Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 29 серпня по 11 вересня 2020 року

14.09.2020 | Автор: Кравець Ростислав Юрійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 29 серпня по 11 вересня 2020 року - 0_25050500_1599928637_5f5cf93d3d2e5.jpg

Нарешті судді Великої палати повернулись й продовжили підписувати постанови. В цей огляд увійшли постанови стосовно питання позовної давності при видачі судового наказу, переходу права власності на земельну ділянку при відчуженні будівлі на ній, постанові після ЄСПЛ про обов'язковість дослідження показань свідків у судовому засіданні, можливості заліку зустрічних вимог у разі ліквідації банку, також в огляд увійшли судова практика застосування позовної давності у справах про банкрутство, практика оскарження рішень третейських судів та видачі наказів на примусове виконання рішень третейських судів, рішення стосовно оскарження виконавчого збору та стягнення за ч. 2 ст. 625 з держказначейства за невиконання рішення суду.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС після ЄСПЛ щодо перегляду вироку у зв'язку з тим, що докази обвинувачення або становили загальну інформацію з чужих слів, або підтверджували лише можливість вчинення злочину, тобто були непрямими

Справа № 1-331/09

Обмеження у здійсненні прав сторони захисту у зв`язку з незабезпеченням допиту під час судового розгляду ключових свідків обвинувачення, зміст показань яких заявник категорично заперечував, не були компенсовані належними й достатніми процесуальними гарантіями, здатними забезпечити загальну справедливість судового провадження.

Постанова ВП-ВС про можливість заліку зустрічних однорідних вимог у банку після початку процедури ліквідації у разі знаходження депозиту й кредиту

Справа № 198/305/15-ц

Велика палата закрила провадження щодо боржника у зв'язку з наявністю вже рішення про стягнення заборгованості, що унеможливлює повторне стягнення вже в процесі з поручителями. Крім того, суд зазначив про законність вимог щодо заліку суми що була розміщена поручителем по кредитному договорі на депозиті у цьому ж самому банку.

Єдине питання, яке залишилось поза увагою Великої палати це те, що на сьогодні відкрита процедура банкрутства цього банку і не зовсім зрозуміло в якому суді повинен далі розглядатись цей спір.

Постанова ВП-ВС щодо відсутності переривання позовної давності заявою про видачу судового наказу та можливості стягнення за ЖКП без договору

Справа № 712/8916/17

Велика палата в цій постанові відійшла від своїх правових висновків, що були прийнятті раніше та зазначила:

1. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

2. Подання заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не може використовувати згідно з частиною другою статті 264 ЦК України з метою переривання позовної давності за відповідною вимогою чи за її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб`єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі.

3. Якщо договором не встановлений інший термін, то з 21 числа кожного місяця починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.

Постанова ВП-ВС щодо порядку визначення площі земельної ділянки у разі відчуження будівлі без земельної ділянки

Справа № 689/26/17

Дуже дивна позиція Великої палати яка дозволяє позбавляти права власності на земельну ділянку без згоди її власника й безкарно порушувати право власності.

Суд зазначив, що особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику. При цьому оскільки сторони не обумовили розмір земельної ділянки, яка переходить у власність позивачки, під час нового розгляду справи необхідно з`ясувати дійсні наміри сторін щодо такого розміру. Для цього необхідно встановити, який розмір земельної ділянки, призначений для розміщення і обслуговування будинку, є нормативно визначеним у місцевості, де він знаходиться, а також для визначення тієї частини земельної, яка необхідна для обслуговування будинку позивачки, слід з`ясувати, чи використовує відповідач відповідну земельну ділянку, яку саме її частину та для якої мети.

Хоча законним було б не визнання права власності, а встановлення відповідного сервітуту на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування будинку чи споруди, про що, до речі, й зазначено в окремій думці професійних суддів. В цьому і полягає різниця між суддями та "діячами науки та мистецтва".

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз'яснення:

Огляд практики застосування ВС-КГС норм про позовну давність у справах про банкрутство з 10.2018 по 05.2020

В огляді викладені рішення, внесені до ЄДРСР, за жовтень 2018 року – травень 2020 року, та відображені найважливіші правові позиції, які регулюють застосування позовної давності.

Огляд сформовано за наступними розділами:

✅ поняття позовної давності, ознаки, умови обмеження права на судовий захист;

✅ передумови застосування позовної давності;

✅ початок перебігу позовної давності;

✅ зупинення перебігу позовної давності на період дії мораторію;

✅ переривання перебігу позовної давності у спорах про витребування майна;

✅ наслідки спливу позовної давності.

Огляд практики ВС-ККС за липень 2020 року

До огляду вміщено низку важливих правових позицій ККС ВС, висловлених під час розгляду кримінальних проваджень у липні 2020 року, зокрема щодо:

✅ тлумачення умов звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки (ст. 48 КК), зокрема, чи свідчить усунення обвинуваченого від виконання окремих посадових обов’язків про те, що така особа перестала бути суспільно небезпечною;

✅ виключення кримінальної відповідальності за ст. 286 КК у випадку, якщо порушення правил дорожнього руху сталося через тепловий удар, у результаті якого водій втратив свідомість, що спричинило наслідки, передбачені у цій статті;

✅ необхідності відшкодування потерпілому шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини військовослужбовця, який керував транспортним засобом під час несення військової служби, військовою частиною, в якому цей транспортний засіб перебуває на в оперативному управлінні;

✅ правил відбирання біологічних зразків у особи, зокрема, чи є обов’язковою участь понятих під час проведення цієї слідчої дії.
Предметом розгляду Касаційного кримінального суду також були й інші питання застосування норм кримінального та кримінального процесуального права України, зокрема, стосовно того, чи повинна враховуватися судом тяжкість вчиненого кримінального правопорушення лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК); що слід розуміти під активною участю у масових заворушеннях (ч. 1 ст. 294 КК); чи свідчить про упередженість судді під час ухвалення вироку, яким особу засуджено за вчинення кримінального правопорушення, скасування апеляційним судом незадовго до цього через істотні порушення процесуального закону ухваленої цим же суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на цю ж особу; чи може застосовуватися спрощена процедура судового розгляду у випадку, якщо принаймні одна з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується учасниками кримінального провадження; чи можна повернути для виправлення недоліків заяву засудженого про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.

Огляд судової практики ВС-КГС у справах, пов’язаних з банкрутством підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію за 2018 - 2020 роки

В огляді відображено правові позиції у справах, пов’язаних з банкрутством підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, а також пов’язаних з банкрутством підприємств, які не підлягають приватизації, викладені в рішеннях Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та внесені до ЄДРСР протягом 2018 - 2020 років.

Огляд практики розгляду ВС-КГС справ про оскарження рішень третейських судів та видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів

В огляді відображено правові позиції, які стосуються:

✅ підвідомчості справ про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів;

✅ питань, пов'язаних із розглядом справ про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів;

✅ питань, пов’язаних із третейським застереженням;

✅ відводу третейського судді.

До огляду увійшли рішення, внесені до ЄДРСР, за травень 2019 року – червень 2020 року.

Ухвала ШААС про повернення апеляційної скарги представника уповноваженої особи на ліквідацію Дельта банку

Справа № 640/16646/19

Це наша справа. Нажаль, замість виплати владникам банку коштів, уповноважені особи змушують їх звертатись до суду. На апеляційні скарги йдуть сотні мільйонів гривень судового збору, які могли б бути повернуті вкладникам. При цьому, представники, знаючи наперед про програшність позиції все одно їх подають та й ше оформлюють з порушенням.

В цьому випадку, представник не надав довіреність від уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Дельта банку, яку представляє, а надав довіреність від зовсім іншої особи.

Суд зазначив, що як вбачається зі змісту апеляційної скарги, остання підписана Семенченком Р.О., який визначає себе представником Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., який визначений апелянтом у даній справі. Разом з тим, до апеляційної скарги останнім не додано довіреність, видану Уповноваженою особою Кадировим В.В. на представництво Семенченком Р.О. інтересів Відповідача. Надана до апеляційної скарги довіреність від 06.08.2020 року №б/н, видана Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Матвієнко А.А. не може вважатися документом, що підтверджує повноваження Семенченка Р.О. представляти інтереси саме Уповноваженої особи Кадирова В.В., оскільки стосується іншої Уповноваженої особи - Матвієнка А.А.

Рішення ДОАС про скасування постанови державного виконавця про відкриття провадження та стягнення виконавчого збору у разі повернення за заявою стягувача

Справа №200/7563/20-а

Це наша справа. Продовжуємо відновлювати справедливість. Суд зазначив, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Суд звертає увагу, що законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми, при цьому розмір виконавчого збору вираховується саме з фактично стягнутої суми. За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

У постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

Постанова ПАГС про стягнення з державного бюджету 3% річних та інфляційні втрати у зв'язку з невиконанням рішення суду

Справа № 910/18896/19

Це наша справа. Держава з 2010 року винна гроші нашій компанії у вигляді надмірно сплаченого внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. В 2013 році прийшлось звертатись до суду, на жаль, рішення до цього часу не виконано. У зв'язку з цим ми звернулись до суду з вимогою про стягнення 3% річних та інфляційні втрати.

Суд зазначив, що відповідальним за виконання судових рішень, що гарантовані державою, зокрема постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2013 у справі № 826/8449/13-а, а також за виплату компенсації стягувачу у вигляді 3% річних, у разі неперерахування коштів за рішенням суду, є саме Державна казначейська служба України (Казначейство), яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов'язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2020

1431
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
1