Чому Україна не ратифікувала Римський Статут?

Римського Статут Міжнародного кримінального суду був підписаний Україною ще 20 січня 2000 року, однак не ратифікований Верховною Радою України. Тоді причиною став висновок Контитуційного суду від 1 липня 2001 року у справі N 1-35/2001, яким Римський Статут визнано таким, що не відповідє Конституції України. На думку КС, Міжнародний Кримінальний Суд є таким, що «доповнює національні органи кримінальної юстиції», а це прямо протирічить Конституції.

Згадайте новину: Президент Порошенко це блокував, але трирічний термін відстрочення для ратифікації Римського статуту вже сплив

КС тоді вказав, що стаття 1 Статуту, вказуючи на те, що Міжнародний кримінальний суд є постійним органом, уповноваженим здійснювати юрисдикцію щодо осіб, відповідальних за найсерйозніші злочини, які викликають стурбованість міжнародного співтовариства, водночас наголошує, що цей Суд доповнює національні органи кримінальної юстиції.

Аналогічне положення міститься також в абзаці десятому преамбули Статуту. Крім того МКС приймає до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й з власної ініціативи, коли держава, під юрисдикцією якої перебуває особа, підозрювана у вчиненні передбаченого Статутом злочину, "не бажає або не здатна проводити розслідування чи порушити кримінальне переслідування належним чином".

Тоді КС вказав, що це істотно відрізняє Міжнародний кримінальний суд від міжнародних судових органів, зокрема Європейського Суду з прав людини, право звертатися до яких за захистом своїх прав і свобод закріплено в частині четвертій статті 55 Конституції України. Такі міжнародні судові органи порушують справу лише за зверненням осіб, причому особа може звернутися до них лише після використання всіх національних засобів правового захисту.

Вспомните новость: Юрисдикция Международного уголовного суда в Гааге на Россию не распространяется: Путин подписал соответствующее распоряжение

Як відомо, рішення Конституційного Суду остаточні і оскарженню не підлягають.

Тим не менше, ще у 2019 році до статті 124 Конституції України були внесені зміни, згідно з якими «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду.» Однак ратифіковувати Римський Статут Україна все ще не поспішає.

Натомість, у травні 2022 року Кримінальний процесуальний Кодекс України був доповнений розділом ІХ-2 «Особливості співробітництва з Міжнародним Кримінальним Судом». Дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з Міжнародним кримінальним судом, з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України.

Також Україна визнала юрисдикцію МКС поданням двох заяв Міністерства закордонних справ, від 17 квітня 2014 року щодо справ Майдану і від 8 вересня 2015 року щодо злочинів проти людяності і воєнних злочинів, вчинених на її території.

ВИСНОВОК: КС України щодо відповідності КУ Римського Статуту Міжнародного кримінального суду від 11 липня 2001 р. № 3-в/2001 (справа при Римський Статут)

То чому ж не ратифікувати Римський Статут повністю?

Перш за все, тому що існують побоювання, що ратифікація РС поширить юрисдикцію МКС на дії Збройних сил України.

Як зазначив у коментарі Радіо Свобода міністр юстиції Денис Малюська: «Навколо Римського статуту тривалий час була дивна комунікаційна кампанія, що нібито це «б’є по українським військовим, по добровольцям», що їх «почнуть заарештовувати за кордоном». Все це – інформація недостовірна, неправдива. Частину такої інформаційної кампанії проводять ті, хто не розбирається насправді, що таке Римський статут, а частину, – можливо, якимось чином росіяни.»

Але саме це, на думку міністра, унеможливлює ратифікацію Римського Статуту МКС, принаймні до закінчення воєнних дій.

Читайте статтю: Україна і юрисдикція Міжнародного кримінального суду у Гаазі

Проте, ознайомлення з юрисдикцією та правилами прийнятності справ МКС дозволяє стверджувати:

1. справи, які належним чином розслідуються на національному рівні не підпадають під юрисдикцію МКС;
2. справи, які не відповідають критерію достатньої серйозності також не розглядаються МКС, тобто МКС «не цікавлять» поодинокі правопорушення скоєні військовими МКС займається злочинами геноциду, військовими злочинами, злочинами проти людяності, що мають масовий характер.

Ще одним аргументом не поспішати з ратифікацією Римського Статуту є твердження, що Україна і так визнала його юрисдикцію і розслідуванню злочинів рф на території України це ніяк не завадить.

Це правда.

Однак без ратифікації Римського Статут сама Україна має обмежений вплив на його роботу. Крім Офісу Прокурора та судових органів, Римський Статут передбачає дію Асамблеї країн-учасниць, яка є наглядовим та законодавчим органом МКС. Таким чином, держави-учасниці здійснюють адміністративний нагляд над роботою МКС, вирішують бюджетні питання та обирають суддів, прокурора, заступника прокурора МКС. Також асамблея розробляє та ухвалює зміни до нормативних актів, на основі яких МКС здійснює розслідування міжнародних злочинів та судовий розгляд справ проти обвинувачених. Вона має право перегляду та внесення змін до самого Римського статуту, як це сталося 2010 року, коли Римський Статут було доповнено злочинами агресії.

Наразі, всіх цих можливостей Україна не має.

Наостанок, нагадаємо, що Україна має зобов’язання ратифікувати Римський Статут на підставі Угоди про асоціацію з ЄС. Очевидно, що набути членства в Європейському Союзі без виконання цієї умови буде неможливим.