Стаття 69. Класифікація товарів

Митний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы

3942

Просмотров

Просмотров

Добавить в избраное

1. Товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

2. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

3. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов’язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

4. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

5. Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

{Абзац перший частини п'ятої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 }

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

{Частину п'яту статті 69 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 }

6. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв’язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

7. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

{Абзац перший частини сьомої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 }

Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів.

{Частину сьому статті 69 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 }

У разі якщо рішення щодо класифікації товарів суперечить рішенню щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками, рішення щодо класифікації товарів підлягає скасуванню. У такому разі рішення щодо класифікації товарів втрачає чинність з моменту набрання чинності рішенням щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів, а підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування рішення щодо класифікації товарів з моменту його прийняття до моменту його скасування.

{Частину сьому статті 69 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 }

{Частина сьома статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 405-VII від 04.07.2013 }

8. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

141/700

Добавить в избраное

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Аналізуйте судовий акт: Неправильне визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не є порушенням митних правил (ВС/КАС у справі № 751/1477/17 від 22.05.2020)

Положеннями статті Митного кодексу України передбачено відповідальність за заявлення у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Зміст вказаної норми вказує на те, що порушенням митних правил буде лише заявлення у митній декларації невірних даних про товар, наприклад молока замість м’яса.

Однак, митники з метою наповнення бюджету, хай і у незаконний спосіб, трактують цю норму на власний розсуд накладаючи незаконні стягнення на імпортерів.

У даній справі працівниками митниці на підприємця було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 319 936, 02 грн. за те, що останнім у митну декларацію було внесено невірні дані про коди товару згідно з УКТ ЗЕД.

Дану постанову імпортером було оскаржено у порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції із доводами позову не погодився та у задоволенні позову відмовив. При цьому із таким рішенням погодився і апеляційний суд.

Натомість Касаційний адміністративний суд за ініціативою особи, яку притягнуто до відповідальності, вказані рішення скасував та позов задовольнив.

Приймаючи таке рішення КАС послався на те, що статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Як вбачається з матеріалів справи, зміст виявленого имитниками правопорушення, що слугувало підставою для притягнення до відповідальності згідно з оскаржуваною постановою у справі про порушення митних правил, полягає у неправильному визначенні позивачем у митній декларації коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до диспозиції частини першої статті 485 Митного кодексу України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Тобто сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

У даній справі в протоколі про порушення митних правил та в постанові у справі про порушення митних правил не зазначено про встановлення недостовірності відомостей, заявлених декларантом у митній декларації, їх невідповідності товаросупровідним документам або приховування важливих для правильної класифікації товарів даних.

Таким чином, митним органом не доведено наявність у діях позивача як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є протиправною та підлягає скасуванню.