Стаття 261. Додаткова декларація

Митний кодекс України (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие кодексы
  • 26592

    Просмотров

  • 26592

    Просмотров

  • Добавить в избраное

    1. У разі подання відповідно до статей 259-260 - 1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант повинен протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

    {Частина перша статті 261 із змінами, внесеними згідно із Законами № 141-IX від 02.10.2019 , № 3926-IX від 22.08.2024 }

    2. У разі відсутності інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості товарів, яка стане відомою після випуску товарів у вільний обіг та сплати роялті, ліцензійних платежів, інших складових вартості, які визначаються залежно від обсягів продажу або прибутку від продажу, декларант має право подати додаткову декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів.

    {Частина друга статті 261 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

    3. У разі випуску товарів за спрощеною митною декларацією підприємство зобов’язане подати до митного органу, який здійснив такий випуск, додаткову декларацію (додаткові декларації) на такі товари та сплатити митні та інші платежі, якими відповідно до законодавства України обкладаються товари під час поміщення їх у відповідний митний режим, протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу.

    {Статтю 261 доповнено новою частиною згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2510-IX від 15.08.2022 }

    4. Додаткова декларація також може бути подана для сплати мита на товари, що ввезені на митну територію України та випущені у відповідний митний режим із звільненням або умовним звільненням від сплати мита і використані у виробництві інших товарів, та якщо така сплата є умовою набуття виробленими в Україні товарами походження з України та це передбачено законами України та/або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

    {Статтю 261 доповнено новою частиною згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 }

    5. У разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів.

    {Частина п'ята статті 261 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3926-IX від 22.08.2024 }

    6. Додаткова декларація подається до відповідного митного органу, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова, спрощена або періодична митна декларація.

    {Частина шоста статті 261 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 }

    7. Дозволяється подання однієї додаткової декларації до кількох попередніх, тимчасових, спрощених або періодичних митних декларацій, що були оформлені одним митним органом в межах одного зовнішньоекономічного договору та одного митного режиму, за умови дотримання строків подання додаткової декларації, визначених відповідно до цього Кодексу.

    {Частина сьома статті 261 із змінами, внесеними згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 }

    8. У межах строків подання додаткової декларації, визначених відповідно до цього Кодексу, дозволяється подання кількох додаткових декларацій до однієї попередньої, тимчасової, спрощеної, періодичної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку.

    {Статтю 261 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 141-IX від 02.10.2019 }

    Предыдущая

    365/718

    Следующая
    Добавить в избраное

    Дана стаття чітко виокремлює сферу використання відомостей про митну вартість товарів, заявлених декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийнятих митним органом. Будь-яке інше використання відомостей, виходячи зі змісту даної статті та встановлених нею обмежень - заборонено.

    У коментованій статті з'явилася частина друга, що зобов'язує посадових осіб митних органів забезпечити доступ до інформації про закони та інші нормативно-правові акти, нормативні документи та судові рішення загального застосування щодо питань, пов'язаних із визначенням митної вартості товарів. Дане положення спрямоване на приведення законодавства у відповідність з новими Законами та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими Верховною Радою України останнім часом, що внесли істотні зміни в існуюче законодавство.

    Зокрема частина 2 відповідає вимогам Закону України "Про доступ до судових рішень", що вступив у дію 1 червня 2006 року і передбачає створення єдиного реєстру судових рішень загального характеру, що вступили у дію, та висвітлення його, зокрема, в глобальній мережі Інтернет. Закон визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. У ст. 2 Закону визначається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення можуть опубліковуватися в друкованих виданнях, поширюватися в електронній формі з дотриманням вимог цього Закону. Особам, які беруть (брали) участь у справі, забезпечується доступ до судових рішень у їхній справі в порядку, встановленому процесуальним законом. Особи, які не беруть (не брали) участі у справі, мають право ознайомитися з судовим рішенням у повному обсязі, якщо воно безпосередньо стосується їхніх прав, свобод, інтересів чи обов'язків, у порядку, передбаченому цим Законом.

    Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

    Ст. 7 Закону визначає, що у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади або офіційне опублікування, не можуть бути розголошені відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями. До відомостей, зазначених у частині першій цієї статті, належать: 1) імена (ім'я, по батькові, прізвище) фізичних осіб; 2) адреси місця проживання або перебування фізичних осіб, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційні номери (коди); 3) реєстраційні номери транспортних засобів; 4) інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну особу. До відомостей, зазначених у частинах першій - другій цієї статті, не належать: 1) прізвища та ініціали суддів, які ухвалили судове рішення; 2) імена посадових чи службових осіб, які, виконуючи свої повноваження, беруть участь у цивільній, господарській, адміністративній чи кримінальній справах, справах про адміністративні правопорушення (проступки). У текстах судових рішень, відкритих для загального доступу відповідно до цього Закону, не можуть бути розголошені відомості, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про розгляд справи в закритому судовому засіданні.

    Порядок доступу до судових рішень заінтересованих осіб регламентується статтею 9 Закону, відповідно до якого: особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків, може звернутися до апарату відповідного суду з письмовою заявою про: 1) надання можливості ознайомитися із судовим рішенням; 2) надання можливості виготовити в приміщенні суду копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів; 3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду. У заяві особа повинна обґрунтувати, чому вона вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків. Заява розглядається відповідальною службовою особою апарату суду невідкладно, а якщо вона потребує додаткового вивчення, - протягом трьох робочих днів. Про результати розгляду заяви службова особа апарату суду вносить запис до відповідного журналу із зазначенням відомостей про особу, яка звернулася з цією заявою. Копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною службовою особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати. Копія судового рішення видається за плату в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. У наданні доступу до судового рішення належить відмовити, якщо: 1) до суду звернулася особа, яка не має процесуальної дієздатності, або особа від імені заінтересованої особи за відсутності відповідних повноважень; 2) матеріали справи передані до іншого суду чи на зберігання до державної архівної установи; 3) судове рішення безпосередньо не стосується прав, свобод, інтересів чи обов'язків цієї особи. Забороняється відмовляти в доступі до відповідного судового рішення заявникам, стосовно яких судом вжито заходів щодо забезпечення позову або запобіжних заходів. Рішення про відмову у наданні доступу до судового рішення викладається службовою особою апарату суду в письмовій формі із зазначенням порядку його оскарження. Воно повинно бути вмотивованим. Надання дозволу на доступ до судового рішення або відмова в цьому можуть бути оскаржені до голови відповідного суду або до суду в порядку, передбаченому законом. За правилами цієї статті забезпечується також доступ осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до матеріалів справи, що необхідні для оскарження судового рішення.

    logo

    Юридические оговорки

    Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

    Полный текст

    Приймаємо до оплати