Оголосити у розшук - стягнути аліменти!

Проблема несплати аліментів в Україні стоїть дуже гостро, про що свідчить невтішна статистика: за останні 10-15 років кількість жінок, які самі виховують дітей, зросла у 20 разів, а у 2017 році в країні офіційно було зареєстровано майже 7 млн. позовів до суду про стягнення аліментів.

При цьому, як бачимо, чоловіки не охоче проявляють ініціативу сплачувати кошти добровільно, за взаємною згодою з матір’ю дитини, водночас жінка, з якою залишається жити дитина, змушена вчиняти ряд дій, аби стягнути ці аліменти, щоразу стикаючись з рядом перешкод.

Так, наприклад, часто не добросовісний батько, не бажаючи ділитися заробленими коштами, всіляко намагається уникнути відповідальності та одним із його способів є свідоме ігнорування судових повісток, які повертаються із закінченням строку зберігання до суду. Деякі навіть приховують місце свого проживання від колишньої дружини, та вчиняють дії спрямовані на зняття з реєстрації свого місця проживання.

Проте, на кожну дію є протидія. Домогтися стягнення аліментів на дитину за рішенням суду все-таки вийде. Тож для цього необхідно знати наступне.

Користуйтеся консультацією: Алименты - без решения суда: бывает и так!

Отже, переш за все зазначимо, що на сьогоднішній день мати, яка має намір стягнути аліменти на дитину її батька, у разі, якщо домовитись з батьком не вдалося, може звернутись до суду за захистом прав та інтересів. Законодавством передбачено два способи захисту, шляхом подання:

• ЗАЯВИ ПРО ВИДАЧУ СУДОВОГО НАКАЗУ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ
• ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ

При цьому, враховуючи вимоги ст. 27 28 ЦПК України, щоб стягнути аліменти, особа, на свій вибір, може звернутись до суду як за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача, так і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Проте, якщо адреса реєстрації відповідача невідома, то суд, в залежності від способу захисту, який обрав відповідач, буде вчиняти різні процесуальні дії, які вплинуть на інтереси заявника.

Так, наприклад, суддя, відкривши провадження за заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, може перевіряти зазначене у заяві місцезнаходження боржника або за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або звертатися до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Користуйтеся консультацією: Как по максимуму взыскать алименты на ребенка?

ЯКЩО Ж ОТРИМАНА СУДОМ ІНФОРМАЦІЯ НЕ ДАЛА МОЖЛИВОСТІ ВСТАНОВИТИ ЗАРЕЄСТРОВАНЕ У ВСТАНОВЛЕНОМУ ЗАКОНОМ ПОРЯДКУ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ (ПЕРЕБУВАННЯ) ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ - БОРЖНИКА, ТО СУД ВІДМОВИТЬ У ВИДАЧІ СУДОВОГО НАКАЗУ НА ПІДСТАВІ П. 9 СТ. 165 ЦПК УКРАЇНИ, ПРО ЩО Є ВІДПОВІДНА ПРАКТИКА.

Інша ситуація складається, коли особа звертається до суду з позовною заявою про стягнення аліментів з відповідача, адреса проживання якого йому невідома, а суд, перевіривши місцезнаходження боржника або за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та звернувшись до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи так і не встановив інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи – боржника.

В такому випадку суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (п. 10 ч. 2 ст. 187 ЦПК України).

В подальшому, навіть за відсутності відповідача, місце перебування якого невідоме, та щодо якого був здійснений виклик на судове засідання, суд розглядає позовні вимоги, надає оцінку доказам, заслуховує пояснення позивача та за результатами ПОСТАНОВЛЯЄ ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ У СПРАВІ ЗА ПОЗОВОМ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ (Глава 11 ЦПК України).

Разом з тим, прийняття заочного рішення, та відповідно, не встановлення зареєстрованого чи фактичного місця перебування чи проживання відповідача потягне за собою ряд проблем, зокрема, неможливість фактичного стягнення присуджених коштів у разі задоволення позову, в результаті зацікавлена особа на певний час залишиться без життєво необхідних засобів.

Тож, за-для реалізації інтересів позивача, дитини, на користь якої будуть присуджені аліменти та з метою виконання рішення суду, необхідно все-таки розшукати неплатника з метою встановлення місця його перебування, надсилання на його адресу судових повідомлень та рішень, та для участі у судових засіданнях.

Для таких цілей законодавством України передбачено ст. 132 ЦПК України, відповідно до якої якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду.

При цьому, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі про стягнення аліментів на дитину у разі розшуку відповідача та неможливості розгляду справи за його відсутності (п. 4 ч. 1 ст. 252 УЦПК України).

Користуйтеся консультацією: АЛИМЕНТЫ 2018

Проте, слід мати на увазі те, що провадження у справі буде зупинено, аж поки боржника не буде знайдено. Таким чином, судовий розгляд справи та постановлення законного рішення може бути в далекому майбутньому, в той час коли мати потребує допомоги на дитину, як правило, ще задовго до звернення до суду, очікуючи взаємної згоди з батьком дитини щодо вирішення питання про виплату аліментів.

Позитивним моментом у даному випадку є те, що розшук проводиться за рахунок держави, а не позивача. При цьому, для того, щоб компенсувати витрати на проведення розшуку, органи внутрішніх справ, які його здійснювали, мають звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника понесених витрат (ст. 161 ЦПК України). В даному випадку правоохоронні органи набувають статус стягувача. Водночас суд самостійно не може ініціювати питання щодо компенсації коштів, витрачених на розшук, навіть якщо йдеться про державні інтереси.

У разі задоволення відповідної заяви про видачу судового наказу, знайденому боржнику доведеться сплатити чималу суму, яка включатиме витрати як на розшук, так і аліменти, ймовірно ще й за минулий період, що завдасть останньому удару по карману.

ОТЖЕ, СЛІД МАТИ НА УВАЗІ, ЯКЩО МІСЦЕ ПЕРЕБУВАННЯ БОРЖНИКА ВАМ НЕВІДОМО ТА Є ЙМОВІРНІСТЬ ТОГО, ЩО ВІН НЕ ЗАРЕЄСТРУВАВ СВОЄ МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ ЧИ ПЕРЕБУВАННЯ В ЖОДНОМУ МІСЦІ, ВІДПОВІДНО, СУД НЕ ЗНАЙДЕ ПІДТВЕРДЖЕННЯ МІСЦЯ РЕЄСТРАЦІЇ, З МЕТОЮ ЕКОНОМІЇ ВЛАСНОГО ЧАСУ, ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЬ ДО СУДУ З ВИМОГОЮ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ У ПОЗОВНОМУ ПРОВАДЖЕННІ, ОСКІЛЬКИ В РАЗІ ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ВИДАЧУ СУДОВОГО НАКАЗУ, ЧЕРЕЗ ДЕЯКИЙ (ВТРАЧЕНИЙ) ЧАС, СУД ВІДМОВИТЬ У ВИДАЧІ СУДОВОГО НАКАЗУ, ПОСЛАВШИСЬ НА П. 9 СТ. 165 ЦПК УКРАЇНИ, ПІСЛЯ ЧОГО ВСЕ ОДНО ДОВЕДЕТЬСЯ ЗВЕРТАТИСЬ ДО СУДУ, ПРОТЕ ВЖЕ З ПОЗОВНОЮ ЗАЯВОЮ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ.

Автор консультації: «FORCE LEX»