02.07.2019    Переглядів:  995
Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube

Президент Порошенко це блокував, але трирічний термін відстрочення для ратифікації Римського статуту вже сплив

Президент Порошенко це блокував, але трирічний термін відстрочення для ратифікації Римського статуту вже  сплив - prezident_poroshenko_tse_blokuvav_ale_tririchniy_termin_vidstrochennya_dlya_ratifikatsii_rimskogo_statutu_vge_spliv_5d1b125cf3066.jpg

30 червня сплив термін трирічного відстрочення набуття чинності нових конституційних положень, що відкривають шлях до ратифікації Римського статуту. 

Про це повідомляють на сайті Центру громадянських свобод.

Україна підписала Римський статут у 2000 році. З того часу до парламенту неодноразово вносили законопроєкти щодо ратифікації документа та відповідних змін до Конституції, проте до сьогодні політики так і не ратифікували статуту. У червні 2016 року до Конституції внесли зміни щодо можливості визнання юрисдикції МКС на умовах, визначених Римським статутом. Саме ці зміни мали набути чинності 30 червня. 

"На сьогоднішній день виключно від волі парламенту залежить, чи стане Україна повноправним членом Міжнародного кримінального суду", – наголошують правозахисники у спільному зверненні до всіх політичних сил, які йдуть на парламентські вибори.

Згадайте новину: Рада ратифицирует Римский статут, если суд в Гааге покажет эффективность в расследовании событий на Майдане, Крыму и Донбассе, - Луценко

За їхніми словами, навколо ратифікації Римського статуту наразі існує багато міфів, а тому автори звернення нагадали, що: 

  • Міжнародний кримінальний суд уже має юрисдикцію на території України;
  • ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду передбачена в статті 8 Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, а отже, є міжнародно-правовим зобов’язанням України.

"Для нашої країни ратифікація Римського статуту – чи не єдина можливість провести розслідування на тимчасово окупованих територіях та притягнути до відповідальності воєнних злочинців у системі міжнародного правосуддя. Офіс прокурора МКС уже вивчає матеріали, які стосуються подій під час Євромайдану, а також російської збройної агресії в Криму та на сході України. Відтак Україна вже має обов’язок співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом, натомість не наділена правами, які мають держави-члени, зокрема обирати суддів, брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС, вирішувати стратегічні питання роботи суду", – наголошують правозахисники. 

Як відомо, Римський статут Міжнародного кримінального суду – це установчий договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд, розташований у Гаазі, який має компетенцію переслідування та притягнення до відповідальності винних у скоєнні геноцидів, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та злочинів агресії.

Згадайте новину: Юрисдикция Международного уголовного суда в Гааге на Россию не распространяется: Путин подписал соответствующее распоряжение

 Правозахисники закликають ВР якнайшвидше ратифікувати Римський статут: чому він такий важливий для України?

"Безкарність (у площині покарання за порушення міжнародного кримінального права, міжнародного гуманітарного права та прав людини – ред.) не просто існує в Україні, а продовжує процвітати", – зауважує координаторка робочої групи Правозахисного порядку денного щодо ратифікації Римського статуту Надія Волкова.

За її словами, ратифікувавши статут, Україна не тільки продемонструє намір провести якісне розслідування щодо осіб, винних у скоєнні таких масштабних злочинів, як розстріли під час Євромайдану, але й отримає підтримку офісу прокурора МКС, що є надзвичайно важливим.

Правозахисники наголошують, що збираються перезапустити кампанію щодо ратифікації статуту, яку вже проводили у 2015–2016 роках. Адже, на їхню думку, досі українці не до кінця розуміють важливості ухвалення рішення щодо ратифікації, а саме того факту, що це допоможе жертвам конфлікту в Криму та на Донбасі домогтися справедливості.

"Ратифікація статуту – це не просто виконання міжнародних зобов’язань України (пункт про ратифікацію є в Угоді про асоціацію з ЄС – ред.). Це потрібно нам, адже йдеться про наше минуле, яке ознаменувалося трагічними подіями революції, окупації Криму та збройної агресії на Донбасі, а також про майбутнє, бо ми хочемо жити в країні, де жодній партії більше не прийде в голову розстрілювати мирних протестувальників", – говорить голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

У лютому 2014 року Верховна Рада ухвалила заяву до Міжнародного кримінального суду про визнання юрисдикції МКС щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави. Проте, за словами адвоката родин Героїв Небесної сотні Маркіяна Галабала, після цього Україна опинилась у ситуації, коли отримала тільки обов’язки та не отримала прав, що мають держави, які ратифікували документ:

"Як адвокат я розумію, що контроль з боку міжнародної інституції має надзвичайно важливе значення, адже він стимулюватиме правоохоронну систему ретельніше збирати докази для притягнення винних до відповідальності. Ратифікація статуту є запобіжником неповторення подій, які відбувалися та досі відбуваються в країні".

Нагадаємо, що нещодавно Україна передала звернення щодо незаконного призову кримчан до армії Росії в МКС. Воно стало четвертим у Гаазькому суді: до цього експерти збирали дані стосовно так званої націоналізації майна на окупованих територіях, депортації жителів, сексуального насильства та інших воєнних злочинів.

Джерело: Центр інформації про права людини

995
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Назва події
Завантаження основного зображення
Вибрати зображення
Текст опис події: