Коментована стаття регламентує порядок здійснення митного контролю після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Положеннями ч.1 коментованої статті законодавець надає право митним органам здійснювати митний контроль, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України. Держмитслужба України відповідно до покладених на неї завдань: розробляє та здійснює самостійно або у взаємодії з іншими органами виконавчої влади заходи щодо запобігання контрабанді, порушенню митних правил та їх припинення. Державна митна служба України, відповідно до чинного законодавства, не наділена повноваженнями щодо здійснення оперативно-розшукових заходів при виконанні покладених на неї завдань (детальніше див. коментар до ст. 19 МК), а на правоохоронні органи України (СБУ, МВС, ДПА та інші) покладено зобов'язання інформувати спеціальний уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи про факти, які стали їм відомі щодо порушення митного законодавства суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами.
Такий контроль здійснюється посадовими особами митних органів України на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує. При здійсненні даного виду контролю посадові особи митних органів самостійно вибирають форми митного контрою (див. коментар до ст. 41 МК), та мають право здійснювати взаємодію з правоохоронними органами України. Основні принципи та форми взаємодії митних органів України з іншими державними органами виконавчої влади закріплені в спільній, погодженій з Генеральним прокурором України, Інструкції про взаємодію та розмежування функцій щодо здійснення контролю на державному кордоні від 29.03.1994 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 травня 1994 р. за №106/315.
page
youtube
Аналізуйте судовий акт: Неправильне визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не є порушенням митних правил (ВС/КАС у справі № 751/1477/17 від 22.05.2020)
Положеннями статті Митного кодексу України передбачено відповідальність за заявлення у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Зміст вказаної норми вказує на те, що порушенням митних правил буде лише заявлення у митній декларації невірних даних про товар, наприклад молока замість м’яса.
Однак, митники з метою наповнення бюджету, хай і у незаконний спосіб, трактують цю норму на власний розсуд накладаючи незаконні стягнення на імпортерів.
У даній справі працівниками митниці на підприємця було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 319 936, 02 грн. за те, що останнім у митну декларацію було внесено невірні дані про коди товару згідно з УКТ ЗЕД.
Дану постанову імпортером було оскаржено у порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції із доводами позову не погодився та у задоволенні позову відмовив. При цьому із таким рішенням погодився і апеляційний суд.
Натомість Касаційний адміністративний суд за ініціативою особи, яку притягнуто до відповідальності, вказані рішення скасував та позов задовольнив.
Приймаючи таке рішення КАС послався на те, що статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Як вбачається з матеріалів справи, зміст виявленого имитниками правопорушення, що слугувало підставою для притягнення до відповідальності згідно з оскаржуваною постановою у справі про порушення митних правил, полягає у неправильному визначенні позивачем у митній декларації коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до диспозиції частини першої статті 485 Митного кодексу України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Тобто сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
У даній справі в протоколі про порушення митних правил та в постанові у справі про порушення митних правил не зазначено про встановлення недостовірності відомостей, заявлених декларантом у митній декларації, їх невідповідності товаросупровідним документам або приховування важливих для правильної класифікації товарів даних.
Таким чином, митним органом не доведено наявність у діях позивача як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є протиправною та підлягає скасуванню.