05.06.2015 | Автор:
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

На автомобіль впало дерево - хто відшкодовує шкоду? (Постанова ВГСУ у справі № 38/67 від 24.01.2012, судді: Овечкін В.Е., Чернова Є. В., Цвігун В. Л,)

Фабула судового акту: На автомобіль впало дерево, внаслідок чого власник звернувся із позовом про відшкодування шкоди до органу місцевого самоврядування обґрунтовуючи позов тим, що відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода заподіяна бездіяльністю органом місцевого самоврядування відшкодовується незалежно від вини цього органу. Суд визначив, що відповідно до ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» та місцевих правил благоустрою догляд за зеленими насадженнями здійснює особа, на балансі якої ці насадження перебувають. Суд встановив на підставі витребуваної від органу місцевого самоврядування інформації, що такою особою у справі є комунальне підприємство. При цьому суд окремо зазначив, що позивач не довів вину КП як це передбачено ст. 1166 ЦК України та відмовив у задоволенні позову.

Аналізуйте судовий акт: Матеріальна відповідальність власника за наслідками ДТП, який не перебував за кермом, а не водія

 

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"24" січня 2012 р. Справа № 38/67

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Овечкіна В.Е.,

суддів :Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача -не з'явились,

відповідача

третіх осіб-не з'явились,

-не з'явились,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу

ТОВ "МІРА" 
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2011 
у справі №38/67

за позовом ТОВ "МІРА"

до

(треті особи Донецької міської ради

- управління Державного казначейства в м.Донецьку, Головне управління

Державного казначейства України в Донецькій області,

КП "СЄЗ Ворошиловського району м.Донецька")

про відшкодування шкоди в розмірі 15324,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.10.2011 (судді: Лейба М.О., Сгара Е.В., Курило Г.Є.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2011 (судді: Геза Т.Д., Кододова О.В., Малашкевич С.А.), в позові відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.

ТОВ "МІРА" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ч.1 ст.ст.1166,1173 ЦК України, п.п."а" п.7 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.9 ст.10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та ст.ст.35,38 ГПК України. Зокрема, скаржник наголошує на неправомірність посилань судів на рішення Донецької міської ради від 09.02.2005 №18/15, яке суперечить чинному законодавству. Заявник також вказує на встановлення рішенням господарського суду Донецької області від 26.10.2010 у справі №20/199 преюдиціального факту падіння гілки дерева 23.06.2010 року на належний товариству автомобіль, що нібито підтверджує причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та незаконною бездіяльністю відповідача. На думку заявника, клопотання про витребування господарським судом від відповідача та Донецького міського управління земельних ресурсів доказів закріплення елементів благоустрою (зелених насаджень та дерев на прибудинковій території будинку №140 по вул.50-річчя СРСР в Донецьку), заявлене ним з метою встановлення особи, відповідальної за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними, залишилося невиконаним через неотримання необхідної інформації та документів.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 23 червня 2010 року приблизно о 13 год. 30 хв. біля 4-го підїзду будинку №140, розташованого по вул.50-річчя СРСР в м. Донецьку, на автомобіль марки Ford, модель KUGA TITANIUM, державний номер НОМЕР_1, що належить позивачеві на праві власності, згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію ТЗ НОМЕР_2, впала гілка дерева та спричинила пошкодження верхньої частини кузова. Зазначений факт підтверджено постановою Ворошиловського РВ ДГУ ГУ УМВС України в Донецькій області від 23.06.10р.

В обґрунтування розміру спричиненої шкоди у сумі 15 324,14 грн., позивач посилався на висновок №656/06 автотоварознавчого дослідження від 30.06.2010р., виданого субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1.

Посилаючись на приписи ст.ст.1166,1173 ЦК України та на те, що відповідач є особою, за рішенням якої має здійснюватись благоустрій, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Донецької міської ради 15324,14 грн. суми відшкодування майнової шкоди за пошкодження автомобіля.

Позивач вважає, що саме відповідач повинен відшкодувати суму майнової шкоди у розмірі 15 324,14грн. за пошкодження автомобіля у звязку з падінням гілки дерева, яка спричинила пошкодження верхньої частини кузова.

Згідно з п.9 ст.10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення контролю за станом благоустрою та утриманням територій, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, їх озелененням, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.

Відповідно до п.п.10 п.1 ст.42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягуються особи, винні у неналежному утриманні обєктів благоустрою.

Згідно рішення Донецької міської ради від 21.02.2007 №8/62 "Про делегування повноважень районним у містах радам та їх виконавчим комітетам" делеговані районним у містах радам та їх виконавчим комітетам повноваження щодо організації та контролю за роботами із благоустрою територій району.

Рішенням Донецької міської ради від 09.02.2005 №18/15 затверджені правила благоустрою, санітарного утримання території, забезпечення чистоти та порядку в м.Донецьку.

Відповідно до вказаних Правил, безпосередня організація робіт з придбання, санітарного очищення та благоустрою території покладається у межах території районів на виконкоми районних у м. Донецьку рад, користувачів, власників та орендарів земельних ділянок.

Правилами благоустрою встановлено, що відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними покладається:

Насадження, що належать до комунальної власності: 1)міські парки, сквери, бульвари, лісопарки, набережні, вїзди в місто, центральні магістральні, ботанічні та інші сади, розплідники квітникарські господарства - на міську раду; 2)території житла, дитячих установ, громадських будівель, спортивних споруд, лікарень, промислових підприємств, санітарно захисні зони кладовищ, виставок, залізничних магістралей, автодороги , тощо - на районні у м.Донецьку ради та виконавчі органи, 3) при іншій формі власності - на землевласників і землекористувачів.

Згідно вказаних Правил, відповідальність за виконання Правил благоустрою покладається безпосередньо на керівників підприємств, організацій, установ, фізичних та юридичних осіб, які мають на балансі або за якими закріплені насадження, згідно з рішенням районних у м.Донецьку рад.

З матеріалів справи вбачається, що для зясування на балансі якого підприємства знаходяться зелені насадження (дерева) прибудинкової території будинку №140 по вул.50-річчя СРСР в м.Донецьку та на яке підприємство покладено обовязок утримувати ці насадження у належному стані, суд першої інстанціїнеодноразово ухвалами зобовязував Донецьку міську раду, Головне управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради надати відповідні письмові пояснення з документальним підтвердженням викладених в цих поясненнях обставин.

Згідно наданої довідки аиконавчого комітету Донецької міської ради №01/15-3407 від 17.06.2011 житловий будинок та обєкти благоустрою (зокрема зелені насадження, дерева, кущі), які розташовані на земельній ділянці (прибудинковій території) по вул.50-річчя СРСР, 140 в м.Донецьку, перебувають на балансі комунального підприємства „СЄЗ Ворошиловського району” з жовтня 2000р.

Проте, позивачем не надано ані суду першої, ані апеляційній інстанції ніякого доказу, який би підтвердив зазначені у позові факти.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилався тільки на висновок №656/06 автотоварознавчого дослідження та постанову про відмову від порушення кримінальної справи від 23.06.2010.

З тексту постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.06.2010 вбачається, що в ході проведення перевірки повідомлення громадянина ОСОБА_2. (учасник позивача згідно п.1.3 Статуту ТОВ "Міра", а.с.12), був допитаний гр. ОСОБА_2., який пояснив, що 23 червня 2010 року приблизно о 13 год. 10 хв. він припаркував автомобіль марки Ford, модель KUGA TITANIUM, державний номер НОМЕР_1 біля 4-го підїзду будинку №140, розташованого по вул.50-річчя СРСР в м.Донецьку та направився до себе додому. Приблизно о 13 год. 30 хв. він почув шум зі сторони вулиці. Вийшовши на вулицю він виявив, що на його автомобіль впала гілка від дерева, чим пошкодила автомобіль, а саме він виявив пошкодження верхньої частини кузова. Зі слів гр. ОСОБА_2., можливо гілка від дерева впала через сильний порив вітру та ветхість самого дерева.

Тобто, з викладеного вбачається, що про подію, на яку також посилається позивач у позові, було записано тільки зі слів громадянина ОСОБА_2.

До матеріалів справи позивачем надано фото (а.с.36), проте, з нього також не вбачається, що гілка впала саме на авто, яке зазначено у позові.

Таким чином, апеляційна інстанція погодилася з висновком суду першої інстанції про недоведеність складових елементів шкоди, у тому числі: факту заподіяння шкоди діями (бездіяльністю) відповідача, вини відповідача у неналежному утриманні обєктів благоустрою та протиправності його дій (бездіяльності), безпосереднього причинного звязку між діями (бездіяльністю) відповідача та спричиненою позивачу шкодою у звязку з падінням гілки дерева, яка за твердженням заявника спричинила пошкодження верхньої частини кузова автомобіля.

Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди та її розміру;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно п.2 ч.1 ст.13 та п.2 ст.21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до об'єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території, а елементами благоустрою є, зокрема, зелені насадження на прибудинкових територіях.

Відповідно до ст.25 та ч.7 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Водночас, згідно з п.5.5 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 №105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27.07.2006р. за №880/12754, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є:

на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів;

на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства;

на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій;

на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування;

на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Як достеменно встановлено апеляційним судом, для зясування на балансі якого підприємства знаходяться зелені насадження (дерева) прибудинкової території будинку №140 по вул.50-річчя СРСР в м.Донецьку та на яке підприємство покладено обовязок утримувати ці насадження у належному стані, суд першої інстанціїнеодноразово ухвалами зобовязував Донецьку міську раду та Головне управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради надати відповідні письмові пояснення з документальним підтвердженням викладених в цих поясненнях обставин.

На виконання ухвал суду виконавчим комітетом Донецької міської ради надана довідка №01/15-3407 від 17.06.2011, згідно якої житловий будинок та обєкти благоустрою (зокрема, зелені насадження, дерева, кущі), які розташовані на земельній ділянці (прибудинковій території) по вул.50-річчя СРСР, 140 в м.Донецьку з жовтня 2000р. перебувають на балансі КП "СЄЗ Ворошиловського району м.Донецька" (третя особа-3 у справі).

Наведеним повністю спростовуються недоречні посилання скаржника на те, що всупереч вимог ст.38 ГПК України клопотання про витребування господарським судом від відповідача та Донецького міського управління земельних ресурсів доказів закріплення елементів благоустрою (зелених насаджень та дерев на прибудинковій території будинку №140 по вул.50-річчя СРСР в Донецьку), заявлене позивачем з метою встановлення особи, відповідальної за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними, залишилося невиконаним через неотримання необхідної інформації та документів.

Таким чином, особою відповідальною за збереження зелених насаджень та дерев на прибудинковій території будинку №140 по вул.50-річчя СРСР в Донецьку, судами була встановлена, є балансоутримувач вказаного житлового будинку, але аж ніяк не відповідач у даній справі - Донецька міська рада.

Разом з тим, згідно зі ст.1173 ЦК України, на яку також послався заявник в обґрунтування позовних вимог, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядуваннянезалежно від вини цих органів.

Таким чином, на відміну від загальної норми ст.1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини), спеціальна норма ст.1173 ЦК України допускає обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Позивачем не враховано той факт, що рішення Донецької міської ради від 09.02.2005 №18/15 та від 21.02.2007 №8/62 "Про делегування повноважень районним у містах радам та їх виконавчим комітетам", не скасовані, як незаконні, у встановленому законом порядку.

Зокрема, з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та позивачем не доведено встановлення незаконності вказаних рішень органу місцевого самоврядування у порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, касаційна інстанція не приймає до уваги передчасні твердження заявника про неправомірність посилань судів попередніх інстанцій на рішення Донецької міської ради від 09.02.2005 №18/15, яке нібито суперечить чинному законодавству.

Отже, судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено та позивачем не спростовано недоведеність завдання йому шкоди в спірній сумі внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності Донецької міської ради.

Колегія також відхиляє помилкові посилання скаржника на встановлення рішенням господарського суду Донецької області від 26.10.2010 у справі №20/199 (а.с.98-100) преюдиціального факту падіння гілки дерева 23.06.2010 року на належний товариству автомобіль, що нібито підтверджує причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та незаконною бездіяльністю відповідача, оскільки відповідно до імперативних приписів ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, Ворошиловська районна у м.Донецьку рада, виконком Ворошиловської районної у м.Донецьку ради та КП "СЄЗ Ворошиловського району м.Донецька" не є в розумінні ст.21 ГПК України сторонами у даній справі, а Донецька міська рада, в свою чергу, не була стороною у справі №20/199.

Вказані обставини свідчать про неправильне застосування заявником положень ст.35 ГПК України щодо підстав звільнення від доказування.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах, пов'язаних із застосуванням ст.35 ГПК України (постанова ВСУ від 17.07.2007 у справі №2-2/3508-2006).

Відтак, висновок суду першої інстанції про недоведеність всіх обов'язкових елементів для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (протиправної поведінки; шкоди та її розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача) не спростовано скаржником.

Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2011 у справі №38/67 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "МІРА" без задоволення.

Головуючий, суддя В.Овечкін

Судді: Є.Чернов

В.Цвігун

 

 

 

5
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: