Монополия на экспертизу – угроза следствию, и другие недостатки законопроекта на замену "поправок Лозового"

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на своєму засіданні 17 жовтня намагався виправити результат ухвалення сумнозвісних "поправок Лозового", що набрали чинності 15 березня цього року.

Ці правки, у тому числі, змінили процес ведення судово-експертної діяльності.

На жаль, комітет на чолі з Андрієм Кожем’якіним не підтримав правки від народного депутата Мустафи Найєма, які були позитивно оцінені представниками громадськості (у тому числі Трансперенсі Інтернешнл Україна).

Згадайте новину: Из-за поправки Лозового с каждым днем катастрофически растет количество незакрытых ходатайств на выдачу тел для захоронения

Більшість спірних моментів законопроекту залишилися без змін, не знайшовши підтримки серед депутатів.

Антон Геращенко та Дмитро Білоцерковець зареєстрували свій законопроект з поправками – №8336. Як зазначив один із авторів, основним завданням законопроекту є пришвидшення проведення експертизи та захист експертів від шантажу та тиску з боку правоохоронних органів.

Проект закону також передбачає створення Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень.

Відмова від реєстру експертиз – захист інформації

Після дискусії ідею створення єдиного реєстру було виключено з положень законопроекту.

Це однозначно позитивне рішення. Адже створення бази даних із великою кількістю інформації щодо проведених експертиз – це ризик витоку інформації.

Однак на цьому позитивні результати роботи комітету щодо експертної діяльності вичерпались.

Згадайте новину: Горбатюк: Через "правки Лозового" до КПК всі нерозслідувані справи Майдану будуть закриті

Монополія держави там, де вона не справляється

Депутати майже одноголосно висловились проти скасування державної монополії на проведення експертиз. Тобто і надалі їх зможуть здійснювати виключно державні судово-експертні установи.

Недопущення приватних експертів до процесу вже сьогодні призводить до того, що часто висновків доводиться чекати більше року. Адже державні установи перевантажені запитами.

Від такої ситуації страждає якість розслідувань. Створюється додаткова можливість для тиску на експертів з боку представників влади.

Зобов’язання сторін кримінального процесу користуватися тільки державними установами значно обмежує можливості громадян здійснювати захист своїх прав у передбачених законодавством рамках.

Призначення через суд як підказка злочинцям

Також депутати пропонують залишити в силі призначення експертиз тільки через суд, наприклад, у справах з топ-корупції. Це стосується економічної, почеркознавчої та лінгвістичної експертизи, експертизи відео- та звукозапису, а також товарознавчої.

Призначення через суд – це фактично встановлення контролю за проведенням цих експертиз.

Це може значно вплинути на перебіг розслідування справ. Адже судові рішення про проведення тої чи іншої експертизи реєструються в єдиному реєстрі судових рішень.

Навіть після видалення імен відомості з ЄДРСР України дають можливість зацікавленим сторонам отримати інформацію, яка допоможе їм зрозуміти напрямок перебігу розслідування та вирахувати державну установу, де таку експертизу будуть проводити.

Згадайте новину: В связи с "поправками Лозового" затягиваются сроки захоронения людей, умерших на выходных

Сподівання на сесійну залу

Тепер законопроект №8336 переходить до парламенту на розгляд у другому читанні разом із низкою дискусійних положень, зазначених вище.

Роль експертизи в корупційних справах має надважливе значення. Висновки експертів безпосередньо впливають на перебіг розслідування та міру покарання фігурантів топ-корупційних справ.

Тому робота судових експертів повинна здійснюватися незалежно та професійно, що наразі не повністю забезпечується чинним законодавством.

Автор: Катерина Риженко, юридичний радник Transparency International Україна

Джерело: Українська правда