ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 580/3171/22

адміністративне провадження № К/990/732/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 (колегія суддів: Оксененко О.М., Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі №580/3171/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1.В липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, у відповідності до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку із прийняттям рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020 він набув право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня як інвалід війни ІІ групи, втім відповідач здійснив йому нарахування та виплату вказаної допомоги лише у розмірі 3906,00 грн.

3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 позов задоволено.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

5. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанцій, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Cуду від 16.02.2023 відкрито касаційне провадження на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України.

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.

7. Враховуючи відсутність клопотань про участь у судовому засіданні від всіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.

8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 15.07.2021.

10. У 2022 році позивачу виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3906 грн.

11. 06.06.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Листом від 05.07.2022 ГУПФУ в Черкаській області повідомив позивача, що здійснив йому нарахування та виплату вказаної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", розмір якої становить 3906,00 грн.

12. Вважаючи протиправними дії відповідача у невиплаті одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій, визначений Порядком використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженим Постановою № 540, не відповідає розмірам, установленим статтею 13 Закону №3551-ХІІ, а відтак, з посиланням на частину 3 статті 7 КАС України, дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин норм Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, ніж положення зазначеної постанови.

З огляду на вищевикладене зазначив, що відповідачем допущено у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачу розміру спірної допомоги, внаслідок чого порушено право позивача на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у належному розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, що підлягає поновленню в судовому порядку.

14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідач діяв правомірно, так як враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини другої статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" № 389, частини сьомої статті 20 та абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня мала здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.

ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Касаційна скарга обґрунтована існуванням необхідності відступлення від висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22. Заявник касаційної скарги вказує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 не вводились обмеження прав і свобод громадян України, зокрема, в частині розміру одноразової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена статтями 12-16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", через що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань". Крім того, заявник послався на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи не враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а, від 19.10.2022 у справі № 440/4157/21.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. У справі, яка розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.

19. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу № 560/8064/22 в касаційному порядку, у постанові від 13.06.2023 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22 щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному вказаним Порядком, з огляду на те, що Судом не можуть бути застосовані нормативно-правові акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, оскільки вони є такими, що суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, а мають бути застосовані саме положення статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України № 367-ХІV, згідно із якою щорічна разова грошова допомога до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни виплачується у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

20. Так, у постанові від 13.06.2023 у справі №560/8064/22 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував наступний висновок:

« 1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;

(2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;

(3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;

(4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;

(5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:

I групи - десять мінімальних пенсій за віком;

II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;

III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, Судова палата виходить із того, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

Окрім того, Судова палата вважає безпідставними доводи скаржника про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 2 постанови № 540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.»

21. Застосовуючи наведені вище правові висновки Судової палати Верховного Суду до правовідносин, які виникли у справі, що розглядається, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.

23. Отже, позивач має право на отримання щорічної допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

24. Відтак, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Аналогічна правова позиція за подібних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду від 10.07.2023 у справі справа № 380/10066/22.

25. За правилами статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

26. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 343 349 352 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 скасувати.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Н. В. Коваленко

А. І. Рибачук