Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 травня 2018 року

Київ

справа №602/161/17

адміністративне провадження №К/9901/18214/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ) на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2017 року (суддя Радосюк А.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року (судді Курилець А.Р., Кушнерик М.П., Мікула О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство внутрішніх справ України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо відмови в перерахунку йому пенсії; зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» (далі - Закон № 900-VIII), статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988), постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268», з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру.

Вимоги обґрунтовував тим, що він є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до Закону № 2262-ХІІ, і з набранням чинності Законом № 900-VІІІ та прийняттям постанови № 988 він має право на перерахунок пенсії.

Суди встановили, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ і отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної йому пенсії і встановлення нового розміру пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення поліцейських.

Відповідач листом від 03 березня 2017 року № 97/С-11 повідомив позивачу, що у здійсненні перерахунку пенсії відмовлено з тих підстав, що на час прийняття постанови № 988 Закон № 2262-ХІІ не передбачав право на перерахунок пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), виходячи з грошового забезпечення поліцейських, а Закон № 900-VIII не передбачає зміну будь-яких складових грошового забезпечення і після його прийняття будь-яких рішень про зміну грошового забезпечення поліцейським Кабінет Міністрів України не приймав. Крім того, зазначив, що від Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) до ГУ ПФУ ще не надходила інформація про підстави проведення перерахунку йому пенсії.

10 березня 2017 року позивач звернувся до суду з цим позовом.

Лановецький районний суд Тернопільської області постановою від 11 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, позов задовольнив.

Суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на те, що збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови № 988. Крім того, право на перерахунок пенсії позивач набув з 01 січня 2016 року, МВС повідомило Пенсійний Фонд України (далі - ПФУ) про наявність підстав для перерахунку пенсій листом від 03 лютого 2017 року № 1461/05/22-2017, ПФУ, в свою чергу, 28 березня 2017 року листом № 9493/02023 повідомив свої структурні підрозділи про проведення перерахунку пенсій. Таким чином, порядок перерахунку пенсій було порушено, а саме відповідач не виконав свого обов'язку щодо складення списків осіб, які мають право на перерахунок пенсії та передачі їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій. Водночас суди звернули увагу на те, що довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 12 травня 2017 року № 103 також видана і є належною.

ГУ ПФУ не погодилося із рішеннями судів попередніх інстанцій і подало касаційну скаргу про їх скасування та ухвалення нового рішення. Посилається на те, що на момент звернення ОСОБА_1 з позовом у ГУ ПФУ не було підстав для перерахунку його пенсії, оскільки від ПФУ не надходило повідомлення про перерахунок пенсій. Таке повідомлення надійшло лише 29 березня 2017 року, на виконання якого ГУ ПФУ 03 квітня 2017 року надіслало ліквідаційній комісії управління МВС списки осіб, які мають право на перерахунок пенсії. Ліквідаційною комісією видано довідку від 12 травня 2017 року № 103 про розмір грошового забезпечення, проте бюджетом на 2017 рік не передбачено додаткових видатків на проведення зазначеного перерахунку.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 20 лютого 2018 року (справа № 669/512/17) виснував, що аналіз положень Закону № 900-VIII, статті 63 Закону № 2262-ХІІ та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, дає підстави вважати, що зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Згідно зі статтею 51 Закону № 2262-ХІІ позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.

Отже, оскільки вказаний вище порядок здійснення перерахунку пенсії у відповідності до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови № 988 було дотримано, відповідач, отримавши довідку в травні 2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу, зобов'язаний був здійснити відповідний перерахунок, однак такого перерахунку не здійснив, чим допустив бездіяльність.

Враховуючи те, що цей висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, прийнятий за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується визнання неправомірною бездіяльності пенсійного органу щодо перерахунку пенсії відповідно до статті 63 закону № 2262-ХІІ та постанови № 988 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ліквідаційною комісію відповідного органу внутрішніх справ, то висновок судів першої та апеляційної інстанцій про право позивача на такий перерахунок пенсії та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення такого перерахунку узгоджується з вимогами законодавства.

Інші зазначені у касаційній скарзі доводи, зокрема і щодо наявності бездіяльності ГУ ПФУ з моменту появи права у позивача на перерахунок пенсії і до ухвалення у цій справі рішення суду, були предметом апеляційного розгляду, які суд апеляційної інстанції дослідив і навів мотиви спростування, що ґрунтуються на законі.

Керуючись статтями 341, 342, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 11 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко