Передача прав засновника (учасника) приватного підприємства

Перш за все зауважу, що в деякому сенсі питання відчуження корпоративних прав у акціонерному товаристі вже мною було висвітлено у минулій публікації на тему: "Як продати або купити корпоративні права в акціонерному товаристві". Незважаючи на те, що Цивільний кодекс прямо не передбачає серед видів юридичних осіб приватного підприємства, на цей час не можна вважати, що така юридична особа не має права на існування. Тому, у даній статті хочу зосередити увагу саме на процедурі передачі даних прав у приватному підприємстві.

Звісно, для того, щоб точно розуміти, про що йде мова, розумно розкрити всі позначення, оскільки у різних доктринальних підходах, нормативно-правових актах можна знайти достатньо різне тлумачення. Так, словосполучення «корпоративне право» у даній статті означає саме права громадянина, що є членом (учасником) або засновником приватного підприємства. Якщо громадянин вніс частину свого майна в статутний капітал підприємства - можна умовно сказати, що він володіє частиною бізнесу. На цій підставі він може активно брати участь у житті підприємства, звісно, якщо таке передбачено Статутом приватного підприємства, - наприклад, отримувати деяку частину прибутку, або (якщо підприємство з якихось причин ліквідується) частину його активів. Очевидно, всі права засновника, учасників підприємства прописані в Статуті і регулюються поточним законодавством.

Як вже мною зазналось у згаданій раніше публікації, взагалі існує досить багато видів і підвидів господарських товариств. Основними і найбільш відомими є акціонерне товариство (його позначають абревіатурою АТ), товариство з обмеженою відповідальністю (абревіатура ТОВ) та повне товариство. На противагу цьому, не менш популярним стає заснування приватного підприємства де один або декілька засновників (учасників). Тут варто нагадати, що приватне підприємство може мати скільки завгодно засновників - фізичних осіб або одну юридичну особу (ст. 113 ГК України).

З поміж іншого, стаття 191 Цивільного кодексу України серед інших об'єктів цивільних прав називає підприємство як єдиний майновий комплекс, зазначаючи при цьому, що до складу підприємства входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Очевидно, що якщо проводиться передача прав засновника (учасника) будь-якого підприємства, то його склад змінюється. У цьому випадку, закон вимагає, щоб у статутних документах з'явилися відповідні зміни. Оскільки підприємство – це нерухоме майно, то зовсім очевидно що на таке майно розповсюджуються вимоги ст. 182 Цивільного кодексу України стосовно необхідності державної реєстрації права власності. Тому, ці зміни потрібно реєструвати в Держреєстрі, але з певними особливостями.

Отже, при передачі прав засновника (учасника) у приватному підприємстві треба перевірити, не прописаний чи в статуті порядок заміни засновника (або прийняття додаткових засновників), якщо в цьому виникає необхідність. Звісно, якщо ці норми прописані - залишається лише наслідувати їм та виконати всі передбачені дії з приводу такої зміни чи прийняття додатових учасників. Одночасно зазначу про те, що вийти «зі складу засновників» приватного підприємства в якому не має більше нікого із засновників (участників) неможливо, адже воно залишиться взагалі без засновників (хоча на практиці були й такі спроби). Подання ж заяви про вихід зі складу учасників приватного підприємства та передання своїх прав іншій особі є неправомірним (хоча на практиці деякі державні реєстратори приймають такі заяви).

Але, з високою ймовірністю, таких норм у статуті приватного підприємства може не бути. У цьому випадку варто звернути увагу Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». У ньому, крім інших документів, що підтверджують зміну складу засновників, передбачені заяву, договір або інший документ про перехід чи передання частки учасника у статутному капіталі товариства. Звісно, при бажанні державний реєстратор може заявити, що в нормі вказаного Закону йдеться виключно про господарські товариства і тому до приватного підприємства вона не застосовна. Проте таку відмову можна оспорити через суд, оскільки чинне законодавство не містить прямої заборони на реєстрацію зміни засновника приватного підприємства на підставі зазначених документів. В свою чергу дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб – підприємців, а відповідно цим законом регулюються відносини щодо реєстрації підприємств з метою надання їм статусу суб'єкта (а не об'єкта) цивільних правовідносин.

Для цього потрібно зібрати пакет документів. До складу мають увійти:

• реєстраційна картка - вона повинна бути заповнена перед подачею (йдеться про картку, що містить заяву на реєстрацію змін);
• договір купівлі-продажу, міни або інший договір, який посвідчує передачу прав учасника (Одразу звертаю увагу на те, що лист Мін'юсту № 19-34-1397 від 19.10.2005 говорить про те, що корпоративні права в приватному підприємстві можуть бути предметом будь-якої угоди, не забороненої законом). Більше того, ні Закон України “Про нотаріат”, ні Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо не встановлюють порядку посвідчення нотаріусами договорів відчуження підприємства. Порядок нотаріального посвідчення такого роду правочинів обмежується в цих нормативних документах порядком посвідчення договорів щодо нерухомості взагалі;
• заява засновника. Зауважу, що у цій заяві повинні бути положення про передачу майнових, немайнових прав і обов'язків іншій особі, відсутність будь-яких претензій тощо.
• установчі документи (очевидно, що це мають бути оригінали, на яких стоїть відмітка про реєстрацію);
• протокол загальних зборів, на якому було вирішено внести зміни в установчі документи (можна подати як оригінал, так і завірену копію);
• примірники змін - це можуть бути окремі додатки або повністю документи з внесеними до них змінами (знадобиться по два примірники);
• квитанцію про оплату реєстраційного збору.

Нагадаю, що всі ці документи повинні бути подані не пізніше трьох днів в оригінала, а деякі завірені нотаріально, після прийняття рішення про внесення змін.

Слід звернути увагу також на питання податків. Так як засновники приватного підприємства не є найманими працівниками і вироблені операції не впливають на активи товариства, то логічно - приватне підприємство не зобов'язане подавати звіт про підписану угоду з приводу передачі прав учасника приватного підприємства до податкової. Якщо продажем частки займалася юридична особа, яка сплачує єдиний податок, то отримані від продажу кошти вважаються доходом - відповідно оподатковуються.