеценко С.Г.

11. Ухвалою судді Верховного Суду від 27.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Суди встановили, що листом Генеральної прокуратури України від 16.06.2016 №26/3-34217 ДАБІ для встановлення обставин кримінального провадження, доручено здійснити перевірку TOB «Грін Енерджи» щодо будівництва та введення в експлуатацію наступних гідроелектростанцій: Карачківська ГЕС, М`якохідська ГЕС, Сокирянська ГЕС, Придністрянська ГЕС, Костюківська ГЕС, Слободо-Підліська ГЕС, Підлісівська ГЕС. З метою з`ясування питань щодо наявності реконструкції та технічного переобладнання вказаних об`єктів, а також достовірності даних, зазначених у деклараціях про готовність об`єктів до експлуатації, відповідності об`єктів проектній документації. Також вказаним листом доручено ДАБІ провести перевірку в рамках нагляду за видачею уповноваженими органами містобудування і архітектури містобудівних умов і обмежень, а також погодження проектів відводу земельних ділянок. У зв`язку з актуальністю кримінального провадження, вказані перевірки доручено здійснити силами центрального апарату ДАБІ. Про результати перевірок та вжиті заходи зобов`язано повідомити Генеральну прокуратуру України до 10.07.2016, додавши відповідні матеріали.

Наказом ДАБІ від 11.10.2016 № 718 відповідно до статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), пункту 7 Порядку № 553, на підставі письмових звернень Генеральної прокуратури України від 16.06.2016 №26/3-34217-16, від 30.06.2016 №26/3-34217-16 та від 30.09.2016 № 26/3-34217-16 призначено проведення позапланових перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єктах будівництва ТОВ «Грін Енерджи».

11.10.2016 ДАБІ видано направлення на проведення позапланових перевірок на вказаних об`єктах Карачківська ГЕС, М`якохідська ГЕС, Сокирянська ГЕС, Придністрянська ГЕС, Костюківська ГЕС, Слободо-Підліська ГЕС, Підлісівська ГЕС, де позивач є забудовником.

Листом ДАБІ від 06.10.2016 №40-212/209-16 позивача повідомлено про проведення позапланової перевірки у період з 12.10.2016 по 13.10.2016 на підставі письмового звернення Генеральної прокуратури України.

Листом від 13.10.2016 № 13/10-1 ТОВ «Грін Енерджи» повідомило ДАБІ про те, що вказаний лист Генеральної прокуратури України не є визначеною пунктом 7 Порядком № 553 вимогою правоохоронних органів про проведення перевірки. Також ТОВ «Грін Енерджи» повідомило відповідача про те, що не вважає за можливе допускати посадових осіб ДАБІ до проведення позапланових перевірок на підставі листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 06.10.2016 №40-212/209-16.

04.11.2016 ДАБІ за результатами розгляду матеріалів справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, серед яких акти позапланових перевірок від 13.10.2016, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.10.2016, приписи про усунення порушень від 13.10.2016 та фотофіксація від 13.10.2016 ухвалені постанови про накладення штрафу за правопорушення сфері містобудівної діяльності, якими ТОВ «Грін Енерджи» визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону 208/94-ВР та накладено штрафи у розмірі по 14 500, 00 грн наступними постановами від 04.11.2016: №138/40-212-10/10787 (об`єкт - Підлісівська ГЕС); №137/40-212-10/10786 (об`єкт - Придністрянська ГЕС); №136/40-212-10/10785 (об`єкт - Слобода-Підлісівська ГЕС); №135/40-212-10/10784 (об`єкт - Костюківська ГЕС); №134/40-212-10/10783 (об`єкт - Сокирянська ГЕС); №133/40-212-10/10782 (об`єкт - М`якохідська ГЕС); №132/40-212-10/10781 (об`єкт - Карачківська ГЕС).

Також суди встановили, що на підтвердження факту виїзду посадовими особами ДАБІ на об`єкти перевірки ТОВ «Грін Енерджи» відповідачем не надано жодного доказу (копій наказів про відрядження, посвідчень про відрядження тощо).

Окрім того, як встановлено судом апеляційної інстанції з наявного в матеріалах справи листа Генеральної прокуратури України від 16.06.2016 №26/3-34217 остання просить здійснити перевірку достовірності даних, зазначених у деклараціях про готовність об`єктів до експлуатації та відповідності об`єктів проектній документації.

Судом встановлено, що Департаментом ДАБІ у Вінницькій області було зареєстровано декларації про готовність об`єктів до експлуатації: 16.12.2014 № ХМ 143143490444 «Карачківська ГЕС (капітальний ремонт)», 22.12.2014 № ВН 143143550328 «М`якохідська ГЕС (капітальний ремонт)», № ВН 143143550327 «Капітальний ремонт Костюківської ГЕС», ВН 1431433550329 «Капітальний ремонт Сокирянської ГЕС» та 23.12.2014 № ВН 143143571284 «Капітальний ремонт Підлісівської ГЕС», ВН 143143571283 «Капітальний ремонт Придністрянської ГЕС», ВН 143143571288 «Капітальний ремонт Слободо-Підлісівської ГЕС».

Про скасування повідомлень про початок виконання будівельних робіт або декларацій про готовність об`єктів до експлуатації позивач посадовими особами ДАБІ у Вінницькій області письмово не повідомлявся.

Не погоджуючись із рішеннями державного органу про застосування до нього адміністративних стягнень, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що штрафні санкції за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбачені пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР застосовані до ТОВ «Грін Енеджи» оскаржуваними постановами відповідача безпідставно, оскільки жодних доказів, які б підтверджували факт виїзду посадових осіб органу державного архітектурного контролю на об`єкти перевірки ТОВ «Грін Енерджи» відповідачем суду надано не було, дану обставину заперечує також і позивач.

До того ж судом апеляційної інстанції зазначено, що про скасування повідомлень про початок виконання будівельних робіт або декларацій про готовність об`єктів до експлуатації позивач, посадовими особами ДАБІ у Вінницькій області письмово не повідомлявся, а відтак у відповідача не було законних підстав для перевірки достовірності даних, зазначених у деклараціях про готовність об`єктів до експлуатації та відповідності об`єктів проектній документації майже через два роки з дня реєстрації декларацій.

IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що акти перевірки від 13.10.2016, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.10.2016, приписи про усунення порушень від 13.10.2016 були вилучені у ДАБІ за ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18.11.2016 у справі № 757/56553/16-к, а позивачу вказані матеріали були надіслані 27.10.2016 «Новою поштою», що підтверджується наявними у справі доказами.

15. У запереченнях на касаційну скаргу позивач вказує про те, що письмове звернення Генеральної прокуратури України не є пвизначеною пунктом 7 Порядку № 553 вимогою правоохоронних органів про проведення перевірки, відтак така проведена безпідставно та з порушенням процедури.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; (далі - Закон № 460-IX)], колегія суддів виходить із такого.

17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Згідно з статтею 1 Закону України від 16.11.1992 №2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон №2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

19. Статтею 6 Закону №2780-XII визначено, що законодавство України про містобудування складається з Конституції України, цього Закону, законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність" та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання.

20. Органи, що здійснюють державне регулювання у сфері містобудування, наведені у статті 7 Закону №2780-XII, за змістом якої, таке регулювання здійснюється, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

21. Так, у відповідності з положеннями частин першої, другої статті 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

22. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону №3038-VI.

23. В свою чергу, абзацом четвертим статті 3 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

24. Частинами першою, другою, пунктами 1, 2 частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

25. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

26. На виконання приписів названої вище норми Закону №3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затверджено Порядок №553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

27. За змістом пункту 1 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону №3038-VI, здійснюється, зокрема, таким органом державного архітектурно-будівельного контролю як ДАБІ.

28. За приписами пункту 5 вищенаведеного Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

29. Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

-подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

-необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

-виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

30. Отже перелік підстав для проведення позапланової перевірки є вичерпним.

31. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України від 23.12.1993 № 3781-XII «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

32. За змістом статті 7 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» Генеральна прокуратура України входить у систему прокуратури України та є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур.

33. З наведеного слідує, що вимога Генеральної прокуратури України, як правоохоронного органу, про приведення перевірки охоплюється переліком підстав для проведення позапланової перевірки, визначеним у пункті 7 Порядку № 553.

34. В той же час, за правилами пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

35. У свою чергу суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт (пункт 14 Порядку №553).

36. Крім того, пунктами 16-20 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

37. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку № 553).

38. Таким чином, наведеними вище положеннями законодавства визначено права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення планового заходу, строк проведення та обов`язки посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

39. Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Закон № 208/94-ВР.

40. Суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат (пункт 2 частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР.

41. Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом № 208/94-ВР, визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244).

42. Відповідно до пункту 9 Порядку № 244 накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

43. Згідно із пунктами 16, 17 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

44. Пунктом 22 Порядку №244 визначено, що за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

45. Колегія суддів не може погодитися із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка здійснена після закінчення терміну встановленого у листі Генеральної прокуратури України для подачі інформації, оскільки законодавцем чітко встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки є, в тому числі вимога правоохоронних органів. При цьому законодавець не встановлює критеріїв щодо змісту такої та не вимагає від контролюючих органів проведення позапланового заходу у строк, що встановлений правоохоронними органами. Нездійснення заходів щодо проведення архітектурно - будівельного контролю у строк, встановлений правоохоронними органами у своїй вимозі, не змінює та не скасовує статусу цього документу, як обов`язкової підстави для ініціювання перевірки.

46. Верховний Суд зазначає, що саме по собі встановлення строків у вимозі правоохоронних органів, має рекомендаційних характер та не створює обов`язку для органу державного архітектурно-будівельного контролю ініціювати позаплановий захід у цей строк.

47. При цьому колегія суддів зазначає, що об`єктом правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідності, є встановлений законом порядок державного управління у сфері господарської ( у даному випадку - містобудівної) діяльності.

48. Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону № 208/94-ВР є недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

49. Суб`єктом правопорушення є суб`єкт містобудівельної діяльності - у даному випадку ТОВ «Грін Енерджи», а суб`єктивною стороною - вина у порушенні встановленого законом порядку здійснення державного контролю у сфері містобудівельної діяльності у вигляді умислу.

50. Таким чином, для правильного вирішення спору необхідно встановити факт недопуску позивачем посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки. Такий факт відповідно до положень пункту 14 Порядку № 553 фіксується у відповідному акті.

51. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 18.11.2016 у справі № 757/56553/16-к слідчим та прокурорам Генеральної прокуратури України надано тимчасовий доступ до документів з можливістю їх вилучення, що перебувають у приміщенні ДАБІ, а саме: матеріалів перевірки ТОВ «Грін Енерджи» на об`єктах будівництва: Карачківська ГЕС, М`якохідська ГЕС, Сокирянська ГЕС, Придністрянська ГЕС, Костюківська ГЕС, Слободо-Підлісівська ГЕС, Підлісівська ГЕС.

52. Натомість суди попередніх інстанцій не встановили на підставі належних та допустимих доказів чи були вилучені у ДАБІ матеріали перевірки позивача, зокрема акт про недопуск посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки .

53. Колегія суддів зазначає, що вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 КАС України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді першої інстанції), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017, зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

54. За змістом частини першої та другої статті 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 460-IX) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

55. Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин, прийняті у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими.

56. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом № 460-IX) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

57. Отже, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задвольнити частково.

Скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.02.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017, а справу №802/1963/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджи» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанов,- направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко