ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 листопада 2022 року

справа № 240/32482/21

адміністративне провадження № К/990/28113/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,

cуддів - Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у складі суддів Ватаманюка Р. В., Сапальової Т. В., Капустинського М. М.,

у справі № 240/32482/21

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Житомирській області від 24 вересня 2021 року №0008920/09-01/2886313892 та №0008917/09-01/2886313892.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року адміністративний позов задоволений частково.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням 04 червня 2022 року податковий орган подав апеляційну скаргу на це рішення (засобами поштового зв`язку) разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи пропуск строку обставинами, пов`язаними з військовою агресією Російської Федерації проти України та простоєм у Головному управлінні ДПС у Житомирській області.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року справу №240/32482/21 витребувано з суду першої інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків, який продовжено ухвалою суду від 19 липня 2022 року.

05 серпня 2022 року на адресу суду апеляційної інстанції податковий орган надав клопотання на виконання вимог ухвали суду та додав до нього платіжне доручення №911 від 02 серпня 2022 року за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишено без руху.

09 вересня 2022 року податковий орган подав до суду клопотання про усунення недоліків, обґрунтовуючи пропуск строку на апеляційне оскарження подіями, пов`язаними із збройною агресією Російської Федерації проти України та простоєм у Головному управлінні ДПС у Житомирській області.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та відповідачу відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погодившись із ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 18 жовтня 2022 року відкрив провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребував справу №240/32482/21 з суду першої інстанції.

27 жовтня 2022 року справа №240/32482/21 надійшла на адресу Верховного Суду.

Відзив позивача на касаційну скаргу податкового органу Суду не надано.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відтак, контролюючий орган в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності податкового органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи.

Суд зазначає, що при поданні апеляційної скарги та в подальшому на виконання ухвали суду податковий орган просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи клопотання тим, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з метою збереження життя та здоров`я працівників Державної податкової служби України та її територіальних органів наказом Державної податкової служби України від 24 лютого 2022 року №243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах», виданого на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», встановлено простій у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах. Надалі наказом Державної податкової служби України від 10 березня 2022 року № 168 «Про припинення простою в роботі» відповідно до додатку до наказу спочатку, а саме з 11 березня 2022 року було припинено простій у роботі ряду областей та, відповідно, наказом від 10 березня 2022 року № 249-0 «Про запровадження дистанційної роботи на період воєнного стану» відповідно до додатку припинено простій у роботі працівників ДПС України та її територіальних органів, посади яких віднесено до номенклатури Державної податкової служби України та з 11 березня 2022 року до закінчення воєнного стану запроваджено дистанційну роботу для таких працівників. Головне управління ДПС у Житомирській області не повністю відновило свою роботу і більшість працівників перебуває в простої відповідно до наказу Головного управління ДПС у Житомирській області № 64-о від 11 квітня 2022 року «Про встановлення простою у роботі для працівників Головного управління ДПС у Житомирській області». Даним наказом встановлено простій для переважної більшості працівників, з метою забезпечення належної організації роботи, здійснення функціональних повноважень та з першочерговим урахуванням гарантованих безпечних умов роботи, збереження життя і здоров`я підпорядкованих працівників. Крім того, працівники управління правового супроводження Головного управління ДПС у Житомирській області перебувають на службі в ЗСУ, у відпустці без збереження заробітної плати до 1 вересня 2022 року, оскільки наразі проживають за кордоном, що значно ускладнює виконання процесуальних обов`язків.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, визнає неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказуючи на те, що наказом ДПС України від 8 квітня 2022 року № 186 припинено простій у роботі Головного управління ДПС у Житомирській області, а доказів, що унеможливлювали подання апеляційної скарги, зокрема після 8 квітня 2022 року до суду не надано.

Суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.

Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Враховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на подання апеляційної скарги припав на період повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, а також на період простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органах, введеного у зв`язку з військовою агресією, Верховний Суд вважає, що ці обставини унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку і можуть бути підставою для поновлення процесуального строку.

Більш того, заявник апеляційної скарги сплатив судовий збір у визначений судом строк, а також навів інші причини, що ускладнили подання апеляційної скарги одразу після закінчення простою, а саме дистанційний режим роботи, служба деяких працівників в ЗСУ, тощо, які не прийняті судом апеляційної інстанції без наведення будь-яких мотивів.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

На думку Верховного Суду, у цьому випадку скаржник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів знаходить помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою податкового органу, з огляду на те, що відповідач довів, що не зловживав своїм процесуальним правом на звернення з апеляційною скаргою.

З врахуванням наведених вище обставин суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 240/32482/21 - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року скасувати, справу № 240/32482/21 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

В. В. Хохуляк